1469
Нацбанк злякався дешевих грошей
— Валюта
Учора Нацбанк відмовився обмежувати ставку залучення зовнішніх кредитів банками та підприємствами, посилаючись на світову фінансову кризу, що викликала зростання вартості закордонних позик. Втім, регулятор має намір під кінець року все-таки ввести обмеження на максимальну ставку запозичень, розробивши диференційовані умови до позичальників.
Учора після наради правління НБУ з комерційними банками регулятор погодився скасувати пункт постанови №235, яким з 19 жовтня повинні були вводитися обмеження вартості зовнішніх залучень українськими підприємствами та банками. "Після дискусії, у якій брали участь 38 банків і найбільші корпорації, серед яких 'Інтерпайп', СКМ та ІСД, глава Нацбанку Володимир Стельмах сказав, що його переконали, і пообіцяв на найближчому засіданні правління скасувати цей пункт", - розповів Ъ голова ради НБУ Петро Порошенко. "Була конструктивна розмова, і, щоб не збільшувати ситуацію проблемою, що зараз спостерігається на міжнародних ринках, ми прийшли до такого рішення", - пояснив перший заступник голови НБУ Анатолій Шаповалов, додавши, що така постанова буде прийнята на поточному тижні.
Нагадаємо, обмеження максимальної ставки валютних позик на рівні середньозваженої (за два попередні квартали) прибутковості із зовнішніх держоблігацій України +2% річних викликали скандал на фінансовому ринку.
Банкіри проводили прес-конференції, на яких заявляли, що така норма шокує банківський ринок, тому що за такої вартості неможливо буде взяти закордонні кредити. Як наслідок, вони обіцяли скоротити кредитування у валюті. Асоціація українських банків пропонувала НБУ змінити формулу розрахунку залучень на LIBOR+7,25%, а регулятор заявляв про можливості прив'язки формули лише до українського KIBOR. Як повідомив Ъ Порошенко, який виступав вчора на нараді банкіри заявляли, що їх банки впораються з нормативом НБУ.
Учора в НБУ прийняття постанови №235 пояснили бажанням знизити стрімке зростання доларизації економіки. "Адже ми могли б йти іншим шляхом, наприклад зміцнивши гривню, чого не зробили", - відзначив Анатолій Шаповалов. Однак після збільшення іпотечної кризи і росту вартості позик для українських компаній на 2-3% НБУ пішов на поступки. "У травні, коли готувалася постанова, вона мала під собою всі підстави, але в умовах, коли світова економіка ввійшла у фінансову кризу, таке обмеження могло паралізувати український кредитний ринок", - сказав Петро Порошенко, додавши, що НБУ разом зі створюваною робочою групою має намір до кінця року розробити нові обмеження.
Для вирішення проблеми робоча група розгляне різні варіанти диференціювання умов позик: обмежити ставку з коротких кредитів (до року) і залишити без змін довготермінові позики; обмежити вартість комерційних кредитів для здійснення поточних операцій, не обмежуючи субординовані позики, зачислювані в регулятивний капітал; обмежити позики для корпорацій, але не для банків.
Учасники ринку сумніваються, що регулятор прийме в постанові один з таких варіантів. "Всі ці варіанти невдалі, - вважає заступник голови правління 'Фінанси та Кредит' Сергій Борисов. - Не існує об'єктивного критерію, за яким регулятор почне розділяти залучення. Таке рішення боротьби з доларизацією лікує наслідок, а не причину".
Банкіри вважають, що будь-яке рішення про можливості обмежень на зовнішні позики Нацбанк зможе прийняти не раніше листопада, коли всі західні банки оприлюднять звітність із своїх кредитних портфелів і будуть зрозумілі обсяги проблемних банківських активів. "Тоді спаде друга хвиля і всі будуть розуміти, за якими ставками можуть видаватися кредити, - вважає генеральний заступник голови правління Приватбанку Юрій Пікуш. - Можливо, вони будуть такі високі, що ніякі обмеження не будуть актуальні, і Нацбанк навпаки буде змушений забезпечити ліквідність українських банків своїми резервами, як це вже відбувається у сусідніх країнах".
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
