1087
Розкриті сейфи
— Валюта
Наймолодшому грабіжнику банку всього тринадцять років, найстаршому - дев'яносто один. У США нападають на банки щогодини, у Європі - кожні півтори. Але українських банкірів така статистика не дуже хвилює: у більшості відділень немає не тільки охоронців, але й звичайних відеокамер. Зухвалі напади, які осмтаннім чамос стали не різкими, і законодавчі ініціативи змусять їх серйозніше ставитися до питань банківської безпеки.
В 2005 році в бразильському місті Форталеза недалеко від представництва Центробанку відкрився непримітний офіс фірми з озеленення та виробництва штучного дерну. Правда, ніхто жодного разу не бачив, щоб туди привозили якусь рослинність. Зате відтіля постійно вивозили машини, навантажені землею. Результатом лише трьох місяців роботи цієї «контори» став восьмидесятиметровий тунель, який вів до сховища банку. В результаті з фінустанови було викрадено $67 млн. Відеокамери та датчики руху всередині сховища злодіїв не зупинили. Не перешкодили найбільшому пограбуванню банку у світі і його двометрові залізобетонні стіни, які обшиті зсередини металевими листами.
Стрімке зростання банківських відділень супроводжується збільшенням кількості їх пограбувань. Однак якщо у світі звикли грабувати банки «за-великомим рахунком”, то українські аматори легких грошей поки тільки освоюють цю майстерність: максимальна сума, викрадена останнім часом, склала $480 тис. З огляду на суми, з якими працюють невеликі відділення, банкіри воліють заощаджувати на охороні: разове пограбування їм однаково обійдеться дешевше. Те, що ризику піддається життя працівників і клієнтів банку - не береться до уваги?
Сезон полювання
Якщо ще три роки тому в Україні кількість подібних пограбувань становило лише вісім-десять випадків на рік, то за останні дев'ять місяців їх було вже п'ятдесят шість. За словами начальника Департаменту Державної служби охорони генерал-майора міліції Сергія Сидоренко, ще в 2005 році міжнародні експерти прогнозували збільшення кількості нападів на банки в усім світі. І в першу чергу це стосується країн, що розвиваються, які прагнуть потрапити до єврозону. Крім того, якщо частота професійних пограбувань кредитних установ (із зломом сейфів, сигналізації і т.д.) згодом буде зменшуватися, то неухильно буде рости кількість аматорських нападів - з використанням примітивних підручних коштів (ножів, ломів та ін.). Злочинців-аматорів задовольняє невелика сума, при цьому вони становлять велику небезпеку для людей і несуть їм реальну загрозу.
„Кримінал, який активізувався останнім часом, показав, що в охоронній системі банків з'явилася прогалина”, - відзначає заступник голови правління АБ «Старокиївський банк» Юрій Кучеров. Сприятливим ґрунтом для цього стало те, що держава зобов'язує застосовувати конкретні заходи захисту тільки великим філіям банків - наприклад, там, де є сховища. Для невеликих відділень, де обсяг коштів не перевищує установленого НБУ мінімального ліміту (розголошення його розміру у зв'язку з останніми подіями заборонено), керівництво банку вправі самостійно визначати необхідні заходи безпеки. Це призвело до того, що більшість відділень обмежилися декількома кнопками «тривожного» виклику. Ні системи відеоспостереження, ні охоронця. При цьому, за словами Сергія Сидоренко, місця зберігання грошей, зокрема там, де сидять касири, залишаються неукріпленими. Забрати гроші в людини, що нічим не захищений, зовсім нескладно. А зважаючи на те, що час прибуття наряду міліції сьогодні перевищує три хвилини, ефективність захисту фінустанови за допомогою одних лише кнопок досить сумнівна.
Але технічна незахищеність банків - це ще повбіди. Останні події свідчать, що пограбування часто супроводжується звичайною необережністю самих працівників, а також нерозбірливість фінансових установ при наборі кадрів. Наприклад, пограбування відділення Райффайзен Банку Аваль виглядало в такий спосіб. Вранці інкасатори привезли сюди два ящики з валютою. Касир прийняла їх, але в сейф гроші не поклала. В обід вона ненадовго відлучилася, а коли повернулася - не знайшла коробки з $480 тис. Є й інші приклади. В одному з відділень Імпромбанку працівник приватного охоронного агентства, який чергував там, виніс майже два мільйони гривень. Пізніше виявилося, що при найманні на роботу він надав фальшиві документи.
