210
Чому українцям за кордоном можуть заблокувати рахунок
— Фінтех і Картки
Фінансовий моніторинг в Україні та країнах ЄС реалізується по-різному на етапах відкриття рахунку та подальшого обслуговування.
Про це сказано в статті порталу «Мінфін».
Головне завдання фінансового моніторингу — не допустити відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування незаконної діяльності та ухилення від сплати податків. Крім того, фінмон покликаний виявляти підозрілі фінансові операції, що загрожують фінансовій безпеці держави та ринку.
У Європейському Союзі, як і в Україні, банки не зобов’язані розкривати клієнтам внутрішні моделі оцінки ризиків. Конкретні процедури перевірки та перелік документів визначаються внутрішніми політиками банків.
Перевірки на етапі відкриття рахунку
В Україні відкриття рахунку для фізичних осіб і ФОПів у більшості випадків є спрощеним: первинна перевірка обмежується базовими даними, а поглиблений фінансовий моніторинг часто починається після початку активних операцій.
У країнах ЄС перевірка зазвичай є глибшою вже на етапі відкриття рахунку і може включати запити щодо джерел доходів, податкового резидентства та мети використання рахунку.
Тригери моніторингу під час обслуговування
Найбільша кількість запитань виникає у процесі користування рахунком. В Україні типовими приводами для перевірки є нетипово великі перекази, регулярні P2P-операції, транзакції з криптовалютами, а також рух коштів між особистими рахунками та рахунками ФОП. У таких випадках фінустанови можуть тимчасово обмежити операції до надання підтверджувальних документів.
У ЄС перелік підозрілих ознак подібний, проте механізми реагування відрізняються. Європейські банки частіше застосовують автоматизовані системи, які можуть заблокувати доступ до рахунку без попереднього запиту. Таке рішення часто є остаточним і не супроводжується детальними роз’ясненнями.
Блокування рахунків
Блокування доступу до коштів без пояснення причин є однією з найбільш поширених скарг українців. Клієнти зазначають, що навіть після надання документів банки часто надають формальні відповіді. У країнах ЄС право банку припиняти обслуговування без розкриття причин прямо передбачене законодавством.
Зокрема, у Польщі закон про запобігання відмиванню коштів (AML) дозволяє банкам відмовляти у співпраці, якщо ризики клієнта неможливо оцінити належним чином. У Німеччині закон Geldwäschegesetz (GwG) надає право розривати ділові відносини у разі невідповідності вимогам контролю, а регулятор BaFin наголошує, що клієнти не мають права вимагати розкриття внутрішніх критеріїв оцінки. Аналогічні норми діють і в Чехії.
Тривалий розгляд документів
Українські споживачі часто нарікають на тривалість перевірок, яка згідно із законом може перевищувати 20 днів. У ЄС законодавство не встановлює фіксованих термінів для AML-перевірок. Рішення ухвалюються залежно від складності випадку. Зазвичай перевірка триває від 24 годин до кількох днів, проте в окремих кейсах блокування може тривати 10 днів і більше.
Щодо переліку документів, то вимоги є подібними. Банки в Польщі, Німеччині та Чехії мають право вимагати підтвердження економічного сенсу операцій та податкові декларації. Відмова надати ці дані майже завжди призводить до припинення обслуговування.
Контроль операцій між особистими та бізнес-рахунками
В Україні перекази між власними рахунками фізичної особи та ФОП нерідко стають тригером фінмоніторингу з вимогою пояснити джерела доходів і призначення платежів.
У країнах ЄС підприємницькі рахунки також перебувають під підвищеним наглядом. Розмежування бізнес- та приватних фінансів є стандартною практикою в Польщі та Німеччині. Банки оцінюють такі операції з погляду їхньої відповідності профілю клієнта та економічної доцільності.
Актуалізація даних
Несвоєчасне оновлення персональних даних в Україні все частіше призводить до блокування рахунків. У ЄС актуалізація даних є обов’язковою умовою обслуговування. Наприклад, у Німеччині для клієнтів із високим рівнем ризику дані оновлюються щонайменше раз на рік, для інших — раз на 3−5 років.
Специфічною проблемою України є високі комісії (до 20−30%) при поверненні коштів після примусового закриття рахунку. У країнах ЄС зазвичай немає спеціальних штрафів за повернення залишку, операція проводиться за стандартними тарифами. Проте клієнт може зіткнутися з іншою проблемою: через міжбанківський обмін інформацією в межах AML-процедур відкриття рахунку в іншій установі після відмови попереднього банку стає значно складнішим.
📢 Не пропускайте важливе — долучайтеся до каналу Finance.ua в Телеграмі.
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.
Поділитися новиною
