Кого не можна звільняти під час війни: особливості застосування КЗпП — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Кого не можна звільняти під час війни: особливості застосування КЗпП

Особисті фінанси
4457
Кого не можна звільняти під час війни: особливості застосування КЗпП
Кого не можна звільняти під час війни: особливості застосування КЗпП
До процедури звільнення вніс корективи Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Тому при застосуванні норм КЗпП їх треба враховувати як працівникам, які виявили бажання звільнитися з роботи, так і роботодавцям, які ініціюють процедуру звільнення своїх робітників.

Звільнення з ініціативи працівника

Як правило тут використовуються дві статті КзПП — стаття 36 пункт 1 (Угода сторін) та стаття 38 (Звільнення з ініціативи працівника).
Якщо не виникає ніякого конфлікту між робітником та роботодавцем, то тут зазвичай не має жодних проблем.
Однак для уникнення будь-яких можливих непорозумінь необхідно ретельно дотримуватися всіх процедур при написанні та подачі відповідних заяв роботодавцю.
Детальніше про це можна прочитати у нашому матеріалі Як звільнитися з роботи правильно, там ми намагалися описати основні моменти, які можуть виникнути під час такої процедури.
Також варто додати, що працівник, який написав заяву про звільнення, до моменту звільнення може передумати. Якщо у випадку статті 36 необхідно досягти угоди з роботодавцем, то стаття 38 не передбачає навіть письмового повідомлення про те, що працівник передумав — у Кодексі досі наявна радянська норма, яка залишає за працівником право просто не брати розрахунок і не йти зі свого робочого місця, що автоматично скасовує його заяву про звільнення. Звучить абсурдно, однак так і є.
«Якщо поглянути на наш Кодекс, то він, в першу чергу, захищає не роботодавця, а працівника. Крім того, офіційна позиція українських судів, включно з Верховним судом, полягає в наступному: „Суд стає в трудових спорах, в тому числі у спорах про звільнення, на сторону працівника як менш захищеної сторони у трудових відносинах“. Це була пряма цитата з Постанов Верховного суду. І тому, якщо ви представляєте роботодавця, то дуже важливо чітко дотриматися процедури nf всіх правил звільнення»,
каже Катерина Цвєткова, партнер, адвокат GOLAW, експерт з трудового права.

Що ж стосується особливостей, які внесла у цю процедуру війна, то розірвання трудового договору за ініціативою працівника («за власним бажанням», як це часто називають люди. — Ред.) під час дії правового режиму воєнного стану передбачає безумовне негайне його звільнення (тобто в день написання заяви. — Ред.), якщо він цього просить.
У випадку, якщо ведуться бойові дії і є загроза для життя та здоров’я цього працівника. Це правило не стосується об'єктів критичної інфраструктури.

Звільнення з ініціативи роботодавця

Підстав для такого звільнення дуже багато, всі вони перелічені у Кодексі законів про працю. Всі вони так само діють і зараз.
Однак є категорії працівників, яких взагалі не можна звільнити.
  • По-перше (і це якраз зміна, викликана війною. — Ред.), не можна звільняти військовослужбовців, які були мобілізовані чи пішли до лав ЗСУ (ТрО, НГУ тощо) добровільно, за контрактом.
За ними зберігається робоче місце та посада. Звісно, на цю посаду можна взяти людину за договором, однак вона має звільнити займане робоче місце негайно після повернення військовослужбовця на роботу.
Що стосується заробітної плати, то до літа 2022 року за ними зберігався середній заробіток, який мав виплатити роботодавець, наразі ця норма скасована.
  • По-друге, не можна звільняти вагітних жінок; жінок, які мають дітей до трьох років (за наявності відповідного медичного висновку — дітей до шести років); одиноких матерів, які мають дітей до 14 років; батьків (опікунів, піклувальників), які мають дітей з інвалідністю.
  • По-третє, не можна звільняти молодих спеціалістів, тобто осіб віком до 28 років, для яких наявна робота є першим місцем роботи після закінчення навчального закладу або військової служби.
Якщо йдеться про корективи, які внесла у процедуру звільнення війна, то необхідно торкнутися ще такої важливої теми, як звільнення за прогул.
Прогул — це відсутність працівника на робочому місці без поважних причин. І тут відразу виникає питання — а якщо повітряна тривога, не працює транспорт, виникла загроза для життя і здоров’я людини тощо — то це прогул чи ні?
Ще навесні 2022 року Мінекономіки роз’яснювало, що за прогул не можуть бути звільнені ті працівники, які не виходять на роботу тому, що в місці, де розміщено їхнє підприємство, ведуться бойові дії, існує загроза для їхнього життя та здоров’я.
Однак це звучить доволі розпливчато. Як свідчить практика, звільнень за прогул більше саме на відстані від фронту. Й навпаки, чим ближче до зони бойових дій, тим менше звільнень. Втім, загального правила тут немає. Норма доволі двозначна.
Читайте більше про звільнення

Звільнитися з роботи в умовах війни

За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас