411
Чому і скільки Україна втратила за час дії мораторію на землю
— Аграрний ринок
Минув рік із дня повноцінного відкриття ринку землі в Україні. І попри випробування нашої економіки коронавірусними обмеженнями та воєнним станом Мінагрополітики звітує, що станом на кінець червня було укладено понад 104 тис. угод купівлі-продажу земельних ділянок.
Чому ринок землі важливий для України, які вигоди він дає, та що втрачала держава за мораторію — розповів віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський під час мітапу «Інвестиції під час війни. Як працює ринок землі».
«Чому мораторій — це була біда для української економіки? Є багато факторів і сфер життя, які вона зачепила. Сільськогосподарські землі складають понад 70% території України. Тобто це шалена проблема: 70% стосувався мораторій. Крім того, це впливало і на населення, яке мало паї, але не могло повноцінно ними скористатися», — зазначив експерт.
Чотири важливі факти, пов’язані з мораторієм на продаж землі:
1. Перш за все, мораторій перевів розвиток українського сільського господарства на нижчу траєкторію. За підрахунками експертів, якби не було мораторію, продуктивність в аграрному секторі до війни була б удвічі вищою.
«Ми виробляли б у 2,5 раза більше сільськогосподарської продукції, що впливало б і на доходи, і на економічний розвиток країни, і на податки тощо», — каже Нів’євський.
2. Другий момент — вартість землі була б вищою. За словами експерта, є безліч досліджень, які вказують на те, що земля була недооціненою в Україні.
«Тому можемо сказати, що мораторій зробив власників сільськогосподарських угідь біднішими. Тобто якби не було мораторію, то вони були б багатшими, якщо говорити про можливості. Це переважно стосується сільського населення та тих, хто володів паями», — розповів Нів’євський.
3. Ще один факт — оскільки земля була недооцінена, то, відповідно, податки, які з неї стягувалися, були меншими, ніж могли б бути.
«Це означає, що громади не отримували тих бюджетних надходжень для свого розвитку, які вони могли б отримати. Це гальмувало їх розвиток, а в деяких випадках — це податковий фактор, який впливав на те, що села зникали», — заявив Нів’євський.
4. Останній тезис — відсутність землі як предмету застави. Тобто землею як заставою не могли скористатися наші землевласники, відповідно, ринок кредитування під таку заставу був фактично відсутній.
"До прикладу, якщо порівняти із США, то там обсяг кредитів на гектар с/г землі був понад 1 тис. доларів. У той час, як у в Україні він дорівнював практично нулю. Оскільки це стримувало кредитування аграрного сектору, це означало, що довгострокове фінансування було відсутнім, адже розвивалися сектори, які не потребували його. Наприклад, зернові культури, олійні. А менше розвивалося чи взагалі стагнувало овочівництво, садівництво, тваринництво — все те, що вимагає довгострокових капітальних інвестицій.
І ось що вийшло: у нас сектор був недиверсифікований у виробництві. Переважно в обсязі виробництва сільськогосподарської продукції у нас були зернові та олійні продукти, які дуже залежать від морської торгівлі", — запевнив економіст.
Тобто мораторій, за словами експерта, спровокував цю вразливість нашої економіки, яку ми зараз маємо через блокування портів.
«Якби не було тоді мораторію, наш сектор був би більш диверсифікованим, ми б мали меншу частку зернових, тому Україна була б менш чутливою до морської торгівлі та блокування портів», — ділиться думками Нів’євський.
За словами експерта КШЕ, обсяги транзакцій з моменту відкриття ринку збільшувались. Хоч і не надто швидкими темпами, адже ринок запроваджено в «обрізаному» вигляді: так, наприклад, у середньому в рік на усталених ринках купується-продається близько 1% земель сільгосппризначення.
Отримати відео запис мітапу можна за посиланням.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
