Як Китай співпрацює з Україною у різних галузях (дослідження) — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як Китай співпрацює з Україною у різних галузях (дослідження)

Казна та Політика
649
Починаючи із 2020 року Китай є найбільшим торговим партнером України як за імпортом, так і за експортом.
Про це заявив старший економіст Центру економічної стратегії Дмитро Горюнов під час презентації дослідження «Китайський економічний слід в Україні».
«Щоправда, така торгівля має ситуативний характер. Якщо подивитися на динаміку імпорту-експорту між Китаєм та Україною, то можна зауважити, що у період валютних криз в Україні (2008, 2009, 2015 роки) імпорт скорочувався, а експорт збільшувався. Це означає, що ця співпраця дуже чутлива до цінової конкуренції», — розповів експерт.
Як Китай співпрацює з Україною у різних галузях (дослідження)
Прямі інвестиції. Китай — третій за величиною інвестор у світі ($ 2 трлн). Однак в України з китайськими прямими інвестиціями склалася інша ситуація: тут Китай посідає приблизно десяте місце з накопиченим запасом інвестицій у нашу країну за всі роки ($ 260 млн. — Ред.).
«Це 0,5% від загальної кількості інвестицій. Ми нарахували до 500 юросіб, де в капіталі певною часткою є китайські бенефіціари — напряму або через інші юрисдикції. Так, вони активно використовують офшори, але не тому, що вони переховуються, і навіть не для того, щоб оптимізувати свої податки. Це пов’язано виключно зі спеціальним регулюванням у Китаї, де компаніям потрібно отримувати дозволи, щоб інвестувати за кордон. Тому їм простіше, умовно кажучи, зареєструвати дозвіл десь у Європі, а потім з нього здійснювати інвестиції по регіону», — зазначив Горюнов.
Як Китай співпрацює з Україною у різних галузях (дослідження)
Співпраця з Україною у різних галузях
Експерт назвав галузі економіки, де сконцентрована найбільша співпраця Китаю з Україною.
Металургія. Зараз Україна майже не продає метал. В останні роки були певні угоди, але раніше Україна продавала більше. Наразі, за словами аналітика, Україна перетворилась з конкурента на постачальника.
При цьому прямих інвестицій від Китаю у галузь немає. Однак китайські підрядники активно беруть участь у модернізації українських підприємств.
Енергетика. У певних підгалузях енергетики від Китаю навіть був значний попит. Зокрема, йдеться про співпрацю в атомній енергетиці. Так, китайці активно відходять від вугілля, оскільки це забруднює повітря, тому вони активно нарощують свої атомні потужності.
По аналогії із металургією, китайці брали участь у модернізації українських підприємств, тобто постачали обладнання.
Також цікавий кейс у цій галузі – це відновлювальна енергетика. Китай є найбільшим у світі виробником сонячних панелей. І коли в Україні почався активний період будівництва таких станцій, саме Китай постачав до країни велику кількість сонячних панелей.
Оборона та авіація. Свого часу після розвалу Радянського Союзу Китай активно розвивав свою армію і скуповував різні зразки збудованих і навіть недобудованих військових кораблів та літаків.
Також Україна брала участь у китайських проєктах з виробництва пасажирських літаків.
Китай є основним іноземним ринком для експорту українських реактивних літаків. З часом китайські інвестори вирішили, що буде краще, якщо вони будуть виробляти їх самі. Тому була спроба купити «Мотор Січ».
Сільське господарство. У цій галузі Україна активно експортує свої товари, і цей експорт постійно зростає. Держави підписують усе більше протоколів, що дозволяє перевозити та продавати все більше продукції – як обробленої, так і необробленої.
«Однак був один не дуже приємний кейс (у співпраці. — Ред.), який не завершився – з кредитом ДПЗКУ (Державній продовольчо-зерновій компанії України)», — прокоментував Горюнов.
Транспорт та інфраструктура. Китай найчастіше керується декількома причинами, коли співпрацює з різними країнами у сфері логістики та транспорту:
  • по-перше, логістика їм потрібна як основному імпортеру та експортеру товарів;
  • по-друге, оскільки китайці багато інвестують у цей сектор у себе на батьківщині, то у них є відповідні технології, якими вони залюбки діляться;
  • по-третє, оскільки інфраструктурні проєкти є досить довгими за своїми термінами окупності, то дуже часто це робиться за державні кошти, а відповідно — у кредит.
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас