23
Доступ до рахунків і статків: МВФ радить змінити перевірки декларацій чиновників
— Особисті фінанси
Україна продовжує зміцнювати антикорупційну систему навіть в умовах повномасштабної війни. Система електронного декларування вже є одним із ключових елементів антикорупційної архітектури держави.
Такого висновку дійшли фахівці Міжнародного валютного фонду (МВФ), які на запит Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у межах міжнародної технічної допомоги оцінили ефективність української системи декларування активів та заходів фінансового контролю.
«Система декларування майна в Україні є ключовим елементом забезпечення прозорості та підзвітності. Посилення ризик-орієнтованого підходу до перевірки декларацій, запровадження показників, орієнтованих на результат, а також посилення підтримки антикорупційних розслідувань і кримінального переслідування дадуть змогу зосередити обмежені ресурси на сферах із найбільшими вразливостями та посилити стримувальний і превентивний ефект системи», — зазначили в МВФ.
Агентство вже розробило практичний пакет заходів для виконання короткострокових завдань.
Які зміни рекомендує МВФ
У звіті про технічну допомогу «Вдосконалення системи декларування активів публічних службовців» наведено рекомендації щодо вдосконалення системи декларування та підвищення ефективності фінансового контролю.
Зокрема, МВФ рекомендує:
- переглянути на законодавчому рівні коло суб’єктів декларування або концепцію декларування залежно від посади декларанта та мети подання декларації — для забезпечення прозорості або здійснення фінансового контролю. Такий підхід має ґрунтуватися на національній оцінці корупційних ризиків із пріоритетом перевірки високопосадовців;
- надати НАЗК доступ до іноземної фінансової інформації шляхом внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції»;
- усунути законодавчу прогалину щодо державних підприємств шляхом внесення змін до статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», встановивши чіткі критерії для віднесення підприємств до державних, а їхніх посадових осіб — до декларантів;
- на законодавчому рівні визначити НАЗК компетентним органом у сфері протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, для вдосконалення взаємодії з Державною службою фінансового моніторингу та надати доступ до інформації про закордонні банківські рахунки шляхом внесення змін до відповідного законодавства;
- посилити інститут цивільної конфіскації необґрунтованих активів. Для цього рекомендується привести строки давності в адміністративних, цивільних та кримінальних справах у відповідність до практики держав — членів ЄС і запровадити механізм зупинення таких строків до ухвалення рішень у справах про незаконне збагачення;
- посилити правову та операційну основу моніторингу способу життя, зокрема встановити базовий строк його проведення не менше шести місяців із визначенням прозорих підстав для продовження, наприклад у разі необхідності залучення інструментів міжнародного співробітництва та розшуку закордонних активів;
- посилити ризик-орієнтоване визначення пріоритетів під час проведення повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя. Пріоритет пропонується надавати особам, які працюють у сферах із високим рівнем корупційних ризиків, зокрема в оподаткуванні, митній справі, публічних закупівлях та енергетиці. Також рекомендується вдосконалити процеси відбору декларацій для повної перевірки та переглянути ключові показники ефективності заходів фінансового контролю;
- надати незалежним експертам у межах зовнішнього незалежного аудиту НАЗК, технічної допомоги міжнародних партнерів або роботи групи з технічного аудиту можливість ознайомлюватися з конфігураційними налаштуваннями логічного та арифметичного контролю, технічними аспектами оцінювання ризиків і процедурами повної перевірки за умови дотримання вимог щодо конфіденційності та нерозголошення інформації, а також надавати рекомендації щодо їх удосконалення.
МВФ оцінив систему фінансового контролю
Експерти МВФ також комплексно оцінили архітектуру фінансового контролю — від системи оцінки ризиків декларацій за допомогою логічного та арифметичного контролю, автоматизованої та повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя, до взаємодії НАЗК з іншими державними органами.
У звіті зазначається, що українська система фінансового контролю посадовців є однією з найбільш комплексних серед країн, які впровадили електронне декларування. Водночас її подальший розвиток потребує відмови від визначеної кількості перевірок на користь удосконалення ризик-орієнтованого підходу.
Переважна більшість рекомендацій стосується законодавчих змін.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
