2485
Ціни на молоко і молокопродукти в Україні наближаються до європейського рівня
— Аграрний ринок
Подорожчання товарів молочної групи - молока та молокопродуктів на внутрішньому ринку, що почалося ще влітку нинішнього року - триває. За словами експертів ринку, нинішні тенденції найменш пов'язані з політичною ситуацією в країні і тим більше з підступами "спекулянтів", оскільки аналогічним чином події розвиваються як на ринках сусідніх країн, так і у Європі.
Крім того, на зростання цін істотний вплив роблять внутрішні фактори, серед яких виробники виділяють наступні: поголів'я корів молочної череди в Україні як і раніше скорочується (майже на 9% у порівнянні з 2006 роком - до 3,3 млн. голів), що позначається на зниженні обсягів виробництва молока і його дефіциту. При цьому витрати на його виробництво ростуть через підвищення цін на зерно, комбікорми, електроенергію та паливо. Таким чином, собівартість молока у порівнянні з минулим роком збільшився як мінімум у півтора рази, і з початку літа закупівельні ціни на нього підвищувалися щомісяця в середньому на 5%.
На додаток до всього, скорочення валового виробництва зерна в результаті літньої засухи, що, на думку операторів молочного ринку, вже у найближчій перспективі повинне було привести до подорожчання комбікормової продукції на тлі скорочення пропозиції сировини, підштовхнуло їх до ще більш різкого підвищення цін на свою продукцію. Всупереч традиційному сезонному зниженню закупівельних цін на сире молоко, що звичайно спостерігається в літні місяці (через істотне збільшення його пропозиції), у середині літа молокопереробні підприємства закуповували в спеціалізованих сільськогосподарських виробників молоко вищий і перший сорти за середньою ціною 1,6-1,7 грн./л, а в населення - за 1-1,3 грн./л.
Правда, на цьому загальне подорожчання не припинилося: протягом серпня-вересня закупівельні ціни на молоко підвищилися в середньому ще на 20%, що незмінно призвело до подорожчання кінцевої продукції - молокопродуктів - на 15-20%.
Першими стали піднімати свої оптово-відпускні ціни великі гравці молочного ринку, але незабаром за ними потягнулися середні і дрібні виробники. Що говорити, якщо найдешевше молоко в плівковому упакуванні в роздрібній мережній торгівлі у вересні перевалило за рівень 3 грн./л. І це ще не межа - експерти стверджують, що молокопродукти будуть дорожчати і далі. У цей час закупівельні ціни на сире молоко в спеціалізованих господарстввх досягли небувалого рівня - у середньому 2,2-2,3 грн./л (у деяких регіонах вони ще вище - 2,5-2,7 грн./л). А в населення перерабники готові приймати молоко за 1,8-2 грн./л. Найвищі закупівельні ціни спостерігаються в південних і центральних регіонах країни, тоді як на заході і півночі країни вони трохи нижчі.
За словами аналітиків, подібна ситуація склалася під впливом декількох факторів. У першу чергу це істотне скорочення пропозиції на внутрішньому ринку сирого молока для переробки при щорічно зростаючому споживчому попиті на молокопродукти, що призвело до збільшення конкуренції.
По-друге, зростання цін на сире молоко в країнах ЄС (з 0,2-0,25 до 0,35-0,4 євроценту за літр) і скасування субсидій при експорті європейських молокопродуктів привели до скорочення їх поставок на зовнішній ринок, включаючи Росію. Особливо цей момент важливий для українських експортерів молочної продукції, які два роки практично не мали доступу на російський ринок через введений у січні 2006 року заборони на поставки м'ясо-молочної продукції з України.
Можливості, які відкрилися для українського експорту сприяють активізації компаній у нарощуванні обсягів поставок продукції, що, власне, і відбувається зараз. У боротьбі за сировину молоковиробники, яким російська влада дозволила ввезення продукції, готові підвищувати свої закупівельні ціни на сире молоко. Правда, кількість таких компаній невелика і експортувати в Росію вони можуть тільки тверді сири, сухе і незбиране знежирене молоко.
Інші молокопродукти (вся суцільномолочна продукція, йогурти, сметана, сирки, вершкове масло і так далі), відповідно до листа Россільгоспнагляду від 15 липня минулого року, як і раніше не може поставлятися на російський ринок. Причому під заборону потрапила навіть суха сироватка, що не відноситься до суцільномолочної продукції. Крім того, зі ста підприємств-експортерів, які до 2006 року поставляли свою продукцію в Росію, сьогодні набереться не більше десятка, хоча, за офіційною інформацією, інспектори Федеральної служби з ветеринарного та фітосанітарного нагляду РФ перевірили 23 українські молочні підприємства. Зараз свою продукцію (в основному це тверді сири) відвантажують вісім фірм: ЗАТ Гадячсм, ЗАТ Пирятинсткий сирзавод (обоє - Полтавська область), Балтський молочноконсервний комбінат (Одеська область), ВАТ Менський сир (Чернігівської, Полтавська області), ЗАТ Хмельницька маслосирбаза (Хмельницька область), ВАТ Роменський молочний комбінат, ВАТ Шосткінський міськмолкомбінат (обоє - Сумська область) і ВАТ Канівський маслосирзавод (Черкаська область). Причому молочарі із Шостки та Канева одержали дозвіл зовсім нещодавно. А от інформація про можливості експорту з 17 вересня для продукції Новоград-Волинського сиркомбінату (Волинська область) поки офіційно не підтвердилася. Хоча оператори впевнені, що поставки от-от почнуться.
На думку експертів, що виникли перспективи на ринку сирів у Росії, що імпортує до 40% продукції від обсягу споживання, конкуренція на українському ринку в умовах дефіциту сировини буде тільки збільшуватися, що спричинить подальше зростання цін на сировину, а згодом і на готову молокопродукцію. За прогнозами, до кінця року закупівельні ціни на сировину збільшаться ще приблизно на 20-25%. Причому уряду досить складно буде врегулювати ситуацію на даному ринку, зокрема, зафіксувати ціни на певному рівні шляхом підписання відповідного меморандуму з молочарями (як це робилося на ринку м'яса, зерна, соняшникового масла), оскільки в такому випадку вітчизняна продукція може просто зникнути із прилавків магазинів. А її місце займуть білоруські та російські молокопродукти.
Росія споживає приблизно 650 тис. т твердих сирів щорічно, при цьому приблизно 40% споживання становлять імпортні поставки, у тому числі і з України. На думку експертів, незважаючи на істотну підтримку російського АПК і впровадження спеціальних програм розвитку, повністю задовольнити внутрішні потреби держави в сирі російські виробники не зможуть ще в найближчі п'ять-сім років, а то й більше. Тому для українських молочників-сироварів російський ринок залишається найбільш перспективним.
За матеріалами: BIN
Поділитися новиною
