39
Чи безпечні ваші карткові розрахунки: як банки мінімізують ризики шахрайства у 2026 році
— Фінтех і Картки
За даними Національного банку України у 2025 році загальна вартість операцій з картками українських банків склала понад 7 трлн гривень, а кількість карток перевищила 9,5 млрд.
Показники постійно зростають. Зрозуміло, що така кількість операцій з картками потребує захисту, адже разом із рівнем використання карток зростає й рівень різноманітних шахрайств і несанкціонованого використання платіжних даних, тобто крадіжок безготівкових коштів.
За підрахунками НБУ, кількість безготівкових шахрайських операцій в Україні 2025 року збільшилася в середньому на 12−18% порівняно з попереднім роком і сягнула близько 310−340 тис. інцидентів, а загальні збитки коливаються в діапазоні 1,4−1,6 млрд гривень.
На цьому тлі дедалі важливішим стає не лише питання технологічного захисту карткових операцій, а й здатність банків швидко виявляти нові схеми, мінімізувати ризики для клієнтів та пояснювати, як не потрапити в пастку шахраїв. На жаль, сьогодні найбільша загроза для коштів клієнта часто починається не зі зламу системи, а з маніпуляції людиною.
Соціальна інженерія залишається головною зброєю шахраїв
Попри розвиток технологій, в основі більшості шахрайських схем і далі залишається соціальна інженерія. Йдеться про сценарії, коли зловмисники змушують людину самостійно розголосити дані картки, коди підтвердження або власноруч ініціювати платіж.
У Райффайзен Банку серед найактуальніших загроз сьогодні виділяють дві основні категорії: фішингові сайти та телефонне шахрайство.
Фішингові сторінки маскуються під сайти банків, держсервісів або програм фінансової допомоги. Користувачу пропонують «увійти в банкінг» або «підтвердити виплату». Якщо людина вводить на такому сайті свій номер телефону, реквізити картки та одноразові паролі — вона фактично передає усі дані, необхідні для доступу до онлайн-банкінгу або здійснення фінансових операцій від її імені. Інша, ще небезпечніша тенденція — телефонне шахрайство, яке стає дедалі підготовленішим і персоналізованим.
«Такі атаки стали значно більш підготовленими та персоналізованими. Шахраї заздалегідь збирають інформацію про особу з відкритих джерел: ім’я, номер телефону, електронну пошту. Також за номером телефону можна визначити, послугами якого банку користується людина. Це дозволяє шахраям будувати дуже правдоподібні сценарії розмови», — пояснює Катерина Мащенко, експертка з кібербезпеки Райффайзен Банку.
Під час таких атак шахраї активно використовують психологічний тиск: клієнту повідомляють, що з його рахунком відбуваються підозрілі дії, потрібна термінова переідентифікація або що кошти необхідно негайно «врятувати». Це може відбуватись як під час розмови з шахраєм, так і через автоматизовані дзвінки: наприклад, із повідомленням «У ваш застосунок виконано вхід з невідомого пристрою. Якщо це були не ви — натисніть 1», після чого дзвінок переводиться на оператора.
У результаті людину переконують самостійно переказати гроші на так званий «безпечний» або «резервний» рахунок, а іноді — оформити кредит і перерахувати кошти. Додатково можуть запропонувати вказати власне ім’я як отримувача, щоб створити ілюзію безпеки.
Саме в цьому і полягає одна з головних складностей протидії: технічно операція може виглядати легітимною, адже її виконує сам клієнт.
Як змінилися схеми після початку повномасштабної війни
За останні роки загрози еволюціонували не стільки технологічно, скільки за підходами, масштабом та швидкістю реалізації.
До 2022 року переважали класичні сценарії масових дзвінків «від імені банку», часто без глибокої персоналізації. Після початку повномасштабної війни ситуація змінилася: виріс загальний рівень шахрайства, а самі схеми стали більш емоційно чутливими та ситуативними.
Один із найпомітніших трендів — фішингові кампанії під виглядом державної або міжнародної допомоги. Шахраї використали високий рівень довіри до програм підтримки та психологічний стан людей у кризовий період.
У Райффайзен Банку цю динаміку фіксували і в цифрах: якщо у 2021 році банк блокував близько 15 фішингових сайтів, то у 2022 році вже близько 200, а у 2023 році понад 400. Нині їхня кількість знизилася, але сама схема залишається актуальною.
Як банки виявляють підозрілі операції
Сучасний захист фінансових операцій — це вже не просто перевірка окремої транзакції, а аналіз великої кількості фінансових і поведінкових сигналів у режимі реального часу.
Наприклад, у Райффайзен Банку працює власна антифрод-система, яка аналізує транзакції та поведінку клієнтів ще з моменту входу в онлайн-банкінг і протягом усієї сесії.
