Нові правила бронювання: що зміниться для ІТ

Кабінет Міністрів оновив правила бронювання на критично важливих підприємствах. Серед головних змін: створення Координаційного центру, обмеження бронювання для оборонних і енергетичних підприємств на рівні 95% із можливістю збільшення квоти, а також додаткові перевірки компаній. Для ІТ-компаній головна зміна — не кількість працівників, яких можна забронювати, а сама процедура бронювання.
Про це розповідає DOU.
Що зміниться для ІТ
Як пояснили в Асоціації IT Ukraine, критично важливі компанії можуть бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників. Але тепер отримати або підтвердити статус критично важливого підприємства може бути складніше, адже заявки додатково розглядатиме Координаційний центр. Вимоги до компаній можуть переглянути.
«Для ІТ-компаній профільним органом для визначення критичності залишається Мінцифри. Тому основний потенційний ризик для галузі — не автоматичне зменшення кількості заброньованих працівників, а ускладнення і подовження процедури отримання або підтвердження критичності, а також можливі зміни галузевих критеріїв», — пояснюють в Асоціації.
Там додають, що нові правила навряд чи вплинуть на бронювання окремих фахівців, як-от розробників, інженерів, фахівців із кібербезпеки чи інших ІТ-спеціалістів. Ризик може виникати на рівні підприємства загалом — якщо процедура отримання або підтвердження критичності стане складнішою чи тривалішою.
Протягом 10 днів міністерства мають подати оновлений галузевий критерій, за якими компанії отримуватимуть статус критично важливих. Ці критерії не будуть пов’язані з резидентством у Дія.City. Далі Координаційний центр розгляне їх і погодить або поверне на доопрацювання. Після погодження Мінцифри та інші міністерства затвердять нові критерії своїми наказами.
Як зміниться процедура отримання критичності
Тепер заявки на отримання статусу критично важливого підприємства проходитимуть через Координаційний центр.
Процедура передбачає три етапи:
Первинна перевірка — до 7 робочих днів. Підприємство подає звернення до відповідного державного органу. Той перевіряє, чи відповідає компанія встановленим критеріям критичності, після чого звертається до Координаційного центру. У зверненні зазначають код ЄДРПОУ, назву підприємства, кількість військовозобовʼязаних працівників і критерії, яким воно відповідає.
Розгляд Координаційним центром — до одного календарного місяця. Центр аналізує інформацію та дає державному органу рекомендації щодо надання статусу. Він також має право отримувати додаткову інформацію від державних органів і підприємств, перевіряти відомості про військовозобов’язаних працівників у державних реєстрах. Для невідкладних випадків передбачили прискорену процедуру: за обґрунтованим зверненням державного органу центр має надати рекомендації протягом семи робочих днів.
Остаточне рішення — до трьох робочих днів. Після отримання рекомендацій Координаційного центру відповідний державний орган ухвалює рішення про надання статусу критично важливого підприємства або надсилає мотивовану відмову. У разі відмови він повинен пояснити, яким саме критеріям не відповідає компанія.
Яких фахівців можуть втратити виробники
Представники оборонної галузі побоюються, що зменшення квоти бронювання навіть на 5% може призвести до втрати ключових спеціалістів, скорочення виробництва та затримок постачання зброї військовим.
Якщо зменшення квоти призведе до скорочення фахівців, насамперед це може зачепити інженерів, конструкторів, технологів, фахівців з електроніки, операторів верстатів, складальників і випробувачів.
Особливо вразливими є невеликі виробники компонентів, які постачають компоненти одразу кільком оборонним компаніям. Втрата спеціалістів може вплинути на виконання кількох контрактів одночасно.
Які питання залишаються відкритими
Поки що невідомо, чи погодять в Кабміні ідею, коли 100% бронювання компаніям надаватимуть в обмін на добровільне залучення частини працівників до війська. Невідомо, скільки людей у такому разі потрібно буде відправляти на службу, на який термін і як вони повертатимуться на роботу. Цей механізм планують розробити до 1 грудня 2026 року.
Компанії насамперед шукатимуть заміну працівникам на адміністративних і допоміжних посадах. Але навіть такі фахівці можуть бути незамінними.
У Технологічних силах наголошують, що у разі ухвалення такого рішення уряд має чітко визначити умови служби та гарантувати працівникам збереження роботи й зарплати.
Ще одне невирішене питання — як підприємства переходитимуть на нові квоти. Поки що масового скасування бронювань не передбачається. Представники галузі пропонують застосовувати нові вимоги під час наступного перебронювання. Міноборони погодилося обговорити цю пропозицію з урядом, але остаточного рішення ще немає.
Також виробники побоюються, що під час наступних перевірок їм доведеться щоразу скорочувати кількість заброньованих працівників.
Є й інший ризик: якщо через втрату людей компанія почне виробляти менше зброї, це може вплинути на її можливості бронювати працівників у майбутньому.
За матеріалами: Dou
Поділитися новиною
