1407
Артем Ковбель: як крадуть у компаніях у 2022 році
— Особисті фінанси
Згідно зі світовою статистикою 2022 року, у розвинених західних країнах компанії щороку втрачають до 5% річного виторгу.
У країнах з перехідною економікою, де у більшості компаній спостерігаються проблеми з прозорим веденням обліку, ця цифра може часом сягати неймовірних 100 % від річної виручки.
Вам не почулося, саме виручки, не прибутку. Так, в одному з розслідувань, яке мені доводилося проводити, партнери в бізнесі отримували половину прибутку компанії у валізах, не фіксуючи зароблені суми в офіційному обліку. Третій партнер нічого про це не знав, але підозрював, бо не одержав дивіденди від своїх вкладень. Як боротися із цим? Розповім у цій колонці для Finance.ua.
Що потрібно знати про корпоративне шахрайство у 2022 році
Два золоті правила форензик стверджують:
1. Якщо хочете знайти несумлінні дії, слідуйте за готівкою.
2. Готівка завжди липне до рук несумлінних індивідів.
Іншими словами, якщо у вашій компанії для розрахунків використовується готівка — у вас точно крадуть. Питання лише у тому, які суми.
До цього світова статистика (а точніше Report to the nations −2022 від ACFE) додає таке:
- у 86 % випадків недобросовісні дії відбуваються у вигляді незаконного відчуження активів. Саме тому ми під час розслідування корпоративного шахрайства проводимо інвентаризацію, щоб визначити, чи всі активи на місцях. І це слід робити вам, якщо хочете уникнути втрат;
- у 9% випадків схеми з незаконного відчуження активів завдають найменшої шкоди порівняно з іншими типами фродів;
- а ось найнебезпечніший тип шахрайства для компаній — це маніпуляції з фінансовою звітністю. Наведу кілька прикладів для ілюстрації з власної практики.
В одній із компаній занижували реальний фінансовий результат шляхом штучного збільшення видатків. Для цього людина проводила закупівлю сировини у пов’язаної особи, підконтрольної особисто їй.
В іншому випадку менеджмент обманював власника, розповідаючи йому, що у компанії фінансовий результат вищий, ніж є насправді. І на подяку за це випрошував дивіденди за кредитні гроші. В обох випадках обман тривав довгий час, призводячи до величезних фінансових відтоків із компаній.
У 8% кейсів до схем фродів залучені криптовалюти.
Найчастіше вони використовуються для швидкого та непомітного (для податкових органів) переміщення величезних сум грошей з однієї точки світу до іншої. Також вони застосовуються для дачі хабарів та як інструмент конвертації вкрадених активів.
У організаціях з відсутньою «гарячою лінією» (засоби зворотного зв’язоку. — Ред.), за допомогою якої самі співробітники без шкоди собі можуть повідомляти про крадіжки, — середній період ідентифікації фродів триває довше.
Розмір крадіжок у таких випадках теж більший у порівнянні з організаціями, у яких така система є. Згідно зі звітом ACFE, у 42% випадків про наявність фрода в компанії повідомляли так звані донощики саме через «гарячу лінію».
Тому в західних компаніях зазвичай заохочують донощиків, їм виділяються значні гонорари. Так, компанії формують політику нетерпимості до різноманітних недобросовісних дій.
Подібний підхід не надто популярний в Україні, а дозволяє досягти відразу низки цілей:
а). Зміцнення внутрішньокорпоративної культури, що робить компанію в особі її співробітників ефективнішою.
b). Мінімізація фрод-фактора, що дозволяє компанії не втратити активи у тому чи іншому їх вираженні.
c). Мінімізація виникнення зовнішніх ризиків, які для громадських компаній загрожують падінням капіталізації.
d). Дозволяє уникати проблем із доступом до отримання фінансування від банківських установ — банки, знаючи, що у компанії співробітники самі активно стежать за переміщенням грошей, охочіше виділяють кредити.
Також слід зазначити, що країни з перехідною економікою ставляться з великим ентузіазмом до проведення фінансових розслідувань порівняно з розвиненими країнами, де також існують фроди.
Чому так відбувається
Вважаю це парадоксом корпоратизації і поясню чому. Невід’ємною частиною корпоратизації компанії є налагодження та постановка бізнес-процесів. Чіткий розподіл обов’язків між менеджерами. Побудова системи внутрішніх контролів, частиною якої є система compliance, KYC, risk matrix system тощо.
З одного боку, таке структурування бізнесу робить його більш ефективним і безпечним, знижує ризик корупційних схем та несумлінних дій.
Але з іншого боку — розслаблює, знижує пильність. У власника створюється ілюзія, що якщо в нього впроваджено безліч механізмів, що захищають від крадіжки, значить, проблем більше не буде. Такі власники забувають, що процесами в компанії все ж таки керують люди, а не роботи.
Там, де є люди, є емоційна складова. Там, де є емоційна складова, є нераціональні вчинки. Де є нераціональні вчинки, там є і буде фрод.
Важливо не забувати про це і не покладатися на налагоджену внутрішню екосистему контролю, а хоча б раз на рік залучати зовнішніх фахівців для свіжішого погляду.
Висновки для українських власників та топ-менеджерів:
Насамперед прийміть як даність те, що у звітності при правильному підході можна «намалювати» все, що завгодно.
Такі «художества» іноді бувають настільки добре вписані в загальну логіку доходів і розтрат, що відразу не помітиш обману. Тому всю звітність та пов’язаних з нею людей потрібно перевіряти завжди та регулярно.
А в нас найчастіше весь бізнес будується на довірі, чого не має бути. Там, де фігурують великі гроші, довіра рано чи пізно обертається втратами.
Інший бік монети — це згаданий принцип корпоратизації. Не попадайтеся на нього.
І нарешті третє, що варто твердо запам’ятати — фроди є у кожній компанії, незалежно від її розміру та регіону, питання лише матеріальності вкрадених сум.
Тільки від вас залежить, наскільки великою буде шкода від цих фродів. Проводьте аудит та інші перевірки — втратите менше. Не проводьте — все одно рано чи пізно доведеться провести, і тоді дізнаєтеся багато цікавого про партнерів з бізнесу та втрачені гроші.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
