251
Юрій Прус: продовольчий шантаж росії. Чи є вихід у аграріїв
— Аграрний ринок
Сучасний світ кардинально змінився. Якщо раніше «чорні лебеді» (за Насімом Талебом) прилітали доволі рідко, спонтанно та їх поява була чимось незвичним, то тепер «чорний лебідь» війни (мова йде про повномасштабне військове вторгнення росії 24 лютого. — ред.) стає вже невід’ємною частиною прогнозування усіх сфер економіки нашої країни.
Той факт, що все більше країн світу визнають росію міжнародним терористом, підкріплюється не лише веденням військової діяльності з жорсткими порушеннями всіх міжнародних норм права. Але найболючіше питання, це шантаж всього світу продовольчою кризою через неможливість традиційними логістичними шляхами українським аграріям закривати свою частку у міжнародному ринку.
До того ж відверте грабування зерна та інших агроресурсів з тимчасово окупованих територій України російською федерацією теж є підтвердженням неприхованого тероризму та бандитизму.
Аграрна Україна є не лише «годувальницею». Так вийшло, що найбільша експортна галузь стала рушієм технологічних змін останніх десяти років.
Як приклад, переможець премії СУП 2021 у номінації «Інновації для бізнесу» української новаторської компанії DronUA Валерій Яковенко зазначає, що левова частка замовлень дронів компанії за 2021 рік була від українських аграріїв, що спричинило справжній технологічний бум у цьому сегменті виробництва дронів.
Також аграрний бізнес колабораціонував з іншими сферами, навіть, як не дивно, арт. В Черкащині є великий агрохолдинг, що у своєму виробництві має специфічний різновид тваринництва (вирощування особливих порід корів). Власники цього холдингу створили заміський центр, що не має в Україні аналогів, який використовує м’ясо цих корів, як результат — справжня майже «мішленівська» кухня, а сам заклад є колаборацією преміального SPA та артпростору, де виставляються найцікавіші українські митці (мова йде про «RiwerWood», Черкаська область).
Якщо до 24 лютого аграрний сектор був одним з найбільш цікавих для інвестування та страхування ринків, з прильотом «чорного лебедя» війни українські аграрії, що зараз експортують лише 30% своєї продукції, не можуть претендувати на пальму першості у цих сферах бізнесової зацікавленості.
При тому, що левова частка експорту сільгосппродукції українських аграріїв становить сировину, а отже це ще не повний обсяг прибутку, який може отримати ця галузь. Такої думки дотримується велика кількість власників агрокомпаній і навіть президент «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко.
«Чорний лебідь» став причиною зростання на 40-45% цін на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо, що підтверджено офіційними висновками голови офісу ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) в Україні П’єра Вотьє.
Ці чинники і в попередні роки складали загрозу для фермерів, оскільки врожайність — це непередбачуваний процес з цілою низкою ризиків.
На допомогу приходять гуманітарні місії. Наприклад, Уряд Канади закупив і передав Україні 140 тонн насіння гречки сорту «Собо» з провінції Манітоба, з допомогою Благодійного фонду «Квіти», а логістичні витрати закрили Канадсько-Українська Фундація, Muehlenchemie GmbH, Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA), ЄС та ФАО.
Аграрії були бажаними клієнтами найбільших банків країни, які продавали їм разом з дорогими кредитами страхові послуги. Так лідерами кредитування агробізнесу були «ОТП», «Укргазбанк» та «Ощадбанк».
Кредити були розраховані на строк від 5 років за ставкою від 12,5% до 16%.
Для фінансових компаній, що орієнтовані на короткострокові кредитні умови, аграрії були менш привабливими покупцями кредитів.
Можливо саме зараз, в кризовий період ця тенденція може докорінно змінитися?
У військовий період банки теж намагаються підтримувати аграріїв.
Так, наприклад, «Укргазбанк» профінансував проєкт на 42,5 млн грн, 80% кредиту забезпечено державною гарантією на портфельній основі. Умови, за яким він кредитує — під 0% річних строком до 6 місяців, максимальна сума кредиту до 50 млн грн та до 100 млн грн під забезпечення державною гарантією в розмірі 80% від суми кредиту без додаткової застави.
Як в сучасних умовах повною мірою передбачити всі ризики? Як убезпечити фермерів від ворожих мін та обстрілів прямо «в полях»?
Всі ці питання складають низку на цей момент непереборних чинників для українських аграріїв у світовому масштабі. Хоч вся світова спільнота і говорить про загрозу глобальної аграрної та продовольчої кризи у всьому світі. Дітей Африки, що голодують.
Але ті ж канадські та американські фермери зможуть закрити це «питання».
Що ж робити українським аграріям?
«Лебідь» прилетів і аграрії почали думати, як жити далі. У деяких компаній, здебільшого трейдерських, були спроби релокацій бізнесу.
Логістичні компанії, агротрейдери змогли вивезти офіси з персоналом уибезпечне місце. Але як бути з полями? Бо якщо не виростити тут, на території України пшеницю, кукурудзу та інші продукти, то що вони будуть продавати?
Саме тому питання релокації українського аграрного бізнесу всі ці місяці залишається найбільше болючим. Та й відома істина «Гарно там, де нас немає» не втрачає своєї актуальності.
На мою думку, шукати куди б подітися та як там прижитися, доволі важко, туманно та малоперспективно. Бо ніде немає кращих умов для життя бізнесу, ніж у себе вдома.
Тут і зараз, не чекаючи нашої повної перемоги, об’єднуючись із фінансовим сектором, з можливим розширенням інструментів та іншими умовами кредитування, при захисті нашими ЗСУ, ми зможемо допомогти нашим аграріям пережити прильоти «чорного лебедя». Зробивши надважливі висновки та використати цей кризовий досвід в подальшому розвитку.
Однак, рішення, як вижити в цих умовах конкретно кожному і що для цього робити — залишається за самими аграріями.
Юрій Прус, власник українського інвестиційного Multi-family Office Advance Finance Alliance
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
