Епоха банківських надприбутків залишилась позаду — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Епоха банківських надприбутків залишилась позаду

Валюта
360
Інвестиції державних фондів Азії та Близького Сходу в найбільші західні банки можуть виявитися помилкою, навіть незважаючи на те, що вони вкладаються надовго і не розраховують на швидку віддачу, стверджує газета Financial Times.
Про причини поточної кризи написано вже багато статей. Майже всі вони прямо вказують як джерело неприємностей складні структуровані інструменти, призначені для диверсифікованості та страхування ризиків, але разом з тим роблять адекватну оцінку цих ризиків досить важким завданням. Непрозорість ціноутворення дозволяє банкам продавати їх інвесторам з набагато більш високою премією, ніж коштує проста страховка від ризику.
Обпікшись на кризі, тепер банки намагаються триматися подалі від складних структурованих продуктів. Слід зазначити, що коли такі інструменти виходять із моди, вони можуть залишатися поза ринком досить довго. Після того, як бум "сміттєвих" облігацій досяг свого піка в 1990-му році, за цим пішов їхній обвал, і минуло ще чотирнадцять років, перш ніж вони повернулися на колишній рівень в абсолютному вираженні.
Ще один камінь у город власних трейдингових операцій банків. Історично банки мали перевагу в цьому сегменті через свою більшу поінформованість про те, що відбувається на ринку. На сьогоднішній день у цю нішу активно вторгаються хедж-фонди, які приносять банкам, за деякими оцінками, до 40% доходів, а тепер ще і стали переманювати в них і клієнтів, і трейдерів. Торік хедж-фонд Paulson & Co. на грі проти ринку іпотеки для позичальників з низьким кредитним рейтингом (sub-prime) заробив порядку $15 млрд. і левову частку цих грошей він фактично забрав у банків.
Суперечливим моментом є і рівень оплати банківських службовців. Характерним прикладом тут може стати Citigroup (C), де прибутковість акцій за останні п'ять років дорівнює нулю, а витрати на оплату праці персоналу, тим часом, збільшилися на 84%.
Проте, є надія, що кожна криза виявляється у своєму роді повчальною. Колишній інвестиційний банкір Філіп Огар вважає, що обвал 1987 року навчив банки управляти акціонерним ризиком, у результаті кризи облігацій 1994 року була вдосконалена техніка оцінки ризиків, а крах хедж-фонда Long Term Capital Management в 1998 році дав урок керування ліквідністю. І щораз банки виходили із кризи більш сильними, ніж раніше.
За розрахунками консалтингової компанії McKinsey в 2006 році прибуток на одного співробітника банківського сектора в середньому виявився в 26 разів вищим від аналогічного показника в інших галузях.
Однак, якщо інвестиційним банкам і цього разу вдасться вижити, удавшись до рятівних уливань із боку суверенних фондів, то це буде означати неефективність існуючих ринкових механізмів. В умовах ринку, що функціонує належним чином, надприбутки повинні перерозподілятися в результаті конкурентної боротьби. Як вийде цього разу - невідомо. Але в довгостроковому періоді все це занадто добре, щоб тривати довго.
За матеріалами:
K2Kapital
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас