435
Експерти — про потребу збереження людського капіталу задля відновлення України після перемоги
— Казна та Політика
Згідно з даними ООН, кількість зареєстрованих у країнах світу українських біженців становить 6,3 млн осіб. За експертними розрахунками, в країнах Європи перебуває від 3,7 до 4,8 млн осіб.
Половину вимушених мігрантів за кордоном складають діти, а більшість дорослих — жінки 25−49 років. Згідно з різними прогнозами, від 40% до 60% мігрантів можуть лишитися за кордоном (з плином часу схильність мігрантів до повернення поступово знижується).
За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйона співробітників на ринок праці.
Отже, розробка державної політики повернення вимушених мігрантів поряд із стимулюючими заходами для подолання майбутнього дефіциту робочої сили мають стати невід'ємною складовою повоєнного відновлення, що реалізовуватиметься в рамках Плану відновлення від наслідків війни.
Про це йшла мова на засіданні УСПП і Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану. До заходу долучилися представники Мінекономіки, Мінсоцполітики, Верховної Ради України, роботодавці, профспілки, науковці з Національної академії наук тощо.
Зокрема, фахівці давно кажуть: рішення про повернення зачасту приймають навіть не жінки, що виїхали з дітьми, а самі діти. Якщо Міносвіти розробить просту і зрозумілу програму підтримки зв’язку із учнями, які переїхали за кордон, продовження їх залученості в соціальні активності в школах України тощо — це вже підвищить рівень повернення сімей на декілька пунктів. І це лише один приклад того, що можна і потрібно робити.
Інше завдання — формувати умови для росту заробітних плат в Україні. Серед біженців високий рівень молодих людей із вищою освітою — від 70 до 79%. Переважно це жителі великих міст. Сільське населення здебільшого лишилося в Україні. Вони повернуться, якщо різниця в рівні доходів в Україні та ЄС не буде тако разючою, як зараз.
Дуже важливо нівелювати будь-які лінії розділення суспільства. Наприклад, на тих, хто служив в ЗСУ, тих, хто лишився в Україні та тих, хто виїхав та влаштовував своє життя за кордоном. Всі ці категорії матимуть різний досвід переживання війни і різний ступінь залученості до здобуття перемоги.
Елла Лібанова — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи — наголошує: для військовослужбовців, звичайно, повинні бути пільги і преференції. З цим погоджується все суспільство. Основне питання до того, чи потрібно виділяти пільгами і особливою підтримкою тих, хто виїхав, бажаючи їх повернути в Україну? Це може викликати хвилю збурення в тих українців, які всю війну лишалися на рідній землі, сплачували податки, підтримували місцевий бізнес, виробників тощо.
На переконання УСПП, виходом тут може бути тільки наступне формулювання: пільги і підтримка держави необхідна тим українцям, які втратили житло і майно, незалежно від того, виїхали вони з України чи лишилися.
Для всіх решти громадян, які отримали тимчасовий притулок в ЄС, Британії, Канаді, США тощо — стимули для повернення додому мають бути опосередковані. Це підвищення рівня освіти, заробітних плат в Україні, наявність гнучкої системи перекваліфікації, екологічні рішення для міст тощо.
Особливу увагу має отримати демографічна ситуація, адже станом на початок літа 2023 на підконтрольних Україні територіях проживає близько 31,6 млн. громадян. Як ця цифра буде змінюватися — залежить від термінів закінчення війни.
«Якщо спиратися на варіант перемоги в 2025 році із виходом на кордони 1991 року (повернення Криму передбачається пізніше), можна очікувати, що в 2030 році в Україні проживатиме 32−35 млн. осіб», — зазначила Елла Лібанова.
При цьому вона відмітила, що депопуляція є неминучою за будь-яких умов. Щоб підтримувати згадані цифри, доведеться щороку залучати близько 300 тис. мігрантів з інших країн. І тут є багато як плюсів, так і очевидних мінусів.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
