422
Дешевого газу не буде
— Енергетика
Зміну влади в Україні кожний оцінює по-своєму. Наприклад, "Газпром" вирішив, що неминуче звільнення Юрія Бойка з посади глави Мінпаливенерго коштує $2,5 млрд, і збільшив ціну на газ для нашої країни до 179,5 дол. за тис. куб. м. Якщо "помаранчевий" уряд протримається до кінця наступного року, то з 1 січня 2009 р. українці будуть закуповувати блакитне паливо в РФ як мінімум за 260 дол. за тисячу кубів.
З новим газом!
4 грудня директор "Газпрому" Олексій Міллер і глава Мінпаливенерго Юрій Бойко домовилися про нову вартість газу для України: з 1 січня ми будемо закуповувати його на 49,5 дорожче - за 179,5 дол. за тис. куб. м. І паливний міністр залишився задоволений таким результатом. "Погоджена сторонами ціна є комфортною для України, з огляду на жорстку конкуренцію на світових ринках енергоносіїв", - пояснив він. Для нашої країни, що щорічно імпортує близько 55 млрд кубів блакитного палива, таке подорожчання обійдеться найменше в 2,5 млрд дол.
Протягом трьох місяців газових переговорів Юрій Бойко стверджував, що подорожчання палива відбудеться "у межах інфляційних процесів", і прогнозував, що в наступному році газ буде коштувати 143 дол. за 1 тис. куб. м. Гарантією цього міністр вважав стабільність ціни на туркменське блакитне паливо, що Росія закуповує для перепродажу Україні.
"Нам удасться втримати вартість туркменського газу на рівні 100 дол. за тис. куб. м. Це головне, тому що з 55 млрд куб. м, імпортованих нашою країною в 2008 р., 40 - це туркменське блакитне паливо, а решта 15 - налоловину узбецьке і казахське. У них ніяких підвищень не буде", - гіпнотизував публіку Бойко і завзято заперечував інформацію, яка просочується в ЗМІ, про подорожчання туркменського газу на 50% - до 150 дол. за тис. кубів.
"Спонтанно, без належного юридичного оформлення в газовій галузі нічого не відбувається і не може відбутися. Це питання врегульоване трирічним контрактом між російським "Газпром експортом" і "Туркменгазом" до кінця 2009 р.", - заспокоїв міністр.
Юрій Бойко знав, про що говорить. Його першим заступником є Вадим Чупрун, що може похвастатися не тільки роками роботи на донецькій птахофабриці, але і посадою посла України в Туркменії. За дев'ять років роботи на цій посаді Вадим Прокофійович налагодив відмінні контакти в Ашгабаті, за допомогою яких пан Бойко до сьогоднішнього дня в режимі он-лайн одержує інформацію про всі газові плани туркменів.
Зараз у Мінпаливенерго пояснюють значну різницю між прогнозованою і реальною вартістю на газ раптовим подорожчанням туркменського блакитного палива. "Були заяви про ціну для України в 143 дол. за тис. куб. м, і якби не подорожчання туркменського палива, що стало сюрпризом, так би і було. Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухаммедов поставив "Газпром" у такі умови, що в нього не виявилося іншого виходу, крім як перекупити туркменський газ за новою вартістю (з 1 січня 2008 р. по $130, а з 1 липня 2008 р. по $150 за тисячу кубів. - ред.), - повідомив "ДС" прес-секретар Мінпаливенерго Костянтин Бородін. - У договорі з "Газпромом" на 2008 р. у нас зафіксована ціна виходячи із середньорічної вартості на туркменське паливо $140 тис. куб. м. Тобто в першому півріччі ми платимо дорожче, ніж туркменський газ обходиться "Газпрому", а в другому - дешевше".
За даними "Ділової столиці", Юрій Бойко ще в листопаді домовився з Олексієм Міллером про ціну на блакитне паливо для України аж до 2011 р. Усна угода мала на увазі приблизно такі розцінки: 2008 р. - 147,5 дол., 2009 р. - 160 дол., 2010 р. - 180 дол./тис. кубів.
Однак, як пояснюють у Мінпаливенерго, Київ не встиг закріпити цю домовленість письмово до подорожчання туркменського газу: в обмін на свій підпис під документом глава "Газпрому" вимагав згоди на нові умови формування вартості для нашої країни з 2011 р.
"Російська сторона хотіла, щоб ціна на блакитне паливо для України з 2011 р. визначалася залежно від світових тарифів на нафту, мазут, газойль та інші енергоносії", - говорить Бородін. За його словами, передбачалося, що базисним значенням у цій формулі (яке може змінюватися залежно від котирувань на енергетичні матеріали) буде вартість газу Росії для країн ЄС (у четвертому кварталі 2007 р. - близько 280 дол./тис. кубів) мінус ціна його транзиту в Європу через Україну (цього року - це 17,6 дол./тис. куб. м за все транспортне плече).
При таких вихідних мінімальна вартість палива для нашої країни з 2011 р., пропонована росіянами, повинна скласти порядку 260 дол./тис. кубів. А якщо до цього додати коливання цін на енергоматеріали (приміром, за 2007 р. нафта у світі подорожчала приблизно на 30 дол./барель), то газ Україні вже через три роки цілком міг би обходитися в 300 дол./тис. кубів.
"Ми відбивалися від цієї позиції "Газпрому", - говорить Костянтин Бородін.
Однак боротьба Юрія Бойка з Олексієм Міллером дуже схожа на міф. По-перше, тому що в Росії вже давно прийнятий так званий "принцип рівнодоходності" експортного і внутрішнього ринків. Він має на увазі, що з 2011 р. вартість блакитного палива усередині РФ повинна дорівнювати середньоєвропейській (за винятком витрат на транспорт і податків на експорт). За таких умов зовсім очевидно, що ні про яке субсидування України дешевими поставками мови бути не може.
Тому незрозуміло, про що Юрій Бойко міг торгуватися з Олексієм Міллером протягом місяця.
По-друге, Київ і Москва підписали договір на постачання палива в Україну в 2008 р., так і не домовившись про умови постачання з 2011 р. Іншими словам, виходить, що Білокам’яна пішла на поступки, не одержавши взагалі нічого натомість. Адже подорожчання тисячі кубів газу на 49,5 дол. для нашої країни відбулося тому, що подорожчало туркменське паливо і зросли витрати на транспортування газу по усередненому маршруті через територію Узбекистану, Казахстану і Росії.
По-третє, Міллер погодився на 179,5 дол. для України, навіть не знаючи точно, наскільки піднімуть вартість для "Газпрому" (а виходить, і для нашої країни) узбеки і казахи, які завжди орієнтували свої ціни у фарватері Туркменістану.
Як би там не було, але фантастичні збіги - згода "Газпрому" на подорожчання туркменського палива за два дні до створення в Україні "помаранчевої" коаліції та оголошення ціни на газ за три години до призначення "помаранчевого" спікера - наштовхують на думку про прикрий взаємозв'язок. До слова, відповідно до домовленості Москви та Ашгабаду з 2009 р. "Газпром" починає закуповувати блакитне паливо в "Туркменгазу" за формулою, що базується на вищезгаданих принципах. Очевидно, якщо Юрій Анатолійович Бойко, якому недруги пророкують швидке звільнення, не повернеться на міністерську посаду до кінця наступного року, то із січня 2009 р. наша країна має всі шанси закуповувати газ по $260-300/тис. кубів.
Газована жінка
Юлія Тимошенко, без п'яти хвилин прем'єр, уже обіцяє переглянути умови газових домовленостей. Спостерігачі не сумніваються, що за цією заявою піде спроба компенсувати подорожчання газу підвищенням ставки на транзит російського блакитного палива через Україну в Європу. Однак ця витівка не варта виїденого яйця. Оскільки Москва може піти на відповідні кроки, піднявши ставку на транзит азіатського газу через територію РФ, що зараз дорівнює українській (1,6 дол./тис. куб. м за 100 км транспортування). При такому розкладі ми практично нічого не виграємо. Щорічно Росія транзитує по нашій території (1,1 тис. км) трохи більше 100 млрд куб. м. Це означає, що при підвищенні Юлією Володимирівною транзитної ставки, приміром, удвічі - до 3,2 дол./тис. куб. м, "Газпром" стане платити "Укртрансгазу" удвічі більше - близько 4 млрд.
У той же час Україна транзитує 55 млрд кубів азіатського палива по трубопроводах, що належать "Газпрому", на відстань 2,4 тис. км, і при підвищенні Олексієм Борисовичем транзитної ставки до $3,2/тис. куб. м також стане платити вдвічі більше - порядку 3,5 млрд дол. Найнеприємніше, що цю додаткову витрату "Газпром" закладе для нашої країни в ціну на газ.
Напевно на крилах популізму Юлія Тимошенко також візьметься за збільшення тарифів на зберігання блакитного палива у вітчизняних ПСГ. Нинішні дійсно сміховинні. Відповідно до постанови Нацкомісії з регулювання електроенергетики мінімальна ставка за зберігання газу не дотягає навіть до 8 дол./тис. куб. м за сезон зберігання, у ЄС же вона в середньому становить 35 дол.
За даними "Ділової столиці", "УкрГаз-Енерго" і "РосУкрЕнерго" зберігають паливо в Україні за мінімальним тарифом, тоді як, приміром, угорська нафтогазова компанія MOL Rt платить протягом сезону близько 18 дол./тис. кубів. Але якщо Юлія Володимирівна стане виправляти сформовану цінову несправедливість, це може обернутися подорожчанням газу. Принаймні, так вважають у НАК "Нафтогаз України". "Для того щоб змінювати ставку, потрібно перепідписувати договори. Неофіційно низький тариф на зберігання погоджувався із ціною на блакитне паливо для нашої країни", - повідомили "ДС" у компанії.
При такому розкладі, мабуть, єдиним дієвим заходом, коли Юлія Тимошенко може застосувати свої кращі якості, може стати перегляд схеми постачання газу. Минулого тижня вона заявила, що "відразу після формування нового уряду в нас є шанс почати нову конструктивну розмову з російськими колегами, що виключить присутність посередників ("РосУкрЕнерго", "УкрГаз-Енерго") в енергетичних відносинах між Києвом і Москвою". Звичайно, навряд чи варто сподіватися на те, що Олексій Міллер погодиться виключити РУЕ зі схеми газових поставок без підвищення ціни на блакитне паливо для України.
Але якщо це відбудеться, то для українців нічого не зміниться. Замість "РосУкрЕнерго", особливо дорогої для Юрія Бойка, з'явиться, приміром, ЗАТ "Оптовий ринок газу".
Цю компанію Юлія Володимирівна хотіла створити ще на початку 2000-х, коли обіймала посаду віце-прем'єра ПЕК. Відповідно до планів лідера БЮТ акціонерами ЗАТ повинні були стати тодішні власники ресурсу (НАК "Нафтогаз України" та "Ітера"). Головна відмінність цієї схеми роботи від нинішньої - у назві посередника і кишені, у яку будуть осідати прибутки.
Дмитро Рясний
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
