64
Чому депозити поки що не дорожчають
— Кредит&Депозит
Спочатку ставки за гривневими депозитами підвищуватимуть банки, які потребують залучення додаткової ліквідності. Загалом «перелаштування» депозитних програм комбанків під нові монетарні умови триватиме принаймні до вересня.
Про це йдеться у статті Мінфін.
Ваші гроші мають працювати на вас. Обирайте депозит, який буде ідеальним під вас.
Річ у тім, що НБУ не тільки підвищив ключову ставку, а й, що важливіше, суттєво змінив операційний дизайн монетарної політики. Йдеться передусім про умови розміщення банками вільних коштів у депозитні сертифікати Нацбанку. Останніми рокамии вони залишалися для банкірів основним і безризиковим інструментом заробітку.
Раніше банки могли розміщувати кошти у тримісячних депозитних сертифікатах НБУ в межах індивідуально розрахованого ліміту, а Нацбанк задовольняв відповідні заявки. З 7 серпня механізм принципово змінився: НБУ перейшов до відсоткових тендерів із заздалегідь обмеженим загальним обсягом пропозиції. Проводити їх планується раз на два тижні.
Тобто тепер наявність у банку розрахованого ліміту ще не гарантує, що він зможе розмістити весь цей обсяг у тримісячних депозитних сертифікатах. Банкам доведеться конкурувати між собою за обмежений ресурс. Це важлива деталь: НБУ фактично почав додавати ринкове ціноутворення до інструменту, який до цього значною мірою працював за адміністративно визначеними параметрами.
Перше розміщення депозитних сертифікатів за новими правилами 7 серпня, як зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, дало такі результати: ставка розміщення 3-місячних депосертифікатів становила 18,71%, проти 19% (облікова ставка 15,5%+3,5%), яка б мала би бути за старої моделі.
«НБУ відхилив 5 із 74 поданих заявок на суму трохи більше 7,1 млрд грн. Попри те, що обсяг задоволених заявок був дещо вищий за середній із початку 2026 року (30 vs 29,3 млрд грн), дефіцит склав ~19%, що доволі немало. Це дало змогу знизити середньозважену ставку розміщення до 18,71%», — пише Андрій Шевчишин, посилаючись на дані Михайла Ребрика, ексголови Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ. Колишній нацбанківець також зазначає, що нові правила потенційно можуть «призвести до більшого нівелювання липневого підвищення облікової ставки».
Тобто, якщо банки не зароблятимуть більше на депозитних сертифікатах, у них може не знайтись достатньо аргументів для суттєвого підвищення ставок за депозитами для населення.
Гривневий депозит: користуватися далі чи відмовитись
Така обережність банкірів знову загострює питання для українців, які мають накопичення у гривні, — чи варто розміщувати вільні кошти на депозит. Надто, якщо гривня девальвує й далі, а після невеликої паузи інфляція (і це визнає НБУ) знову прискориться.
«Після сплати 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору вкладник отримує близько 77% нарахованих відсотків. Таким чином, депозит зі ставкою 13% річних забезпечує близько 10% чистого доходу, вклад під 14,5% — приблизно 11,2%, а депозит зі ставкою 17−17,5% — близько 13,1−13,5%.
Відповідно, середньостатистичний депозит припинить повністю захищати гроші від знецінення, якщо річна інфляція перевищить приблизно 10−11% (за прогнозом НБУ, інфляція за результатом 2026 року становитиме 10%, а наступного року — 6,9% — ред.). Для найвигідніших акційних пропозицій умовною межею стане інфляція на рівні 13−13,5%. Якщо ж зростання споживчих цін залишатиметься нижчим за ці показники, гривневий вклад не лише компенсуватиме інфляційні втрати, а й приноситиме реальний дохід", — підрахував для «Мінфіну» Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку.
За його словами, схожу арифметику можна застосувати й до курсу долара.
«Наприклад, якщо вихідний курс становить 45 грн/$, то річний депозит під 14,5% після сплати податків забезпечить близько 11,2% чистого доходу. Щоб просте зберігання грошей у валюті виявилося вигіднішим, долар через рік має коштувати понад 50 грн/$. Для депозиту під 13% відповідна межа становитиме близько 49,5 грн/$, а для вкладу під 17,5% — понад 51 грн/$.
Для шестимісячного депозиту під 14,5% річних точка рівності буде нижчою: за стартового курсу 45 грн/$ долар має зрости приблизно до 47,5 грн/$ за пів року. Ці розрахунки не враховують різницю між курсами купівлі та продажу валюти. З огляду на валютний спред, долар повинен подорожчати ще відчутніше, щоб перекрити чисту дохідність депозиту", — розповідає банкір.
Водночас він зауважує, що курсова вигода залежить від конкретного моменту купівлі та продажу валюти, а інфляція — від фактичного зростання цін за весь строк вкладу. «Тому йдеться не про магічну цифру, після якої депозит миттєво стає збитковим, а про економічну межу, за якою його чиста дохідність уже не компенсує знецінення гривні або поступається доходу від валюти», — резюмує Дмитро Замотаєв.
За матеріалами: Мінфін.com.ua
Поділитися новиною
