1394
Нові горизонти Ріната Ахметова
На Світовому економічному форумі, що проходив в Давосі, фінансовий директор компанії Arcelor Mittal Адітья Міттал на противагу песимістичним прогнозам більшості учасників був свято переконаний у світлому майбутньому. За його словами, економіки Індії і Китаю набрали такий темп, що зупинити їх буде нелегко. Втім, каменем спотикання на шляху сталевої імперії сімейства Міттал може стати союз українських металургів на чолі з українським мільярдером Рінатом Ахметовим, що давно плекає плани панування на світовому ринку сталі.
Основою подібного союзу може стати металургійний альянс Ахметова і Вадима Новинського. А раптом пан Ахметов зацікавиться часткою співвласника "Індустріального союзу Донбасу" Віталія Гайдука? У такому випадку об'єднана компанія зробить великий прорив на світовій металургійній арені. Наступним кроком може стати злиття з іншими гравцями, наприклад "ММК ім. Ілліча" і "Запоріжсталлю". Подібний альянс буде в силі зупинити навіть Лакшмі Міттала.
Сьогодні хазяїн Донбасу вийшов на новий рівень, куди він і прагнув останні дванадцять років. Капіталізація холдингу "Метінвест" становить, за оцінками аналітиків, більше $25 млрд. А за обсягами покупок торік у СНД він поступається лише російській групі "Євраз". Для порівняння: остання в 2007-му придбала закордонних активів на суму більше $7 млрд., тоді як "Метінвест" - більше $1 млрд. Однак на відміну від "Євраза", борги якого незабаром перевищать капіталізацію, фінансовий потенціал "Метінвеста" досить великий. Цей рік, на думку аналітиків, стане для донецького холдингу рекордним за обсягом угод M&A.
За прикладом найбільших російських бізнес-груп, він почав експансію на закордонні ринки. Політика великих російських компаній полягає в придбанні іноземних компаній малої та середньої величини, що дає їм додаткові можливості виходу на нові світові ринки. Інтегруючи у свою структуру дрібні активи, росіяни збільшують капіталізацію, що в майбутньому дозволить їм поборотися за більших гравців. Схожої політики останнім часом дотримується і "Метінвест". Однак тут є невелика різниця: "Метінвест" цікавлять активи в порівняльній близькості, що створює ефект синергії. Холдинг завойовує ринок не "нахрапом", а поступово.
"Головною метою групи "Метінвест" у покупках закордонних активів є зміцнення позицій на ринку країн Євросоюзу, а також посилення інтеграції та збільшення частки продуктів з більш високою додатковою вартістю. Немаловажним також є той факт, що на території України придбання нових активів буде пильно відслідковуватися Антимонопольним комітетом. Фінансовий потенціал "Метінвест Холдингу" в угодах M&A становить близько $15 млрд.", - говорить аналітик компанії "Конкорд Капітал" Євген Черв’яченко.
Світова прем'єра
Найбільш велику угоду холдинг Ріната Ахметова уклав торік, поглинувши компанію Вадима Новинського "Смарт-холдинг". У результаті у власність "Метінвеста" перейшли "Інгулецький ГЗК", "Макіївський металургійний завод" і болгарський завод Promet Steel. Пізніше компанія Ахметова також викупила 25% акцій Вадима Новинського в Південному ГЗК. Не менш великою покупкою також у середині минулого року стало придбання контрольного пакета акцій Криворізького залізорудного комбінату в групи "Приват".
Болгарський завод Promet Steel став другим закордонним активом холдингу. До цього часу компанія володіла лише заводом в Італії - Ferriera Valsider. Взявши за пріоритет вихід на ринок Євросоюзу, "Метінвест Холдинг" наприкінці минулого року почав переговори про покупку активів італійської групи Malacalza - заводів з виробництва товстолистового прокату Trametal (Італія) і Spartan (Великобританія). Переговори завершилися успішно - на початку цього року Європейська комісія дозволила Рінату Ахметову придбати контроль над даними підприємствами.
За повідомленнями італійської преси, їхня покупка обійшлася Рінату Ахметову в більш ніж $700 млн. При цьому сумарний виторг від реалізації продукції трьох європейських заводів торік склав близько $1 млрд. Експерти галузі відзначають, що ці об'єкти український мільярдер придбав досить вигідно. Підтвердженням тому є ще один факт. Справа в тому, що колишні активи італійської групи Malacalza торік зробили близько 540 тис. тонн прокату, а завод Ferriera Valsider - 515 тис. тонн плоского прокату. У результаті цього український холдинг одержав доступ до ринку Євросоюзу, де квота для українських виробників становить трохи більше мільйона тонн прокату. Тому тема квоти Євросоюзу для Ріната Ахметова вже не актуальна - тільки його компанія може викинути на європейський ринок всю українську квоту, а то й більше.
Однак аналітики вважають, що протягом трьох-п'яти років в "Метінвеста" може зберегтися надлишок напівфабрикатів - слябів, які виробляє "Азовсталь", і заготівель, що випускаються групою "Єнакіївський металургійний завод "Метален". На думку старшого аналітика ІФГ "Сократ" Дмитра Хорошуна, шляхом придбання додаткових прокатних потужностей за кордоном у холдингу є можливість істотно підвищити капіталізацію, а також зайняти частку на європейському сталевому ринку, налагодити канали збуту, збільшити можливості з лобіювання та захисту своїх позицій у ЄС. Саме ці цілі переслідує покупка європейських прокатних активів Trametal Sp і Spartan UK. Аналітик ІК "Трійка Діалог Україна" Олександр Мартиненко впевнений, що результатом цих покупок є потенційне зростання капіталізації "Метінвест Холдингу" на 5-10%. У цей час, на його думку, оцінити її можна тільки умовно - в $15-23 млрд.
Дмитро Хорошун оцінив вартість активів метхолдингу в $25 млрд. За його словами, покупка 25% Південного ГЗК збільшила капіталізацію "Метінвеста" на $600 млн. "У випадку доведення частки з 25 до 44%, що можливо після схвалення АМКУ, вартість компанії зросте додатково на $400 млн.", - говорить Дмитро Хорошун. Покупка іноземних активів - Trametal і Spartan - збільшила капіталізацію "Метінвеста" ще на $600 млн., вважає Дмитро Хорошун. У результаті нинішня вартість групи, за розрахунками експерта, становить близько $26,6 млрд.
Болгарський інтерес
Ще одним цікавим об'єктом для поглинання є болгарський металургійний комбінат "Кремиковці". На початку року в болгарських ЗМІ мусувалася інформація про те, що цим активом цікавився співвласник "Метінвест Холдингу" Вадим Новинський. Справа в тому, що "Кремиковці" контролює 70% ринку Болгарії з виплавки сталі і 55% ринку з виробництва прокату. При цьому 16,3% ринку прокату займає ахметовський метзавод Promet Steel. Логічно, що у випадку придбання "Кремиковців", він буде інтегрований з Promet Steel. У результаті "Метінвест" зможе контролювати 70% ринку сталі і 71,3% ринку прокату Болгарії. Це дозволить українському метхолдингу піднятися з 27-го місця за обсягом виплавленої сталі у світі на 22-е та істотно зміцнити позиції на ринку Євросоюзу.
Однак наприкінці минулого тижня плани Ріната Ахметова порушив інший український мільярдер. Як повідомив виконавчий директор болгарського комбінату Олександр Томов, переговори із продажу найбільшого металургійного комбінату Болгарії "Кремиковці" практично завершені. При цьому покупець далеко не Вадим Новинський, а інший український бізнесмен - Костянтин Жеваго, власник компанії Ferrexpo.
Сфера інтересів "Метінвеста" перерахованими підприємствами не обмежується. За словами експертів, холдингу цікаві й вугільні шахти-банкрути, і металургійні гіганти. "Метінвест" може розвиватися в декількох напрямках. По-перше, це забезпечення сировиною, у першу чергу вугіллям. Приватизовані українські шахти або шахти-банкрути, такі як "Добропіллявугілля", цілком можуть бути поглинені "Метінвестом", вважає Дмитро Хорошун. При цьому Єнакіївський метзавод і Харцизький трубний завод, на яких незабаром очікуються додемісії, можуть бути використані як механізми поглинання. По-друге, "Метінвест" може продовжувати купувати прокатні потужності по усьому світі для переробки своєї заготівлі.
Холдингу повинні бути цікаві, насамперед, прокатні заводи на цільових ринках. Такі ринки повинні або пропонувати високі ціни на продукцію (Північна Америка, ЄС), або мати потенціал високого зростання попиту (Близький Схід, Північна Африка, Центральна Азія). Однак у випадку покупки вітчизняних виробників дуже важливу роль буде грати вартість придбання, включаючи потенційні інвестиції на необхідну модернізацію, вважає Олександр Мартиненко.
Крім того, у сферу інтересів групи "Метінвест" також може входити і "завод п'яти олігархів" - Молдавський металургійний завод. Контроль над підприємством здійснюють президент Hares Group Юссеф Харес (10%), президент Федерації футболу України Григорій Суркіс (15%), співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський (15%), власник російської компанії "Газметал" Алішер Усманов (30%) і власник "Смарт-холдингу" і співвласник "Метінвест Холдингу" Вадим Новинський (30%). У той же час Молдавський металургійний завод не уклав угоду при злитті активів Новинського та Ахметова. Однак експерти вважають, що власникові "СКМ" за необхідності буде неважко домовитися із чотирма з п'яти співвласників метпідприємства.
У випадку успіху перерахованих злиттів і поглинань "Метінвест Холдинг" безперешкодно влаштується на ринку Євросоюзу, а далі рукою подати до світового панування.
Тарас Жирош
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
