3278
Іноземні банки осідають в Україні
— Фондовий ринок
При цьому очікуваного споживачами істотного зниження процентних ставок на кредити не відбулося.
Нацбанк повідомив, що частка іноземного капіталу в українській банківській системі збільшилася з 27,6% на початок 2007 року до 35% станом на 01.01.2008 р. Збільшення присутності нерезидентів відбувалося одночасно зі збільшенням капіталізації банківської системи. За минулий рік зареєстрований статутний капітал банків виріс на 63% - з 26,3 млрд. грн. до 42,873 млрд. грн.
У цілому, прихід іноземних банків в Україну пояснюється інтересом до економіки, що динамічно розвивається, і ненасиченого ринку банківських послуг. Також іноземні банки в Україні можуть одержати більшу норму прибутку (через високу ризикованість самих інвестицій), ніж в "своїх" країнах.
Важливо відзначити той факт, що найчастіше іноземні фінансові групи приходять у регіон для обслуговування інтересів клієнтів своєї країни або клієнтів, яких уже обслуговують у своїх країнах (як правило, транснаціональні корпорації (ТНК). Це видно на прикладі Citibank Україна, що довгий час обслуговує великі західні ТНК, не роблячи ніяких спроб розвинути успіх на українському ринку.
При цьому останнім часом експансія іноземного капіталу істотно набрала обертів. Українські власники банківських активів поспішають скористатися ажіотажем (на кожний привабливий український банк претендує мінімум 3 західні фінустанови) і високими цінами. Якщо на початок 2007 року кількість банків з іноземним капіталом склала 35, то до кінця їх було вже 47.
Усього в 2007 році було продано 15 банків. Найбільшими угодами минулого року можна вважати продаж двох банків групи "ТАС" шведському Swedbank за $735 млн. і банку "Форум" німецькому Commerzbank за $600 млн. Уже цього року закрита угода із продажу UniCredit Group "Укрсоцбанку" за 1,525 млрд. євро. Крім того, після довгих чуток про продаж і заперечень із боку самого банку, групі Intesa Sanpaolo (яка раніше хотіла купити "Укрсоцбанк", але угода зірвалася) за $750 млн. був проданий "Правекс-Банк". Остаточне оформлення всіх останніх угод і збільшення капіталу у вже проданих банках найближчим часом може збільшити частку іноземного капіталу до 50%.
У силу відсутності явно привабливих активів у верхніх позиціях банківських рейтингів, інтерес іноземних інвесторів переключився на українські банки третьої рейтингової десятки і навіть більш дрібні банки. Торік кіпрський Marfin Popular Bank придбав 99,2% "Морського транспортного банку" за $137,4 млн., ізраїльський Bank Hapoalim купив 75,8% акцій АТ "Укрінбанк" за $136 млн. на ринок вийшов навіть "Банк Грузії", що за $150 млн. придбав 94,42% акцій "УБРП".
Про свої наміри прийти в Україну заявили банки Азербайджану, Південної Кореї та інших країн. Втім, частина "нерезидентів", які приходять в Україну, самі готуються до продажу, і для них наша країна - спосіб збільшення власної ринкової вартості.
На думку аналітиків, Україна йде по шляху країн Центральної та Східної Європи, де від 60 до 90% банківського капіталу сконцентровано в руках нерезидентів. І місцеві експерти не завжди позитивно оцінюють вплив іноземного банківського капіталу на економіку країни. Крім того, з моменту вступу України до СОТ іноземні банківські групи одержать право відкривати в Україні свої філії, що значно збільшить як конкуренцію, так і ризики всієї фінансової системи. Ризики полягають у тому, що банки вкладають кошти в основному в іпотечні кредити, і у випадку кризи на перегрітому ринку нерухомості їх очікують проблеми.
Відзначимо, що висока продажна вартість українських банків змушує нерезидентів створювати фінустанови "з нуля". Так, наприклад, діяли російські бізнес-групи, що зокрема створили банки "РНС" і "БМ-банк". Однак варто пам'ятати, що росіянам простіше "розкрутити" банк, ніж західним банкірам, у силу того, що вони розуміють, як це правильніше зробити на своїх власних прикладах у силу схожості російського та українського досвіду банківської діяльності. Експансія західних банків проходить в основному за рахунок придбання вже діючих українських фінустанов.
