104
Китай відмовився постачати росії критично важливі технології для суднобудування
— Світ
Китай фактично приєднався до західних санкцій щодо постачання Росії технологій для будівництва суден арктичного класу, які могли б здійснювати навігацію Північним морським шляхом.
Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на презентацію Центрального науково-дослідного інституту морського флоту
Згідно з документом, використання китайських рушійно-кермових комплексів для великотоннажних суден льодового класу можливе «лише за умови послаблення санкцій». При цьому сама Росія наразі не має власних енергетичних установок для таких суден.
За оцінками російського інституту, до 2030 року російські компанії потребують щонайменше 10 нафтових танкерів дедвейтом 120 тис. тонн, не менше п’яти газовозів для перевезення СПГ місткістю 174 тис. кубометрів, три універсальні суховантажні судна дедвейтом по 40 тис. тонн, а також два танкери для газового конденсату і три — для скрапленого вуглеводневого газу (СВГ). Усі ці судна мають відповідати найвищому льодовому класу Arc7, що дозволяє їм здійснювати цілорічну навігацію в Арктиці.
Втім, російські верфі практично не будують великотоннажні судна льодового класу. Проблема полягає не лише в обмежених виробничих потужностях верфей, а й у відсутності необхідного обладнання: російських аналогів немає, західне обладнання недоступне через санкції, а постачання китайського також залежить від санкційних обмежень.
Видання нагадує, що ще у 2018 році очільник Кремля володимир путін поставив амбітну мету перетворити Північний морський шлях на жваву торговельну артерію. Маршрут простягається від протоки Карські Ворота до Берингової протоки, перетинає п’ять арктичних морів і має довжину близько 5,6 тис. км.
За підрахунками фахівців, у 2025 році основу вантажопотоку становив російський експорт — 60%, або 22,2 млн тонн. При цьому 83% перевезених вантажів припадало на скраплений природний газ (СПГ), нафту та газовий конденсат. Постачання здійснювалися з проєктів «Ямал СПГ», «Арктик СПГ-2», а також із Новопортовського родовища «Газпром нафти».
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