«Система навчена на масиві з понад 10 мільярдів транзакцій і одночасно оцінює десятки ризик-індикаторів, як фінансових, так і технічних. Аналізуються не лише окремі операції, а й поведінкові патерни. Це дозволяє виявляти не лише відомі сценарії шахрайства, а й нові ще до їх масового поширення», — розповідає Руслана Округ, керівниця з питань захисту інформації Райффайзен Банку.
Фактично система формує профіль типової поведінки клієнта і виявляє відхилення. Якщо виникає підозра на шахрайство, рішення щодо операції може бути ухвалене за лічені секунди.
Серед можливих дій:
- тимчасове блокування транзакції;
- обмеження доступу до онлайн-банкінгу;
- блокування картки;
- додаткові перевірки та, за потреби, комунікація з клієнтом.
Чому важливо контролювати не лише операцію, а й «маршрут» грошей
Одна з ключових проблем сучасного шахрайства — швидке виведення коштів через мережу проміжних рахунків. Зазвичай викрадені гроші спочатку потрапляють на один рахунок, а потім майже миттєво розподіляються на десятки інших — у різних банках. За кілька хвилин кошти можуть пройти кілька таких «кіл», що значно ускладнює їх відстеження та повернення.
У Райфі протидія шахрайству не обмежується лише перевіркою підозрілих транзакцій — контроль починається ще на етапі відкриття рахунків. Інформація про рахунки, які можуть використовуватися в шахрайських схемах оперативно передається між банками для їх блокування.
Чому без навчання клієнтів технологій уже недостатньо
Банки дедалі активніше говорять про те, що боротьба з шахрайством — це не лише питання антифрод-систем, а й питання фінансової та цифрової грамотності клієнтів.
У Райффайзен Банку цю роль виконує RASP (Raiffeisen Awareness Security Program) — програма, яка спочатку створювалась для співробітників, а з 2023 року стала доступною також для клієнтів і широкої аудиторії.
Її мета — не просто інформувати, а формувати практичні навички: як розпізнати фішинг, як діяти під час підозрілого дзвінка, як захистити свої акаунти та пристрої.
Програма охоплює кілька форматів:
- безкоштовні вебінари для клієнтів і бізнесу;
- освітній відеоконтент на YouTube з розбором реальних шахрайських схем;
- регулярні комунікації через мобільний застосунок, соцмережі та email;
- участь у національних інформаційних кампаніях.
«Фокус — на практиці: як діяти в ситуації тиску, як перевірити інформацію і коли варто просто зробити паузу та звернутися до банку через офіційний канал. Фактично це системна робота з формування культури кібербезпеки, де клієнт стає активною частиною захисту власних фінансів», — зазначають у Райффайзен Банку.
Як уберегтися від шахрайства
Пам’ятайте базові правила: ніколи, нікому ні за яких обставин не повідомляти повні реквізити картки, SMS-коди підтвердження операцій. Якщо «співробітник служби безпеки» або хтось інший просить ці дані, негайно припиняйте з ним розмову і дзвоніть в банк — на звороті вашої картки є відповідний номер телефону.
У разі підозри на шахрайство головне правило — діяти якомога швидше. Потрібно одразу повідомити банк та надати всю доступну інформацію.
Окремо варто звернути увагу на повідомлення про безпеку. Наприклад, у разі входу в застосунок із нового пристрою клієнт отримує сповіщення електронною поштою — це один із перших сигналів, що доступ до акаунта міг отримати хтось інший, і привід одразу звернутися до банку.
Банк постійно вживає необхідних заходів для захисту коштів клієнтів. У разі підозри на шахрайство фахівці перевіряють обставини та працюють над можливим поверненням коштів. Водночас важливо розуміти: якщо клієнт самостійно передав конфіденційні дані або ініціював переказ під впливом шахрая, процес повернення значно ускладнюється.
Додатково банк пропонує страхування коштів «Варта 24/7» як ще один рівень фінансового захисту від шахрайських операцій.
Чому питання безпеки дедалі більше стає питанням довіри
На тлі зростання цифрових фінансових операцій банки змушені одночасно вирішувати два завдання: посилювати захист і не ускладнювати клієнтський досвід. Це вимагає точніших моделей виявлення шахрайства, швидшого реагування та більш делікатної роботи з ризиком, щоб мінімізувати не лише втрати, а й кількість хибних спрацювань.
Сучасна цифрова безпека — це вже багаторівнева система, яка поєднує власні технології, моніторинг у реальному часі, контроль підозрілої активності, міжбанківську взаємодію та постійне навчання клієнтів.
І саме такий підхід сьогодні дедалі більше визначає, наскільки захищеним може почуватися власник картки в цифровому банкінгу.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
