303
Чорне море тоне в нечистотах
А в довгостроковій перспективі екологи мають намір зменшити рівень його до показників 1960-х рр. На їхню думку, Чорне море на даний момент є чи не найбруднішим у світі, але все-таки має шанс на видужання.
"Насправді рівень впливу сірководню на басейн Чорного моря, його флору і фауну був сильно перебільшений. Море можна і потрібно врятувати, - говорить Олег Деркач, голова регіональної чорноморської мережі громадських організацій, штаб-квартира якої перебуває в м. Миколаєві. - Цілком реальне і поновлення ефективного рибальства на його українському узбережжі".
Одна з найбільших сучасних загроз існуванню екосистеми Чорного моря відбувається внаслідок азотного і фосфорного забруднення, влучення в нього стоків сільськогосподарських добрив, відходів життєдіяльності людей і тварин (каналізаційних стоків) і інших неочищених вод. Ці стоки досягають рівня в тисячі тонн щорічно. Щорічно в море попадають річкові та інші стоки з району загальною площею в 2 млн. кв. м, що становить близько однієї третини всієї площі континентальної Європи (близько 350 куб. м). У Чорне море впадають друга, третя і четверта за розмірами європейські ріки: Дунай, Дніпро і Дон (через Азовське море), а також порівняно невеликі річки Ріоні, Кодорі, Інгурі, Чорох, Кизилірмак, Єшилірмак, Закарія, Південний Буг і Дністер.
Методи ведення сільськогосподарської діяльності на берегах Чорного моря дотепер є недосконалими, а очищення стічних вод неефективні. Ця проблема в різному ступені чекає свого вирішення в багатьох європейських країнах, включаючи Росію, Україну, Грузію, Болгарію, Угорщину, Румунію, Туреччину та багато інших.
Ще одна сторона проблеми - це економічні втрати. "Усього за 10-15 років ми практично повністю втратили чорноморське рибальство. Україна скоротила рибний промисел у десятки разів. У нас існує державна програма відродження Чорного та Азовського морів, але при цьому мало що робиться, до кращого поки що нічого не міняється", - стверджує Олег Деркач.
Олег Деркач стверджує, що прийнята в Україні ще в 2001 р. Державна програма охорони і відновлення Азовського і Чорного морів не стала керівним документом при реалізації державної політики в даному регіоні. За 7 років не зроблено практично нічого, а наукові дослідження з держбюджету не фінансуються взагалі. Необхідні кошти виділяються у вкрай малих обсягах - і цей фактор є головним гальмом на шляху впровадження програми. У той же час Віктор Карамушка, координатор чорноморської екологічної програми сказав: "Державну постанову в цілому виконується, хоч і не такими швидкими темпами і не в тих обсягах, як хотілося". Пан Карамушка також припустив, що, імовірно, справа гальмується і тим, що на виконання програми направляються тільки кошти окремих підприємств, залучених до участі в проекті. Гроші з держбюджету на ці цілі не затрачаються.
"Та і саму програму екологи визнали недостатньо пропрацьованою. Робота над нею проходила без широкого залучення фахівців: її проект не був опублікований, не було і обов'язкового в таких випадках узгодження з регіонами, не проводилися і громадські слухання", - додав пан Карамушка.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