Про те, що «пробілів» у захисті фінустанови сьогодні існує багато, говорять і цифри. Так, за останнім даними МВС України, 74,5% вітчизняних банків не мають елементарних умов для забезпечення безпеки. При цьому виявилося, що погнрабування є далеко не найнебезпечнішою загрозою безпеки фінансово-кредитних установ. «В результаті нападів на різні банки в Києві злочинці винесли в цілому кілька сотень тисяч доларів. У порівнянні з тим, скільки банки щорічно втрачають на неповерненні кредитів, це мізер. Так що для багатьох фінансово-кредитних установ проблемою номер один зараз залишається економічна безпека», - ділиться своїми спостереженнями начальник служби безпеки ВАТ «Торгово-фінансовий банк «Контракт» Леонід Бондар. Проте, після того як при недавніх нападах загинули люди, багато банків були змушені переглянути свою політику безпеки. Тих же, кого останні події залишили байдужими (за даними МВС, є й такі - навіть деякі керівники пограбованих відділень продовжують ігнорувати питання охорони), незабаром це змусить зробити закон.
ДСО vs ...?
Найпростіший спосіб захисту банківського відділення - поставити охоронця. Проте під час недавньої перевірки держорганами з'ясувалося, що третина (32%) банків не прибігають до фізичної охорони взагалі. Причина - для невеликого відділення це економічно невигідно. Тому банки воліють витратитися раз, наприклад, на установку системи відеоспостереження ($2 тис.), чніж оплачувати послуги постійного охоронця (мінімум $3 тис. на рік). «Та й витрати, понесені на нього ще не гарантують того, що охоронець зможе захистити відділення від збройного нападу і затримати грабіжника до прибуття міліції. Скоріше, наявність такої позиції у відділенні - це стримуючий від нападу фактор», - говорить Леонід Бондар.
Ситуація збільшується ще й тим, що мати при собі зброю дозволяється лише бійцям Державної служби охорони (ДСО), а відомчому або приватному охоронцеві при нападі збройного злочинця захищатися просто нема чим. Багато банків ремствують на те, що в такий спосіб ДСО стала своєрідним монополістом у цій сфері, а її тарифи необґрунтовано завищені. Тому багато банкірів сьогодні вирішення всіх своїх проблем бачать у видані дозволу застосовувати зброю більш широкому колу охоронних структур. «Для того щоб пограбувань стало менше, необхідно прийняти закон про зброю, - ділиться думками заступник голови правління АКБ «Правекс-Банк» Дмитро Ценькуш. За його словами, це дозволить створювати спеціальні відділи збройної охорони, що, у свою чергу, загострить конкуренцію на ринку охоронних послуг, оптимізє їх вартість, а головне - убезпечить співробітників і клієнтів банків від ризиків нападу.
Нічого поганого в появі такого документа не бачать і у ДСО. З одним лише застереженням: перед цим необхідно прийняти ще один нормативний акт. «Нашій країні потрібний закон про охоронну діяльність, який би чітко визначив вимоги до кваліфікації охоронців банків, їх навчанню і т.д. Тому що сьогодні серед таких працівників несилових структур половина - випадкові люди, без спеціальної підготовки, - говорить Сергій Сидоренко. - Представте, що буде, якщо сьогодні роздати зброю всім бажаючим. Це може тільки збільшити ситуацію». Згодний з ним і директор департаменту безпеки та
правового захисту ВАТ «Ерсте Банк» Олександр Ярецький: «Не думаю, що це може вирішити проблему. Навпроти, присутність у відділенні озбройної людини може стати додатковою причиною для нападу з метою заволодіти зброєю. Тому ми, наприклад, робимо основний акцент на оснащенні відділень технічними системами безпеки, на які доводиться до 15% від загального кошторису».
Техніка допоможе
Типовий приклад технічних заходів захисту - відеоспостереження. «Відеокамера допомагає зафіксувати всі події, що відбуваються в банку. Але ця система буде неефективна в тому випадку, якщо злочинці якимсь чином маскуються - використовують окуляри, бейсболки та ін.», - говорить генеральний директор ТОВ «Центр безпеки БІНОМ» Павло Мащенко. Проте, на його думку, камера - це відмінний спосіб змусити злочинця зайвий раз замислитися про доцільність нападу. Отут спрацьовує психологічний фактор, коли людин розуміє, що всі його дії будуть записані. За словами Олександра Ярецького, додатковий ефект від системи відеоспостереження можна одержати, створивши спеціальний архів записів. Приміром, в Ерст Банку їх зберігають до одного року. Таким чином, можна повернутися до подій місячної давнини і навіть одержати готові фото злочинця.
