Плюс для фінтеху та ритейлу: в НБУ розповіли, як відкритий банкінг змінює платіжний ринок України
— Фінтех і Картки
32

Український
платіжний ринок стоїть на порозі
масштабних трансформацій. Під час
виступу на форумі FinRetail-2026
заступниця директора Департаменту
платіжних систем та інноваційного
розвитку НБУ Ольга Василєва поділилася
деталями того, як Україна розбудовує
фінансову екосистему майбутнього.
«Сьогодні через API забезпечений доступ вже до 97% поточних рахунків фізичних осіб. Тож питання вже
давно не в тому, чи буде відкритий банкінг
в Україні, а в тому, хто першим перетворить
його на зручний та затребуваний продукт
для клієнта», — наголосила спікерка.
Фундамент закладено: інфраструктура повністю готова
За словами представниці Нацбанку,
базовий етап підготовки вже завершено.
Наразі повністю затверджено нормативну
базу, яка включає 9 нормативно-правових
актів — 5 нових та 4 доопрацьованих.
Близько 90% установ, що обслуговують
рахунки (ASPSP), у своїй роботі орієнтуються
на специфікації OpenAPI Group.
Станом
на серпень 2026 року через API забезпечено
доступ до 97% рахунків фізосіб та 71%
рахунків юросіб. Водночас до кінця року
планується остаточно затвердити
статистичну звітність для учасників
ринку. Окрім того, повноцінний відкритий
банкінг є важливою передумовою для
інтеграції України до єдиної зони
платежів у євро — SEPA.
Перші прохідці та реальні транзакції
Процес уже вийшов із площини теорії —
відкритий банкінг працює на практиці,
а перші операції успішно здійснено.
Як
наголосила Василєва, наразі НБУ
авторизував 4 банки у ролі PISP/AISP:
- ПУМБ;
- ПриватБанк;
- monobank (АТ «Універсал Банк»);
- УкрСиббанк.
Вона
додала, що ще три банки очікують на
розгляд заявок. Дозвіл на надання послуг
у відкритому банкінгу отримали також
два технологічні оператори — UPC
(Український процесинговий центр) та
TASLink, а одна заявка перебуває на розгляді.
Законодавчі зміни: більше захисту та прозорості
Аби
ринок працював за чіткими та безпечними
правилами, НБУ підготував зміни до
Закону «Про платіжні послуги» у межах
адаптації до європейської директиви
PSD2:
- гнучкість для PISP/AISP: крім страхування, з’явиться можливість використовувати фінансову гарантію як захист перед користувачами;
- єдиний перелік рахунків: запроваджуються чіткі та однакові правила доступу для всіх установ;
- прозорі згоди: чітке розмежування видів згоди клієнта дозволить уникнути непорозумінь та спірних ситуацій;
- посилений захист споживачів: НБУ розширює свої повноваження щодо захисту прав клієнтів нефінансових платіжних послуг.
Еквайринг по-новому: рахунок-на-рахунок замість карток
Суттєвих змін зазнає і сама концепція
еквайрингу — фокус зміщується з класичних
карток на платіжні операції загалом.
Оплата напряму з рахунку через кредитові
та миттєві перекази (A2A) вже працює.
Головна перевага
A2A-платежів — відсутність комісії
інтерчейндж, що суттєво знижує вартість
приймання платежів для бізнесу.
«Це відкриває
принципово нові можливості, — пояснює
Ольга Василєва. — Для ритейлу це означає
єдину рамку для різних способів оплати
та можливість обирати найвигідніший
канал. А для фінтеху — шанс будувати
зручні платіжні сервіси без прив’язки
виключно до карткової інфраструктури».
Безпека на першому місці: сервіс Verification of Payee
Щоб користувачі
почувалися впевнено під час виконання
A2A-переказів, в Україні впроваджується
обов’язкова вимога верифікації отримувача
(Verification of Payee).
Перед тим, як
платник підтвердить операцію, система
автоматично зіставить номер рахунку з
іменем отримувача:
- за повного збігу (Match) переказ відбувається без додаткових сповіщень;
- у разі часткового збігу (Almost match) система підкаже платнику офіційне ім’я, прив’язане до рахунку;
- якщо ж дані не збігаються (No match), платник отримає попередження про ризик відправки коштів сторонній особі.
Ця послуга буде
безкоштовною для громадян і працюватиме
незалежно від каналу ініціювання.
Майбутнє вже тут: Pay by Bank та Open Finance
За словами заступниці директора
Департаменту НБУ, відкритий банкінг
перестав бути просто «інструментом для
перегляду балансу». Сьогодні це про
конкуренцію з картками, миттєві розрахунки
та нові зручні сервіси.
Серед ключових
трендів, які визначатимуть ринок
найближчими роками:
- pay by Bank як повноцінна та дешевша альтернатива карткам;
- безшовний Checkout для торговців;
- автоматичні та регулярні платежі без зайвих дій з боку клієнта;
- перехід до Open Finance, коли відкритими стануть не лише банківські рахунки, а й інші фінансові послуги.
«Що
все це означає для України? Базову
інфраструктуру ми вже створили, нормативна
база є, продовжуємо вдосконалювати
законодавство, але далі все залежить
від ринку — саме торговці формують
попит на нові способи оплати і можуть
користуватися впровадженням Pay by Bank в
Україні.
Настав
час переходити до можливості створення
конкурентних продуктів і ми, як НБУ, і
далі продовжуємо створювати регуляторні
умови, і спільна робота учасників ринку
дозволить перетворити створену
інфраструктуру на рішення, переваги
яких відчують усі — і бізнес, і споживачі»,
— підсумувала Ольга Василєва.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
