ПАРТНЕРСЬКА
Боржник не платить. Що далі: як банки насправді повертають проблемні активи
Видати кредит значно простіше, ніж повернути гроші, коли щось пішло не за планом, особливо якщо йдеться про великий корпоративний борг. У такій ситуації майже ніколи не працює проста схема: не заплатив — банк забрав заставу — гроші повернулися. Між цими точками можуть бути місяці або роки переговорів, судів та роботи з активами.
Для цього банки мають цілий набір інструментів: реструктуризацію, позасудове врегулювання, стягнення застави, продаж права вимоги, відкриті торги, судові процедури, суброгацію. Універсального рецепта немає і питання завжди прагматичне: який сценарій дозволить повернути максимум коштів і мінімізувати втрати?
Суд — далеко не перший варіант. Якщо бізнес має тимчасові труднощі, але продовжує працювати, реструктуризація може бути ефективнішою за багаторічний конфлікт. Банк може змінити графік погашення чи структуру зобов’язань, якщо це дає реальну перспективу повернення коштів.
Якщо домовитися неможливо, починають працювати інші механізми, наприклад, застава. Але наявність застави ще не означає повернення грошей: майно потрібно стягнути, оцінити, юридично оформити та продати. Банку не потрібні заводи, склади чи земельні ділянки — його завдання перетворити такий актив назад у гроші.
Інший варіант — продаж права вимоги. Простою мовою, банк продає інвестору право вимагати погашення боргу. Для банку це можливість отримати кошти зараз, замість того щоб роками самостійно займатися стягненням.
Саме тому важливі відкриті торги. Конкуренція між потенційними покупцями дозволяє ринку визначити ціну активу та збільшує шанси отримати кращий результат. Для державного банку прозорість таких процедур особливо важлива, адже йдеться про державний капітал.
Є й менш відомі механізми, один з яких — суброгація. Якщо максимально спростити, у передбачених законом або договором випадках після виконання зобов’язання однією стороною до неї переходить право відповідної вимоги. Слово складне, але логіка зрозуміла: закон дає кредитору різні способи захистити свої майнові інтереси та повернути кошти.
Масштаб такої роботи найкраще видно на практиці. Цього року UGB забезпечив повернення понад 1,14 млрд грн проблемної заборгованості ТОВ «ЄВРОЕНЕРГОТРЕЙД».
Понад мільярд гривень перестав бути проблемною заборгованістю і повернувся у фінансовий обіг. При цьому повернення коштів не завжди означає завершення всіх юридичних процесів. Реалізація прав кредитора може продовжуватися, і завдання банку — використовувати передбачені законом механізми для захисту своїх прав.
Для державного банку це не просто питання якості балансу. Повернуті кошти можуть знову працювати — фінансувати бізнес, енергетику, інфраструктуру та інші проєкти, яких потребує країна.
Ми багато говоримо про те, скільки банки видали кредитів і значно рідше про те, наскільки ефективно вони повертають гроші, коли стандартний сценарій перестає працювати. Хоча саме тут багато в чому і проявляється зрілість фінансової інституції.
Для UGB це важливо і в контексті потенційного залучення стратегічного інвестора як наступного етапу розвитку Банку, бо інвестор оцінюватиме не лише прибуток і капітал, а й якість активів, юридичні ризики, прозорість балансу та ефективність внутрішніх процесів.
Тому сильний банк — це не лише той, хто вміє кредитувати. Це банк, який уміє управляти активом протягом усього його життя і повертати кошти навіть тоді, коли простих рішень уже немає.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «УКРГАЗБАНК». Ліцензія НБУ № 123 від 21.07.1993. Реєстраційний номер у Державному реєстрі банків № 183
Олександр Рогачов директор Департаменту економічного врегулювання непрацюючих активів Укргазбанку
За матеріалами: Укргазбанк
Поділитися новиною
