422
Україні показали іранський "газовий міраж"
— Енергетика
Будівництво газопроводу з Ірану в Північну Європу не можна назвати вигідним для України. Зате для політиків це - прекрасний привід для піару
Вчора посол Ірану в Україні Сеєд мусса Каземі заявив про те, що Іран має намір ініціювати переговори з новим урядом України щодо будівництва нового газопроводу через територію України в Північну Європу.
За словами посла, кілька років тому Іран запропонував провести п'ятисторонні переговори між Україною, Іраном, Росією, Грузією і Вірменією і готовий повернутися до цієї пропозиції зараз. Каземі також підкреслив, що не бачить ніяких перешкод для того, щоб Україна та Іран скористалися існуючими можливостями і побудували газопровід через Україну.
Посол навіть придумав прекрасну ліричну назву для нового проекту - "газопровід миру".
Ініціатива посольства Ірану трохи насторожує. Звичайно, жоден український громадянин і політик у здоровому глузді від іранського газу не відмовиться. Особливо якщо пропозиція виходить із Азії, а в Тегерані дійсно зацікавлені в співробітництві. Але от із практичною реалізацією щодо цього проекту справи йдуть занадто туманно.
Так що потирати руки і починати інформаційну кампанію під кодовою назвою "Нам не потрібний російський газ" - більш ніж передчасно.
Справа, як завжди, упирається в одне немаловажне питання: хто сплачує музику? А точніше, хто буде платити за будівництво нового газопроводу. Україна? У нас немає грошей навіть для добудовування багатостраждального Одеса-Броди. Де вже їм взятися для труби, що буде проходити через півсвіту? Іран? Здається, у Тегерані вміють поводитися із циркулем і картою. Існують більш короткі маршрути з Азії в Європу, і витрачати кошти на будівництво газопроводу саме через Україну сенсу немає.
Другий цікавий момент - перелік "країн-партнерів". З урахуванням нинішніх взаємин Тегерана і Москви, можна не сумніватися в тому, що Кремлю в цьому списку буде відведене почесне місце.
І тут виникає наступне питання: навіщо Україні газопровід з Ірану, що буде проходити через територію Росії? Те, що наша країна знову потрапить у залежність від підвищення транзитної ставки за газ із боку північно-східного сусіда, зрозуміло. Тоді що це за диверсифікованість така?
Третій найважливіший аспект - ситуація в самому Ірані. Для реалізації настільки масштабного проекту необхідно залучати кошти інвесторів. Отож, жоден адекватний бізнесмен не буде вкладати гроші на прокладання труби із країни, яку от-от можуть почати бомбити.
Це занадто серйозний ризик при значних інвестиціях, щоб почати "вбухувати" у нього кошти. На таке може піти лише "Газпром", що для Росії є ще і політичним важелем. Але в такому випадку - навіщо "Газпрому" Україна? Хіба що "труба" на вітчизняній території перейде у власність або повне управління росіян. При подібному розкладі Києву такий газопровід і задарма не потрібний. Не варто забувати і про труднощі, які неодмінно виникнуть при п'ятисторонньому форматі домовленостей (наприклад, при нюансах взаємин Грузія - Росія)...
Зате вдосталь попіаритися на темі "іранського газопроводу" у нас не забудуть. Адже заяви Сеєд мусса Каземі - чудовий подарунок майбутньому прем'єр-міністрові і всім патріотично налаштованим політикам. Ну, а якщо главою Кабміну стане Юлія Тимошенко, то вона просто зобов'язана "виставити" посольству Ірану пляшку води. Адже тепер прем'єр може піаритися скільки душі завгодно, заробляючи бали на внутрішньополітичному ринку симпатій
"Росія? Навіщо нам Росія? Нам пропонують газ із Ірану і ми будемо домовлятися і доб’ємося поставок! Головне, щоб нам знову не перешкодили - як в 2005" - приблизно так будуть звучати полум'яні спічі лідера БЮТ. І рейтинг народного прем'єр-патріота буде рости як на дріжджах.
От тільки користі від цього однаково не буде ніякої. Перешкодити грандіозним планам постачання газу з Ірану в Європу через Україну може лише одне. Реальність.
Андрій Косовський
За матеріалами: Proua.com
Поділитися новиною