При цьому не всі українські банкіри поки готові допустити нерезидентів у свій бізнес повністю, тому готові продати тільки частину акцій, чого буде досить для одержання необхідних коштів для розвитку (раніше про подібні наміри заявляли "Родовід Банк", "Укргазбанк" і "Хрещатик"). Однак плани IPO у частини банків відкладені через нестабільність на міжнародних ринках капіталів, що не дасть можливість одержати справедливу ціну за акції.
Приплив іноземного банківського капіталу може мати свої позитивні та негативні сторони. Без західних ресурсів українська економіка не могла б рости настільки динамічно, однак через іноземні банки Україна фінансує економіку інших країн. Як відзначають аналітики, із приходом банків-нерезидентів прибуток буде активніше виводитися за кордон. Крім того, усе більше проявляється залежність від західного фінансування, що у випадку ускладнень на світових фінансових ринках може обернутися негативними наслідками для великих компаній-позичальників.
Ефект, який українські споживачі очікували від іноземних банків, полягав у двох моментах: зниження процентних ставок по кредитах і підвищення якості обслуговування. Якщо якість обслуговування в іноземних банках через дотримання відповідних західних стандартів, як правило, вища, то із процентними ставками інша ситуація. Виплачуючи значні суми за придбання українських банків, західні фінансисти змушені "відбивати" інвестиції, і знижувати процентні ставки (незважаючи на те, що мають доступ до більш дешевих ресурсів) їм не вигідно.
Уже цього року аналітики прогнозують продовження продажу українських банків. "Обсяг угод купівлі/продажу українських банків може скоротитися - більшість великих банків, які могли становити інтерес для інвесторів, уже продані. Тому я прогнозую можливість угод купівлі банків з першої тридцятки - вони можуть запропонувати певну частку ринку, мережу відділень і філій, напрацьовані технології і, звичайно ж, банківську ліцензію", - відзначає начальник відділу аналізу "Діамантбанку" Михайло Ігнатенко.
При цьому вартість покупки українських банків як звичайно буде визначатися, виходячи із привабливості самого банку. "Вартість українських банків залишиться високою. Незважаючи на те, що середні та дрібні банки програють великим гравцям за кількістю відділень і клієнтською базою, висока привабливість українського фінансового ринку і низький ступінь проникнення банківських послуг дозволять банкам продаватися по досить високій ціні", - стверджує Михайло Ігнатенко.
Зі свого боку, радник голови правління ВАТ АБ "Укргазбанк" Олександр Охрименко вважає, що щодо продажу середніх банків, які мають якісні показники роботи, то попит на них в 2008 році буде тільки рости. "Ціна продажу середніх банків може бути вище 6 мультиплікаторів, що багато в чому пояснюється невеликим розміром капіталу такого роду банків. Хоча більшість середніх банків будуть продавати за ціною мультиплікатора 3-4 рази, що більш адекватно відповідає їхній вартості", - підкреслює банкір.
Однак процес купівлі-продажу банків може сповільнитися під впливом негативної ситуації на світових фінансових ринках. "У той же час, загальну кризу трохи остудив інвестиційний клімат у світі в цілому. Будучи, по суті, ризиковою інвестицією, український фінансовий ринок може очікувати великі іноземні інвестиції тільки у випадку стабілізації світової економіки", - вважає Михайло Ігнатенко.
В умовах загальних кризових очікувань інвестори намагаються мінімізувати інвестиції, а українські банківські активи не можуть вважатися пріоритетними придбаннями. Криза, швидше за все, знизить ціни на українські банківські активи, тому українські банкіри зволіють у час, що залишився, вигідно продати їх, одержавши високу ціну.
При цьому варто сказати, що в 2007 році намітилася тенденція виходу українських банків на міжнародний рівень: "Приватбанк" купив 75% акцій грузинського "Тао банку", а "Дельта-Банк" - 100% акцій білоруського "Атом-банку". Про наміри придбань уже в цей час заявляють і інші українські банки.
Очевидно, що на етапі становлення вплив іноземних банків має більше позитивних сторін. Однак на кінцевих споживачах це поки відбилося в основному тільки в збільшенні доступності кредитів, а не в істотному зниженні процентних ставок і тарифів.
За матеріалами: Glavred.info
Поділитися новиною
