27
Бізнес може реструктуризувати борги ще до банкрутства — що треба знати
— Кредит&Депозит
Банкрутство — не завжди єдиний вихід для бізнесу, який має проблеми з боргами. В Україні для підприємців працює механізм, який дозволяє ще до настання фактичної неплатоспроможності спробувати домовитися з кредиторами та зберегти підприємство.
Про це повідомляє Міністерство юстиції України.
Так, із 1 січня 2025 року набрав чинності закон № 3985-IX, який змінив правила для підприємців, що зіткнулися з економічними труднощами. Закон імплементував Директиву ЄС 2019/1023 та запровадив у правове поле процедуру превентивної реструктуризації. Розбираємося, що це за механізм і як він працює.
Від ліквідації до збереження
Основна ідея нововведення — відійти від підходу, за якого проблемний бізнес переважно рухається до ліквідації, та перейти до раннього втручання із можливістю зберегти підприємство як економічну цінність.
Раніше законодавство передбачало процедуру досудової санації. Однак вона була малоефективною через відсутність чітких гарантій і суперечливі норми. Закон № 3985-IX мав усунути ці прогалини та наблизити українське законодавство до європейських стандартів.
Ваш запасний план на будь-який неприємний випадок — кредитна картка з вигідними умовами. Обирайте у зручному каталозі на Finance.ua. 💳
Превентивна реструктуризація призначена для боржника, який ще не є банкрутом, але вже перебуває під загрозою неплатоспроможності. У такому випадку він може ініціювати судову процедуру, щоб погодити з кредиторами план реструктуризації та спробувати зберегти бізнес.
Такий план може передбачати зміну складу, умов або структури активів і зобов’язань підприємства, а також інші необхідні операційні зміни.
Перші результати
Наразі в господарських судах України перебуває 13 процедур превентивної реструктуризації. У п’яти випадках плани реструктуризації вже офіційно затверджені.
За результатами розгляду перших справ суди виділяють кілька переваг нового механізму:
- збереження економічної цінності підприємства;
- можливість поступово задовольняти вимоги кредиторів;
- уникнення тривалих судових процесів та знецінення активів;
- збереження управління підприємством за самим боржником;
- відсутність «стигми» банкрутства, яка може відлякувати партнерів та інвесторів;
- судовий контроль за мінімального втручання.
Якщо ж бізнес не здатен погасити борги та відновити свою діяльність, процедура може завершитися переходом до банкрутства.
Виклики та перешкоди
Попри переваги нового механізму, він поки не набув масового поширення. Експерти називають кілька основних проблем.
- Перша — низька обізнаність бізнесу. Підприємці ще недостатньо знають про можливості превентивної реструктуризації.
- Друга — запізніла реакція. Часто до суду звертаються вже після настання фактичної неплатоспроможності, хоча закон передбачає реагування ще на етапі загрози її виникнення.
- Ще одна проблема — скептичне ставлення кредиторів. Не всі з них готові погоджуватися на розстрочення боргів, особливо в умовах воєнного часу.
Крім того, стала судова практика щодо нового механізму ще формується. Це створює певну невизначеність. Окремо експерти звертають увагу на побоювання щодо можливих зловживань механізмом мораторію.
Чому це важливо для економіки
Міжнародний досвід показує: чим раніше підприємство починає реструктуризацію, тим вищі його шанси зберегти робочі місця та забезпечити виплати кредиторам.
Превентивні заходи можуть бути коротшими й дешевшими за класичне банкрутство та мати менший системний вплив на економіку, кажуть у Мін’юсті. Водночас превентивна реструктуризація починається не з подання заяви до суду. Для її успішного застосування важливо, щоб менеджмент вчасно оцінив стан підприємства, проаналізував ризики та визнав фінансові проблеми ще на ранньому етапі.
Саме такий підхід розглядають як стратегічний напрям розвитку системи неплатоспроможності в Україні — системи, яка відповідає європейським стандартам і дає бізнесу можливість отримати другий шанс.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
