93
НБУ пояснив посилення тиску на гривню на початку року
— Валюта
Тиск на курс гривні на початку 2026 року посилився через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру та загострення ситуації на Близькому Сході. Водночас Національний банк України зберігав активну присутність на валютному ринку та згладжував надмірні курсові коливання.
Про це йдеться у щоквартальному Інфляційному звіті НБУ за квітень 2026 року.
Що вплинуло на валютний ринок
У Нацбанку зазначили, що в перші місяці року тиск на гривню зріс насамперед через необхідність збільшення імпорту енергоресурсів та енергетичного обладнання після зимових атак рф на енергосистему України. Додатковим фактором стала війна на Близькому Сході. Ці чинники сприяли збереженню значного дефіциту торгівлі товарами та послугами. У першому кварталі 2026 року він становив 17,4 млрд доларів.
Збільшення закупівель енергоносіїв частково компенсувалося скороченням неенергетичного імпорту. Зокрема, зменшилися закупівлі електромобілів після відновлення їхнього оподаткування, а також сезонно знизився попит на окремі споживчі товари та туристичні послуги.
Водночас експортна виручка скоротилася через дефіцит електроенергії, який негативно вплинув на металургійну, добувну та хімічну промисловість. Частково це компенсували поставки кукурудзи, збір якої раніше затримувався через погодні умови.
Бізнес активніше користувався валютною лібералізацією
У першому кварталі 2026 року обсяги переказів бізнесу за операціями, дозволеними в межах валютної лібералізації, скоротилися через менші виплати дивідендів та купонів за єврооблігаціями.
Водночас компанії почали активніше використовувати так званий «позиковий» ліміт, запроваджений у січні. У його межах було переказано близько 600 млн доларів. Понад чверть таких операцій здійснювалися за рахунок власної валюти бізнесу, тому вони не створювали суттєвого тиску на валютний ринок та міжнародні резерви.
НБУ продовжив пом’якшення валютних обмежень
Нацбанк продовжив пом’якшення валютних обмежень для підтримки економічної активності. Зокрема, з березня регулятор збільшив граничні строки розрахунків за експортними операціями із сільськогосподарською та спеціалізованою технікою зі 180 до 270 днів.
У НБУ вважають, що це має сприяти зростанню експорту, розвитку машинобудування та залученню інвестицій.
Наприкінці квітня регулятор також ухвалив низку змін для забезпечення безперебійної роботи оборонних підприємств, залучення висококваліфікованих фахівців до управління українськими компаніями та банками, а також підтримки військових і українців за кордоном.
Як змінився попит на валюту
Обсяги чистої купівлі іноземної валюти населенням у першому кварталі 2026 року становили 2,3 млрд доларів в еквіваленті та майже не змінилися порівняно з попереднім кварталом.
У січні та лютому попит на валюту залишався нижчим, ніж у попередні роки. Одним із чинників стримування тиску на ринок залишалися вкладення населення у гривневі активи.
Однак у березні на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та погіршення очікувань попит на іноземну валюту різко зріс.
У НБУ зазначили, що активніша присутність регулятора на валютному ринку та відновлення двосторонніх коливань курсу допомогли стабілізувати ситуацію. Уже у квітні чистий попит на готівкову валюту скоротився більш ніж удвічі.
Як змінився курс гривні
Середній курс гривні у першому кварталі 2026 року послабився до долара на 3,2%, а до євро на 3,8%.
Водночас різниця між готівковим та офіційним курсом залишалася незначною у середньому 0,5% для долара та 0,6% для євро.
У квітні середній офіційний курс гривні до долара зміцнився на 0,2%, тоді як до євро послабився на 0,7%.
Обсяг валютних інтервенцій НБУ у першому кварталі зріс до 11,5 млрд доларів порівняно з 10,3 млрд доларів у четвертому кварталі 2025 року.
У березні інтервенції суттєво збільшилися через геополітичний шок та зростання попиту на валюту з боку оборонного та паливно-енергетичного секторів. Попри зростання інтервенцій валютний ринок продовжував демонструвати здатність до самозбалансування. Частка операцій без участі НБУ у першому кварталі становила 47% проти 29% у жовтні 2023 року, коли був запроваджений режим керованої гнучкості.
📢 Не пропускайте важливе — долучайтеся до каналу Finance.ua в Телеграмі.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
