439
Банкіри в накладі не залишаться
— Кредит&Депозит
Боротьба Нацбанку з доларизацією економіки виллється в подорожчання валютних позик.
На цьому тижні набувають чинності нові вимоги НБУ до банків, що займаються споживчим кредитуванням. Їм доведеться збільшити обсяг резервів при наданні валютних позик пересічним українцям і статі вимогливішими до позичальників. У відповідь фінансисти загрожують підняти ціни на кредити - відразу на 2–4% річні.
Нові принципи формування резервів під споживчі кредити торкнуться лише валютних позик в еквіваленті до 20 тис. грн: відповідно до постанови Нацбанку (№83) якщо клієнт не має надходжень у ВКВ, фінустанові доведеться формувати під такий кредит в 1,3-1,6 рази більше резервів. Найбільш тверді резервні вимоги виставлені для проблемних кредитів, які фінансисти відносять до групи нестандартних або сумнівних.
Одночасно регулятор запровадив нове поняття - портфель однорідних кредитів. Він буде формуватися банками щомісяця за загальними ознаками для позик - залежно від кількості днів прострочення по них, розміру комісій і нарахованих відсотків. Для таких груп позик уводиться окрема шкала резервів. Їхнім фінансистам, відповідно до документа, потрібно почати формувати вже з 10 травня.
На думку банкірів, новою постановою НБУ домагається не тільки зменшення обсягів валютного кредитування в країні, алі й відмови від практики надання "швидких кредитів", що так популярна серед фінансистів останнім часом.
"Нацбанк хоче змусити фінустанови виважено ставитися до потенційних позичальників, всебічно оцінювати їхні можливості погасити кредит у заявлений термін та в необхідних обсягах. У принципі дані зміни повністю виключають практику видачі кредиту лише по наданні паспорту та ідентифікаційного коду", - відзначив голова правління БМ Банку Віталій Ломакович.
Серйозні зміни в роботі кредитних підрозділів фінустанов почнуть відбуватися вже на цьому тижні. «Банки стануть ретельніше підходити до процесу формування кредитного портфеля, наголошуючи на його якості. Зокрема, почнуть впроваджуватися нові системи оцінки позичальників. Іншого виходу просто немає - адже якщо фінустанови не почнуть це робити, то відбудеться неминуче падіння рівня їхніх доходів", - розповів голова правління Діаманта-банку Олександр Рибалкін.
Болючіше всього новий документ ударити по фінустановам, що спеціалізуються на роботі з населенням. "Для нашого банку, портфель якого сформований переважливо зі споживчих кредитів, виконання даної ухвали буде болісним - нам доведеться збільшити резервний фонд відразу на 60-70%", - повідомив начальник відділу фінансових ризиків Дельта Банку Наталя Вікован. Не такими істотними будуть втрати універсальних фінустанов, у яких частка споживчого кредитування в загальному портфелі знаходиться на рівні 35-50%.
Перші наслідки нацбанківських нововведень фахівці очікують уже до кінця квітня. "Теоретично можна допустити, що банки спробують знизити ставки з валютних депозитів. Алі далеко не факт - нинішній рівень інфляції й загальна економічна ситуація в країні не дозволяє істотно знизити вартість внесків. Швидше за все, вони почнуть поступово підвищувати ціни на кредити (у міру формування резервів у підвищених обсягах), які можуть вирости на 2-4% річні. Також я допускаю, що для зменшення резервів, фінансисти почнуть активно використовувати будь-який привід для підвищення категорії позичальників. Наприклад, на знижені ставки за споживчими займами зможуть розраховувати клієнти, що мають кредитну історію", - прокоментував радник голови правління ВАТ АБ "Укргазбанк" Олександр Охрименко.
Фахівці думають, що підвищення цін на споживчі кредити буде відбуватися плавно, і ціни на кредитування населення вирівняються протягом одного-півтора місяців. Найбільше від новацій НБУ постраждають водії, що оформляють невеликі позики. "Нові умови кредитування в першу чергу спровокують подорожчання автокредитування у валюті. Автомобіль, як об'єкт застави, явно поступається нерухомості по надійності й збереженню вартості в часі. При цьому практика видачі автокредитів показала, що частина клієнтів недисципліновано виплачує відсотки по кредиту й тим самим погіршує якість банківських кредитних портфелів", - резюмував Охрименко.
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
