1840
Економіці не вистачає грошей
— Казна та Політика
Проблеми на фінансових ринках можуть спровокувати нову фазу глобальної кредитної кризи, що перекинеться на ринки, що розвиваються.
Для України скорочення позитивного сальдо платіжного балансу буде означати різкий дефіцит грошової пропозиції в економіці та підвищення ризику дефолтів емітентів облігацій.
Наприкінці минулого тижня високоприбуткові корпоративні боргові зобов'язання з низькими рейтингами різко впали в ціні. У результаті цього банки, як очікується, будуть змушені позбутися від цих паперів, продаючи їх за викидною ціною.
Стурбовані інвестори вже йдуть із ринків незабезпечених боргових зобов'язань, що є першим тривожним дзвінком для емітентів незабезпечених облігацій на ринках, що розвиваються, і зокрема для України. Адже на тлі складної ситуації з фінансуванням ринків, що розвиваються, українські банки та підприємства повинні активізувати випуски внутрішніх облігацій.
"В умовах дефіциту ресурсів на зовнішніх ринках це логічний крок, на який підуть банки", - говорить голова правління банку "Фінанси та Кредит" Володимир Хливнюк. При цьому банкір нагадує, що із завтрашнього дня вводиться в дію постанова НБУ №458, що зобов'язує банки коректувати розмір регулятивного капіталу на ступінь розриву терміновості пасивів і активів банку. "Обсяги кредитування, особливо довгострокового, будуть скорочуватися", - відзначає Хливнюк.
На скорочення кількості виданих кредитів вплине і висока інфляція. За оцінками члена ради НБУ академіка Валерія Геєца, уже в середині поточного року банкірів очікує уповільнення темпів приросту депозитів фізичних і юридичних осіб на 20%-30% проти 53% в 2007 р. У результаті фінансова система України зіткнеться із ситуацією обмеженої пропозиції гривневих ресурсів. З одного боку, банки будуть прагнути задовольняти зростаючий попит на кредити з боку клієнтів.
З іншого боку - грошей на всіх корпоративних позичальників їм буде не вистачати. Це й стане причиною збільшення пропозиції облігаційних випусків - як з боку банків, так і з боку корпоративних позичальників.
Потреба підприємств у довгостроковому інвестуванні буде цього року як ніколи високою. Це видно з показника високого зростання інвестицій в основний капітал у попередньому році, високої зношеності основних фондів і відносно високої питомої ваги сировини, що дорожчає, у виробництві. "Як наслідок - лідери металургії, хімічної промисловості, машинобудування будуть здійснювати спроби вийти на IPO, приватні розміщення.
Однак несприятлива кон'юнктура змусить деяких з них звертатися за запозиченнями на внутрішньому ринку", - вважає головний стратег компанії "Альфа Капітал Україна" Сергій Кульпинський. За його оцінками, банківські облігаційні позики складуть близько 12 млрд. грн., корпоративні - не менше 18 млрд. грн.
Пік розміщень почнеться в другій половині року. "У першому півріччі найбільш активними позичальниками залишаться комерційні банки, розміщення більшості з яких відбувається за інерцією і є продовженням прийнятих в 2007 р. рішень про випуск. У другому півріччі можлива активізація випусків облігацій компаній (або муніципалітетів), які будуть брати участь у підготовці України до Євро-2012", - говорить начальник управління по роботі з борговими інструментами Альфа-банку Олександр Печеріцин.
На думку експерта, звуження грошової пропозиції приведе до збільшення ставок на грошовому ринку для корпоративних емітентів. І якщо прибутковість облігацій буде перебувати на рівні 13%-15%, то попит на них залишиться невисоким.
Тому для залучення попиту прийнятні ставки будуть перебувати на рівні 14%-16%. Оскільки обсяг вільних залишків банків скоротиться, а поточна ліквідність є короткостроковою, найбільш привабливим інструментом вкладення банками буде покупка облігацій на короткі строки. Що стосується банків, то після спроб залучити ресурс з-за кордону, багато з них, включаючи банки другої і нижче груп, будуть змушені випускати облігації під 15%-16% річних.
Володимир Хливнюк бачить небезпеку в таких високих ставках. На його думку, якщо ситуація на зовнішніх ринках продовжить погіршуватися, а економіка США в другому півріччі порине в рецесію, це може викликати велику кількість оферт по облігаціях, що може загрожувати дефолтом деяким емітентам.
З такою думкою згодні не всі. "Я не думаю, що можна говорити про масові дефолти корпоративних позичальників в Україні. Можуть виникнути проблеми з ліквідністю в окремих корпорацій, період погашення значної частини боргових зобов'язань яких припаде на першу половину 2008 р.", - вважає віце-президент-старший аналітик Moody's Ярослав Совгіра. Аналітик не бачить масової проблеми погашення облігацій і неможливості їх рефінансувати: "Я не думаю, що банки будуть зацікавлені в банкрутстві компаній для одержання доходів від їхнього наступного продажу".
Експерти розходяться в думці із приводу попиту на облігації з боку нерезидентів. Пан Печеріцин вважає, що з урахуванням зниження темпів зростання економіки і високої інфляції, привабливість українського облігаційного ринку для іноземних інвесторів буде невисокою. Однак якщо для боротьби з інфляцією уряд піде на надзвичайні заходи у вигляді ревальвації, короткостроковий обсяг вкладень нерезидентів в українські облігації різко виросте.
У свою чергу Сергій Кульпинський вважає, що тому що іноземні інвестори заходять на тривалий термін, то їх більше цікавлять політичні/реприватизаційні ризики. Інші ризики (інфляція, курсова нестабільність) їх цікавлять менше, оскільки всі вони носять циклічний характер. А якщо говорити про вкладення в інструменти з фіксованою прибутковістю, то даний сегмент взагалі мало цікавить нерезидентів: зараз облігації малоліквідні, а нинішня волатильність на ринку США допомагає заробляти прибутковість вище, ніж вкладення (до погашення) в українські облігації під 14%-15%.
Низький попит на облігації банків і корпорацій, на думку начальника управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку Еріка Наймана, буде на руку насамперед банкам з іноземними акціонерами. Для іноземних банків (BNP Paribas, UniCredito, OTP, Intesa, Raiffeisenbank, Societe Generale і ін.) місцевий дефіцит фінансових ресурсів - це гарна можливість збільшити частку ринку майже без боротьби. "Для цих банків темпи зростання напевно будуть вищі від ринку та підтримають більш високі темпи зростання всієї банківської системи в порівнянні зі збільшенням грошової маси", - вважає Ерік Найман.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
