661
Некисла пропозиція
— Фондовий ринок
Уряд початок підготовку до приватизації Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР).
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко направила відповідне доручення у Мінпромполітики. За інформацією, це відбулося після зустрічі прем'єра із главою найбільшої сталеливарної компанії світу ArcelorMittal Лакшмі Мітталом.
У такий спосіб глава уряду показала незацікавленість у створенні спільного підприємства з добудування КГЗКОРу з консорціумом "Смарт-холдингу" та російського "Металлоінвесту".
Про те, що ініціатором приватизації Криворізького гірничозбагачувального комбінату окислених руд цього року є прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, Комерсанту розповів заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко.
За його словами, Тимошенко видала окреме доручення "ініціювати прийняття документів законодавчого та нормативного характеру, необхідних для проведення продажу КГЗКОРа". Підприємство вже внесене у "Перелік держпідприємств і відкритих акціонерних товариств, які підлягають першочерговій підготовці до продажу в 2008 році".
Джерела в уряді розповіли, що доручення було видано відразу після зустрічі Юлії Тимошенко із главою найбільшої сталеливарної компанії у світі ArcelorMittal Лакшмі Мітталом. "Під час цій зустрічі обговорювалося і питання КГЗКОРу ", - підтвердив глава представництва "ArcelorMittal-кривий Ріг" у Києві Вадим Гуров.
За словами високопоставленого джерела в уряді, на зустрічі ArcelorMittal наполягав на проведенні відкритого конкурсу із продажу КГЗКОРу. "Компанія повідомила, що веде переговори з країнами, які брали участь у будівництві підприємства, про викуп їх частки", - повідомив співрозмовник.
КГЗКОР Р почали будувати в 1985 році кілька країн колишнього соцтабору. Зараз частка України в проекті оцінюється в 56,4%, Румунії - 28%, Словаччини - 15,6%. Планована потужність підприємства - 10 млн т окатишів на рік. Запаси сировини КГЗКОРу перевищують 2 млрд т.
Дотепер головним претендентом на участь у завершенні будівництва комбінату був консорціум Українська рудно-металургійна компанія (УРМК), створений "Смарт-холдингом" Вадима Новинського та "Металлоінвестом" Алішера Усманова. В 2006 році урядова комісія вибрала УРМК переможцем інвестконкурсу з добудуванню комбінату, а в серпні розпорядження про створення СП підписав прем'єр-міністр Юрій Єхануров. Але в жовтні 2007 року президент Віктор Ющенко своїм указом призупинив дію постанови уряду.
Тоді глава держави доручив створити робочу групу з розгляду нових проектів завершення будівництва КГЗКОРу. Планується, що група, з огляду на інтереси виробників сталі в Україні та інтереси країн-учасниць будівництва, ухвалить рішення щодо найкращої пропозиції, яка буде винесена на засідання Ради національної безпеки та оборони.
Про свій інтерес до добудування КГЗКОРу раніше заявляли в Індустріальному союзі Донбасу, Маріупольському меткомбінаті ім. Ілліча та ArcelorMittal, а також російська "Северсталь" і Магнітогорський меткомбінат. "ArcelorMittal згодна на будь-які умови, включаючи створення консорціуму. Але оптимальним для нас була б участь у приватизаційному конкурсі", - говорить Вадим Гуров з "ArcelorMittal Кривий Ріг".
Проти продажу КГЗКОРу в I кварталі цього року вчора виступив секретаріат президента. "Рішення про приватизацію підприємства повинне бути прийняте після проведення міжурядових переговорів, тому що це підприємство Україна будувала разом з іншими європейськими країнами", - заявив керівник служби секретаріату із зв'язків з Верховною радою та Кабміном Ян Берназюк. За його словами, на найвищому державному рівні повинна бути зафіксована частка України в цьому проекті і вирішене питання компенсацій витрат на будівництво цим країнам, щоб уникнути можливих судових позовів.
Заважає продати об'єкт і чинне законодавство, що забороняє приватизувати об'єкти незавершеного будівництва. "Таким чином, для виконання доручення прем'єр-міністра необхідне внесення змін до законодавства", - відзначає заступник глави комітету Верховної ради з питань промисловості Олександр Вілкул.
На думку гендиректора виробничо-господарського об'єднання "Металлургпром" Василя Харахула, основним претендентом на КЗОКОР буде той, хто швидше домовиться із країнами-учасницями будівництва про погашення боргів. Раніше Румунія і Словаччина заявили, що більше не зацікавлено в інвестиціях у КЗОКОР і хочуть повернути вкладені ними кошти. Берназюк не виключив, що після цього може бути прийнятий спеціальний закон про особливості приватизації КГЗКОРу, а слідом за ним і вирішене питання про терміни її проведення.
Джерело: Кабінет міністрів
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
