598
Українці "проїдають" половину зарплати
Українці витрачають на продукти харчування половину свого доходу, тоді як у країнах Європи цей показник становить у середньому 20%.
Різке подорожчання продуктів боляче вдарило по кишенях громадян. Уже зараз у середньому українці витрачають більше половини свого заробітку на продукти харчування. А найбідніші верстви населення змушені "проїдати" близько 70% своїх доходів.
Ситуація, коли більшу частину заробітку населенню доводиться витрачати на харчування, характерна для більшості країн, що розвиваються, і посткомуністичних країн. В Україні цей показник знижується рік у рік, але за європейськими мірками однаково залишається високим. Відповідно до європейських норм, забезпеченими можна вважати громадян, які витрачають на продукти менш 20% свого місячного бюджету. А якщо європеєць витрачає на їжу більше 30% доходів, це вже говорить про його матеріальну неспроможність.
Вся справа в методології
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь пояснює, що фактично витрати українців на продукти харчування нижчі заявлених Держкомстатом 53%. "Згідно з остаточними даними про ВВП України за 2005 рік (за 2006 рік даних поки немає. - ред.), витрати споживачів на продукти харчування становлять у середньому 39%", - говорить фахівець. Тільки в серпні 2007 року номінальні доходи громадян виросли на 30% щодо серпня минулого року, а виходить, зараз на продукти харчування йде ще менша частка доходів населення - близько 35-37%.
Різницю в показниках експерт пояснює різною методологією обчислення: «Якщо взяти до уваги кошик споживчих цін, за яким розраховується індекс інфляції, то українці дійсно «з'їдають» 50-60% заробітку».
При цьому інфляція б'є по найбідніших верствах населення. За даними ООН, в 2006 році 28% українців жили за національною межею бідності, за перший квартал 2007-го цей показник знизився всього на 0,2% пункту в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Експерт економічних програм Центру Разумкова Костянтин Кузнєцов підкреслює, що проблему бідності в Україні ускладнює і висока (802 мільйона гривень на вересень 2007 року) заборгованість по заробітній платі. "Ця цифра з кожним роком знижується, але однаково залишається надзвичайно високою", - говорить експерт.
Способів зменшити інфляційний тягар на бідні верстви населення два. Це можна зробити або стимулюванням виробництва дешевих продуктів, або - матеріальною допомогою нужденним.
"Я думаю, що введення субсидій для підприємств - не зовсім коректний хід, адже тоді ціна знизиться для всіх - і для багатих, і для бідних", - вважає Жолудь.
Витрати європейців - не вищі 15%
Росіяни теж страждають від інфляції і стрибка цін. Більше чверті населення держави - а це, ні багато ні мало, 35 мільйонів жителів - витрачають на їжу всі зароблені гроші. Близько 40% росіян змушені "проїдати" не менше половини кровно зароблених. І тільки третина респондентів визнала, що може дозволити собі витрачати на їжу менше половини місячного бюджету.
У Європі аналогічні показники нижчі в кілька разів. Англійці на харчування виділяють лише 10-11% доходів, французи - 14%. Німці і того менше - усього 12%. Хоча продукти в Європі коштують дорожче, ніж в Україні, високі зарплати дозволяють нашим західним сусідам не заощаджувати на їжі. Навіть китайці, незважаючи на низькі заробітки, витрачають на продукти не більше 10% свого місячного бюджету. Багато в чому це пояснюється надміром у Китаї недорогих ресторанчиків і перевагою в раціоні порівняно дешевих овочів і рису.
Природно, і в Європі не без бідняків. Певний відсоток населення на Заході змушений більше 50-60% свого доходу відносити в найближчий супермаркет. Але уряди намагаються боротися з таким станом справ. Приміром, ізраїльські пекарі одержують дотацію від держави на деякі популярні і порівняно прості у виробництві сорти хліба.
Таким чином, ціни залишаються прийнятними для так званих "слабких" верств населення. До останніх, зокрема, належать незаможні і безробітні. У Франції допомогою бідним займаються переважно благодійні організації. Туди звертаються люди старші 50, адже багато хто з них уже не одержують допомогу з безробіття, але ще не дотягли до пенсії. Просять допомоги і молоді безробітні - за законом їм ще не призначена допомога з безробіття.
Інна Саакова, Христина Вілюра
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
