Кредитним союзам запропонували вийти на зовнішні ринки запозичень — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Кредитним союзам запропонували вийти на зовнішні ринки запозичень

Кредит&Депозит
177
За інформацією Держфіпослуг, кількість кредитних спілок (КС) в I півріччі зменшилося на 22 - до 741, а число їх членів, навпаки, зросло на 17,6% - до 2,107 млн (в 2006 році - на 18,6% - до 1,46 млн членів). Як розповів директор департаменту спостереження над КС Держфіпослуг Андрій Оленчик, зараз відбувається переліцензування кредитних спілки і близько 30% КС "або не звертаються в комісію за переліцензуванням, тому що знають, що рішення буде негативним, тому що є об'єктивні проблеми щодо їх фінансового стану, або звертаються, але до них є претензії". Багато хто з них приймає добровільне рішення про вихід з ринку.
Кредитний портфель КС, які залишилися в I півріччі збільшився на 19,8% - до 3,111 млрд грн (за аналогічний період 2006 року - на 18,7%), депозитний - на 27,3% - до 2,452 млрд грн (на 21,4%). Крім того, високими темпами зростають активи (на 22% - до 3,954 млрд грн) і капітал (на 18,4% - до 1,299 млрд грн) спілки. У структурі кредитного портфеля продовжують лідирувати споживчі позики - 47,1%. Основне зростання ринку забезпечили приблизно 40 КС.
"Конкуренція буде рости за рахунок того, що банки продовжують експансію на ринку рітейлу. Нашим спілкам вже недостатньо капіталізуватися і розвивати філіальну мережу. Щоб утриматися на ринку, необхідно розвивати інфраструктуру і змінювати ринкову стратегію. Крім того, спілкам потрібно дістати доступ до довгих і дешевих ресурсів".
Учасники ринку відзначають, що такими ресурсами могли б стати зовнішні позики, тому що зараз КС кредитують своїх членів в основному за рахунок дорогої депозитної бази (ставки від 18%). "Найдешевші кошти - це зовнішні запозичення. Процентні ставки на заході дуже маленькі, і те, що там нормально, у нас дешево,- говорить глава правління Об'єднаних кредитних спілки програми захисту внесків Іван Вишневський.- Також у добре капіталізованих КС із більшим резервним капіталом вартість ресурсів зменшується. Є КС, які сформували резервний капітал в 10-15% від активів - це власні, абсолютно безкоштовні кошти". На думку директора фінансового департаменту Національної асоціації кредитних спілок України Катерини Калустової, краще було б домогтися дешевих і довгих ресурсів від держави.
"Ми пропонували замість компенсації процентних ставок з фермерських кредитів надати державну допомогу - безпроцентну або малопроцентну - на довгі терміни, для того щоб у КС була можливість кредитувати під певні відсотки,- говорить вона.- Це найпростіший варіант, що міг би дати поштовх фермерському кредитуванню і забезпечити спілки довгими ресурсами". На думку голови правління КС "Перше кредитне товариство" Андрія Азарова, дешеві ресурси з'являться тоді, "коли на Україну звернуть увагу канадський і американський уряд через свої асоціації". "У 45 тисячах кредитних спілок обертаються близько 1 трлн дол.,- говорить Азаров. - Сума вільних коштів у цих установах завжди присутня".
За матеріалами:
Коммерсант-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас