872
Кредитні обмеження для українських банків оминули материнські структури зарубіжних фінзакладів
— Кредит&Депозит
Наталья ЗАДЕРЕЙ
Зниження ліквідності банківської системи наприкінці листопада — на початку грудня призвело до істотного гальмування кредитування. Так, за першу декаду грудня кредитні вкладення банків в економіку зменшилися на 2%. При цьому стриматися від нарощування кредитних портфелів банкірів змусила не тільки власна обачність, а й заборона, накладена постановою Нацбанку № 576. Цікаво, що ця заборона не лише сприяла зменшенню ризиків, а й надала конкурентну перевагу банкам з іноземним капіталом — вони мають право кредитувати скільки завгодно через материнські структури. Безперечно, це спричинить посилення позицій іноземних банків, однак істотний переділ ринку навряд чи можливий.
Небезпечна стеля
Хоча для останнього місяця року висока кредитна активність нехарактерна, незадоволених кредитними обмеженнями та їхніми наслідками знайшлося чимало. Підприємства нарікають на те, що банкіри відмовляють їм видавати кредити за раніше укладеними договорами, закривають кредитні лінії або підвищують відсоткові ставки. Серед головних жертв кредитного голоду — зовнішня торгівля. Отримавши відмову в кредитах, багато експортерів та імпортерів були змушені або відволікати власні обігові кошти, або зривати контракти (один з головних аргументів постачальників, які підвищили на початку грудня ціни на свій товар). Продовження такої історії може негативно позначитися на стані рахунка поточних операцій, що здатне спричинити валютно-курсові ризики, з якими нині так активно бореться Нацбанк. За словами голови Ради НБУ Анатолія Гальчинського, вплив кредитної стелі не ідеалізують і в Нацбанку, однак за нинішньої ситуації для національної економіки, зокрема для реального сектору, найважливіше зберегти банківську систему. Гальчинський вважає, що правління Нацбанку має діяти, як настроювач піаніно, — враховувати всі можливі ефекти, щоб кредитне обмеження не зашкодило експорту.
Водночас навіть банкіри визнають, що за нинішніх умов кредитна стеля — це не тільки інструмент підтримки ліквідності банків, а й захід припинення вивозу валюти. Так, на думку голови правління «Каліон банк Україна» Жака Муньє, кредитні обмеження не дають одержувачам кредитів можливості збільшувати платежі за рубіж, тобто певною мірою відвернуть відплив капіталу. Муньє вважає, що з урахуванням змін, які мають місце в Україні, банківському сектору цілком логічно замислитися про майбутнє деяких бізнес-груп і бути обережним при їх кредитуванні.
Крім того, банкіри наполягають на тому, що постанова № 576 не ущемляє інтереси клієнтів, які уклали кредитні договори до 30 листопада. Відмовляються від виконання зобов’язань лише ті українські банки, які зіткнулися із серйозною втратою ліквідності.
Батьківська допомога
Найменше відмовників серед клієнтів іноземних банків. «Після розгляду всіх документів щодо позичальника материнські структури надають кредити від свого імені», — говорить голова правління банку «НРБ-Україна» Владислав Кравець. За його словами, кредити зарубіжних «родичів» — це єдина можливість обійти кредитну стелю й таким чином виконувати зобов’язання і відповідати на кредитні запити клієнтів. У тому, що кредитні обмеження завдяки специфіці постанови № 576 не страшні західним банкам, запевняє і Жак Муньє. До речі, саме кредитні лазівки іноземних банків, серед основних продуктів яких і торгове фінансування, не дозволили остаточно забуксувати українській зовнішній торгівлі.
Утім, якщо російські й казахстанські доньки радо кредитують клієнтів за батьківської підтримки, то банки із західним капіталом цією можливістю не користуються. У ПроКредитбанку Контрактам повідомили, що банк продовжує кредитувати тільки за рахунок високої ліквідності і планового погашення кредитів. У Райффайзенбанку, за словами PR-менеджера Маргарити Дробот, також не передають кредити до австрійського Райффайзен Центральбанку і кредитують у межах погашень, що надійшли.
Слід зазначити, що опинитися на висоті іноземним банкам вдалося не тільки завдяки материнським кредитам. На користь іноземців зіграла і ментальність українців — налякані можливою кризою, вкладники воліли довірити свої заощадження установам зі світовим ім’ям. Поки українські системні банки за допомогою всіляких новорічних акцій борються з відпливом внесків, в іноземних банках, які працюють з населенням (Райффайзенбанк і ПроКредитбанк), спостерігається відчутний приплив депозитів. Таким чином, іноземці виявилися у вельми вигідному становищі, маючи можливість залучати дешеві ресурси й кредитувати за ставками, що зросли.
Кожному своє
У Росії літня банківська криза дещо перекроїла ринок на користь державних банків і банків з іноземним капіталом. В Україні на ринку корпоративних кредитів таке навряд чи можливо. На відміну від Росії в нашій країні доньки зарубіжних структур переважно займають вельми специфічну нішу і поступаються місцевим банкам за розміром капіталу й активів. Так, клієнтами російських банків, що працюють в Україні, є передусім компанії з російським капіталом. Західні банки працюють відповідно із західними компаніями.
Перетягуванню клієнтів перешкоджає обережність зарубіжних банків по відношенню до України. За словами Владислава Кравця, іноземні банки мають внутрішні країнні ліміти, понад які українських позичальників вони не кредитуватимуть. Перехід великих клієнтів до іноземних банків також здається малоймовірним, якщо врахувати родинні зв’язки банків і компаній у межах бізнес-груп.
Водночас, як і в Росії, зміцнити свої позиції іноземні банки зможуть на ринку іпотечних кредитів. Сьогодні українські банки або взагалі відмовляють фізособам у житлових кредитах, або пропонують кредити за новими ставками — 17-18% у валюті замість звичних 12-14%.
На цьому тлі вельми виграшно виглядають умови іноземних банків. Зокрема, в Райффайзенбанку іпотечні кредити, заявки на які надійшли до 13 грудня, продовжують видаватися під 13% у валюті й 19,5% у гривні. Кредити, заявки на які надійшли після 13 грудня, обійдуться покупцям житла у 14% і 21% річних відповідно у валюті та гривні. Не виключено, що успіхи російського «Дельта Кредит» світять і українському Міжнародному іпотечному банку, іноземне коріння якого також обіцяє доступ до недорогих пасивів.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
