1482
Україна - батьківщина кризи
— Валюта
МВФ вказав регіон, де може початися економічна криза, прирівняна за масштабами до азіатських 1997 року. Це країни Балтії і Південно-Східної Європи. Також велике занепокоєння в МВФ викликає Україна.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає країни Балтії і Південно-Східної Європи, у тому числі Україну, місцем наступної великомасштабної економічної кризи, пише українське видання "Дзеркало тижня". Автор однієї зі статей, директор європейського департаменту МВФ Майкл Депплер відзначає, що "поза всяким сумнівом, кілька країн дійсно демонструють такі ж симптоми, як і низка азіатських країн перед регіональною фінансовою кризою, яка сталася десять років тому".
Серед ознак, що викликають заклопотаність аналітиків, Депплер перераховує "зяючі" дефіцити поточних рахунків, фінансовані іноземними коштами" і "зростаючий рівень боргу приватного сектора".
Він також відзначає, що "окремі країни з найгострішими проявами цих симптомів дотримуються режиму фіксованого обмінного курсу".
Країни вказаних регіонів дійсно, схоже, живуть невідповідно до своїх достатків. За даними Національного банку України (НБУ), наприклад, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу цієї країни в січні-вересні 2007 року склав 2,5 млрд дол. або 2,6% ВВП, що в 9,5 рази більше, ніж у той же період 2006 року. За підсумками року розрив може виявитися ще більшим - міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує його збільшення до 3,5% ВВП в 2007 році.
Ситуація в країнах Балтії ще гірша. МВФ очікує, що дефіцит платіжного балансу Латвії в 2007 році досягне 25,3% ВВП, а в 2008 році збільшиться до 27,3%. В Естонії цей показник, за підрахунками МВФ, складе 16,9% і 15,9% від ВВП в 2007 і в 2008 році відповідно. Для Литви прогнозується 14% і 12,6% ВВП.
У Таїланді, де влітку 1997 року почалася азіатська криза, дефіцит платіжного балансу був на рівні 8% ВВП. В Індонезії - 3,9% ВВП. При цьому їх національні валюти були прив'язані до долара США.
Ця видима стабільність долара спонукувала місцеві банки і фірми брати кредити в американській валюті і конвертувати її в національні валюти, а потім позичати гроші або вкладати в місцеві проекти, переважно в нерухомість.
Але в липні 1997 року таїландський бат відпустили у вільне плавання, і він почав стрімко дешевшати, втративши до початку 1998 року більше 40%. Обслуговування валютних боргів стало дуже дорогим, до того ж і бум у нерухомості припинився, що залишило банкам велику кількість "поганих" боргів.
Інвестори засумнівалися в платоспроможності позичальників, почавши виводити свої гроші, валютні резерви Таїланду стали швидко витрачатися, і держава була змушена шукати допомоги у МВФ. Криза швидко поширилася на Індонезію, Малайзію, Філіппіни і Південну Корею, де інвестори запідозрили схожі проблеми. У нижній точці падіння індонезійська рупія втратила тоді 80% своєї вартості, корейський вон, малайзійський рінггіт і філіппінський песо - близько 35-50%.
Пізніше "руйнівна куля", як назвав ту кризу Джордж Сорос, докотилася до Росії і Бразилії, "дорогою зачепивши Східну Європу і вразивши Україну".
Ситуація на європейських ринках, що формуються, дійсно схожа на ту, що передувала азіатській кризі, погоджується старший аналітик ІК "Ак Барс Фінанс" Володимир Рожанковський.
"Побоювання МВФ не позбавлені підстав. У цьому регіоні найменш сприятлива ситуація у зв'язку з переходом на нові економічні рейки - у них немає наших енергоносіїв, а промисловість втрачає конкурентноздатність, оскільки вчасно не були впроваджені європейські стандарти якості товарів і менеджменту, а тепер на це немає коштів", - пояснює він.
У випадку з Україною борг держави росте через передвиборні лихоманки - це вимагає грошей, а все це - держпозики.
Втім, хоча ситуації схожі, це ще не означає, що кризи на європейських ринках, що формуються, не минути.
"Змінився світ, - констатує Депплер. - Довіра до якості управління економіками з ринками, що формуються, зараз значно вища, ніж десять років тому". Що доводить реакція інвесторів на недавній зовнішній негатив - криза ліквідності, що вразила розвинену Європу, від якої гроші ховали на ринках, що розвиваються. Також, за словами Депплера, "багатьом європейським економікам з ринками, що формуються, привід для оптимізму дає і фактичне або потенційне членство в Європейському Союзі".
Що стосується Росії, то вона має підстави сподіватися, що руйнування її не торкнуться в будь-якому випадку. Так, рахунок поточних операцій платіжного балансу в нас позитивний, за даними ЦБ у січні-вересні він склав 57,1 млрд дол.
До того ж очікується безпрецедентний чистий притік приватного іноземного капіталу - за словами заступника глави Мінекономрозвитку Станіслава Кузнєцова, вже зафіксовано 86 млрд дол., а за підсумками року будуть всі 90 млрд дол. Про довіру до Росії говорить і чистий притік коштів в іноземні фонди, що інвестують у СНД і нашу країну. За тиждень, що закінчився 5 грудня, він склав 343 млн дол., що стало рекордом за останні 19 місяців. Такий інтерес до Росії аналітики пояснюють падінням довіри до розвинених ринків через побоювання нової хвилі глобальної кризи ліквідності.
За матеріалами: Газета.Ru
Поділитися новиною
