725
Відволікаючий тариф
Минуло трохи більше року з моменту останнього, 50-відсоткового, підвищення тарифів на послуги місцевого фіксованого зв'язку, а "Укртелеком" уже лобіює нове - цього разу на 20%. Мотивація та ж, що і рік-два назад: місцевий зв'язок збитковий, і збільшення вартості хвилини повинне наблизити її до рентабельності. Однак саме необхідність через настільки короткий термін коректувати тарифи вказує на те, що це - напівзахід
На минулому тижні НКРЗ схвалила проект нових "Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги". Відповідно до статті 62 Закону України "Про телекомунікації" після змін, внесених до неї в листопаді минулого року (див. "ДТ", № 46 за 2 грудня 2006 року), до них належать послуги підключення кінцевого устаткування споживача до телекомунікаційних мереж загального користування (у т.ч. з радіодоступом), фіксований телефонний зв'язок у межах зони нумерації і послуги виклику служб екстреної допомоги та довідкових служб.
Дія тарифів поширюється на всіх операторів, що надають послуги фіксованого місцевого зв'язку, які можуть відступати від них не більше ніж на 40% убік зменшення. Втім, звичайно цього ніхто не робить.
Проект повинен бути погоджений з Антимонопольним комітетом України, Держкомпідприємництва і Федерацією профспілок України. Після чого буде остаточно затверджений НКРЗ, а потім Мін'юстом і тільки тоді набуде чинності. У комісії прогнозують, що нові тарифи вдасться ввести із другого кварталу 2008 року. Хоча попередній варіант "Граничних тарифів..." більше року не міг пройти узгодження в профспілок.
Проектом нових "Граничних тарифів..." пропонується збільшити абонентську плату за користування телефонним апаратом для жителів міст у випадку погодинного обліку телефонних розмов з 13,7 до 16,44 грн (всі цифри наведені із ПДВ). Абонентна плата за користування телефоном у випадку відсутності погодинного обліку розмов збільшується з 19,58 до 23,5 грн.
При цьому тривалість нетарифікованого часу місцевих телефонних розмов для міського населення зменшується з 200 до 120 хвилин. Збільшується вартість хвилини розмови понад установлений ліміт - з 5,4 до 6,48 коп. На розмови понад 14 годин на місяць діє 30-відсоткова знижка.
Тарифи на послуги сільського телефонного зв'язку залишаються без змін. Пропонується зменшити з 200 до 180 грн. плату за установку телефонів у містах і селах.
Міжнародні і міжміські дзвінки вищезгаданим законопроектом № 2296 були виведені з переліку загальнодоступних послуг, а тому вперше не фігурують у схваленому НКРЗ документі. Що дозволяє "Укртелекому" самостійно встановлювати ціни на них. Вартість дзвінка з фіксованої мережі держоператора на мережі мобільних операторів установлена на рівні 1,2 гривні за хвилину. За двома винятками: дзвінок на мобільні телефони "Утела" коштує 60 коп. (все-таки власна мережа), а на мобільні телефони "Голден Телеком" - 1,08 грн (мабуть, як бонус по взаєморозрахунках за пропуск трафіку).
Втім, поточне підвищення тарифів на міський зв'язок не зробить їх прибутковими. За даними держоператора, для досягнення рентабельності ціни на послуги фіксованого міського зв'язку необхідно збільшити на 25-0%, а сільського фіксованого зв'язку -на 50-0%. Збитки державного оператора фіксованого зв'язку "Укртелеком" від надання послуг місцевого зв'язку в містах за дев'ять місяців поточного року склали 140 млн грн. Для порівняння: за сільський зв'язок збитки "Укртелекому" за той же період - 400 млн грн, однак тарифи на нього не підвищуються взагалі...
Місцевий зв'язок приносить "Укртелекому" близько 20% доходів (близько 1,4 млрд грн у минулому році), причому частка ця постійно знижується. Легко підрахувати, що збільшення тарифів принесе операторові приріст доходу в 250-300 млн грн. На перший погляд сума значна, однак вона як мінімум удвічі менша від збитків від надання цих послуг. Тому від внутрішнього крос-субсидування "Укртелекому" нікуди не дітися.
На думку НКРЗ, реальним вирішенням цієї проблеми могло б стати створення Фонду універсальних послуг (ФУП). Механізм його дії такий: оператори відраховують деякий відсоток своїх доходів (пропонується 2%) у фонд, з якого їм компенсуються витрати на надання збиткових загальнодоступних послуг (як трафіку, так і будівництва мереж). Причому право на одержання компенсації мали б всі оператори, що надають такі послуги, у тому числі мобільні.
Великі мобільні оператори традиційно виступають проти створення ФУП. Вони вважають, що це фактично буде рівносильне посиленню податкового преса. А також висловлюють побоювання, що використання коштів фонду буде здійснюватися непрозоро, на користь "Укртелекому". У НКРЗ із цього приводу люблять наводити приклад США, де такий збір становить 5% і ніхто не сміє нарікати на рішення держави. Так що створення зазначеного фонду залишається питанням політичної волі.