Всі без винятку банківські відділення обладнуються сигналізацією - це вимога НБУ. У денний час вона активується після натискання спеціальної кнопки працівником банку, у нічне - за допомогою датчиків руху та ін. Але останні пограбування показали, що своїми діями злочинці просто не дають можливість банківським співробітникам скористатися «тривожною» кнопкою. Рішення цієї проблеми лежить у двох площинах. Зараз активно ведуться розробки, що дозволяють використати для подачі сигналу не типову кнопку, а повсякденні предмети, при застосуванні яких ні в кого не виникає підозри, що був здійснений виклик (оператор може подати сигнал, просто знявши ковпачок з ручки). Другий варіант - це зміцнення місця розташування людини, відповідального за виклик. Приміром, в одному з відділень столичного банку співробітник, у якого знаходиться «тривожна» кнопка, перебуває в окремій кімнаті з куленепробивним склом.
Сфера технічної безпеки банку містить у собі й певні норми укріплення приміщень. За словами Сергія Сидоренко, це питання поки викликає особливе занепокоєння МВС. Адже зараз під банківські відділення використаються найрізноманітніші приміщення, у тому числі й ті, які для цього не пристосовані. «Банки зараз не відкривають відділення хіба що на місці тролейбусних зупинок, та й це - справа часу. А проникнути у приміщення, де немає ґрат на вікнах, не укріплені стіни, немає блокування дверей, може навіть людина без спеціальної підготовки», - ділиться спостереженнями генерал-майор міліції.
«Безумовно, важливе правильне планування приміщень, зони роботи із клієнтами, розташування та оснащення касового вузла. Касові кабіни повинні бути обладнані непробивними склом та мати броньовану нижню частину», - погоджується з ним Олександр Ярецький. Але все це коштує грошей. За словами Павла Мащенко, технічне обладнання одного невеликого банківського відділення площею 50 кв. м може коштувати від півтора (при мінімальному наборі) до восьми тисяч доларів. Тому невеликі філії банків часто обходяться без повноцінного технічного захисту, розуміючи, що втратити оноразово кілька тисяч доларів однаково дешевше, ніж платити постійні витрати на безпеку.
Змінити ситуацію може тільки втручання держави, що може поставити за обов'язок навіть невеликим банківським відділенням дотримувати правил безпеки - зміцнювати касові вузли, установлювати систему відеоспостереження і т.д. За словами представників МВС, у цей час завершується розробка нормативного акту з переліком таких заходів. Він буде поширюватися на банки, у касах яких сума перевищує 50 тис. грн. (під цей критерій підпадають навіть невеликі філії банків).
To be or not to be
«Золота середина» у питаннях захисту банку - це не тільки розумна достатність у витратах, але й раціональне сполучення його відкритості для численних клієнтів і у той же час його захищеності», - говорить Леонід Бондар. При цьому він відзначає, що на практиці існує два діаметрально протилежних підходи. Перший - у кожному вхідному в банк бачити потенційного грабіжника, тримати металеві двері закритою, спілкуватися із клієнтом за допомогою переговірного пристрою, через вічко у двері, обмежувати кількість відвідувачів, що перебувають в операційному залі. Але навряд чи такий банк зможе розраховувати на лояльних клієнтів.
Другий підхід - коли банк і його відділення відкриті для всіх. Кожну людину зустрічає менеджер (він же - співробітник підрозділу охорони), однієї з функцій якого, крім надання елементарних консультацій, є оцінка можливих ризиків в особі того хто увійшов до банку. Аналізується поводження людини, його емоційний стан, зовнішній вигляд, що може бути заховане під одягом, наявність підозрілих предметів у руках і т.д. Створюються умови, що не ускладнюють доступ клієнта до послуг банку, при цьому небезпека нападу зведена до мінімуму. Але поки говорити про масове застосування такого підходу у філіях українських банків передчасно. Для початку їх необхідно захистити хоча б за допомогою елементарних заходів безпеки. Інше - справа часу.
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