Основною причиною зниження частки доходів від місцевого зв'язку є так званий перетік трафіку в мобільні мережі. З одного боку, прийдешнє підвищення тарифів повинне сприяти збільшенню цього перетоку. Вартість внутрімережних дзвінків у мережах основних операторів порівнянна з "укртелекомівськими" розцінками. Так, у тарифі "МТС Перший" хвилина внутрімережного дзвінка коштує 3 коп., в "Білайн Прості Речі" - 2 коп., а в "Київстар Нова Хвилина" - копійку (правда, всі цифри - із другої хвилини дзвінка, не кажучи вже про безкоштовні внутрімережні дзвінки в life:). Тому, зіштовхнувшись із необхідністю платити 17-23 гривні абонплати, багато клієнтів "Укртелекому" перестануть ставитися до фіксованого телефону як до даності і почнуть аналізувати трафік і витрати на нього - а чи потрібний він їм взагалі?
При цьому перетік трафіку буде і далі відбуватися в напрямку великих мобільних операторів. Абонентів в "Київстару" і "МТС" навіть окремо вдвічі більше, ніж в "Укртелекому", тому багатьом з них немає потреби дзвонити один одному з фіксованого телефону. Мобільний проект "Укртелекому", з яким останні три роки керівництво компанії пов’язує вихід з фінансової кризи, поки не позбувся від статусу нішевого. За перший місяць до мережі "Утел" підключилося 5 тис. абонентів. Якщо під кінець року їх буде вдвічі більше, то вони зможуть генерувати трохи більше півмільйона гривень доходу на місяць. При таких темпах підключення кількість абонентів до кінця наступного року не досягне і 100 тис., а річний прибуток від надання послуг мобільного зв'язку складе 60-70 млн. грн. Це в десять разів менше від поточних витрат на цей проект і в 20 разів менше від загальних планованих.
На думку експертів, нинішні темпи підключення до "Утелу" непоказові через малу інтенсивність рекламної кампанії (наприклад, з незрозумілих причин маркетологами фактично не "відпрацьовується" новорічний пік продажів). Не задіяний і "резерв верховного головнокомандування" у вигляді тендерів на обслуговування держструктур. Втім, з огляду на прихід до влади уряду Юлії Тимошенко, з якою в Георгія Дзекона були досить теплі відносини, усе ще попереду.
Чистий прибуток "Укртелекому" за дев'ять місяців поточного року склав 271 млн. грн. Навряд чи за підсумками року він дотягне до 400 млн. грн. Таким чином, в уряду Тимошенко не вийде вимагати від "Укртелекому" виплати значних дивідендів на державну частку, як це було зроблено в 2005 році в обмін на затвердження фінансового плану компанії зі значними витратами на мобільний зв'язок. Потенціал "Укртелекому" як бюджетоформуючого підприємства фактично вичерпаний.
Чи тому не єдиний спосіб заробити на компанії (і державі, і всім зацікавленим особам) - це її продаж. Цілком можливо, що новому уряду вдасться зробити те, що не вдалося попередникам, - продати "Укртелеком" за сценарієм "Криворіжсталі". Або, принаймні, активно поговорити про це. Тому що всі негативні фактори нікуди не ділися. Як і раніше немає стратегічних інвесторів, зацікавлених у такій угоді (крім російських, зацікавлених хіба що в тому, щоб купити дешево). І оператор як і раніше має потребу в серйозній реструктуризації.
До речі, у минулому році біржі реагували на підвищення тарифів "Укртелекому" збільшенням котирувань його акцій (внаслідок очікування зростання його фінансових показників). Тому запровадження в дію нових тарифів держоператора із другого кварталу створить нове "вікно", сприятливе для продажу.
Потрібно відзначити, що тарифи "Укртелекому" на місцевий зв'язок, як і тарифи вітчизняних мобільних операторів, - одні з найнижчих у Європі (крім, хіба що, Росії, де тарифи порівнянні). Так, абоненти "Телеком Грузія" платять сім центів за хвилину місцевого дзвінка, абоненти Eesti Telekom - від 2,5 до трьох центів. Від двох до дев'яти центів за хвилину місцевого дзвінка платять абоненти Telekomunikacja Polska, в 1998 році приватизованого Orange. Причому дев'ять центів за хвилину в денний час платять абоненти так званого соціального пакета, або ті, хто мало говорить. Така ж ситуація і в Чехії: оператор місцевого зв'язку Czech Telecom, що перебуває у власності О2, пропонує своїм абонентам тарифні плани з вартістю хвилини місцевого дзвінка від чотирьох до восьми центів.
У розвинених країнах тарифи влаштовані трошки по-іншому. Так, абоненти Deutsche Telekom у Німеччині платять три центи за хвилину, однак абонплата в них становить від 70 дол. Шість центів за хвилину місцевого дзвінка платять абоненти British Telecommunications при абонплатах 21-37 дол. у різних тарифних планах. І навіть при таких тарифах та абонплатах місцевий зв'язок у цих країнах балансує на грані рентабельності.
Так що у випадку приватизації "Укртелекому" кимось із європейських телекомунікаційних гігантів нинішнє підвищення тарифів компанії здасться квіточками.
Семен Степанчиков
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
