Микола Соколов: «Фізики» — у банкрутство, або За лаштунками нової процедури

Не можете розрахуватися перед банком за кредитами? Сподіваюся, історія клієнта, інтереси якого я представляю у процедурі відновлення платоспроможності, трохи відкриє завісу цього процесу та стане у пригоді тим українцям, які хочуть чесно та прозоро позбутися боргового тягаря.

Це ресурсозатратно, може бути затягнуто у часі, але зазвичай гра варта свічо».

Два роки тому в Україні докорінно змінилися правила гри на ринку банкрутства. Революційною зміною стала поява інституту відновлення платоспроможності фізичних осіб.

Так, у тисяч українців, які в силу різних обставин отримали «ярлики» злісних боржників, нарешті з’явилася можливість у найбільш лояльний для себе спосіб позбутися своїх заборгованостей перед кредиторами.

Принаймні, саме з такою метою автори нового Кодексу з процедур банкрутства розробили це нововведення для «фізиків».

Але, як це часто буває, усе нове (і особливо, якщо мова йде про законодавство) заводить у глухий кут чи не всіх учасників процесу. Тому не дивно, що відсутність сталої судової практики щодо питань відновлення платоспроможності саме фізосіб наразі ускладнює процес.

Найбільш красномовним підтвердженням вищесказаного є той факт, що минуло близько року з моменту того, як ми почали підготовку документів для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність нашого клієнта до того, як суд нарешті затвердив план реструктуризації його боргу. Та про все по черзі.

Хронологія банкрутства: коротко про історію боржника

Досить розповсюджений життєвий сюжет. Мій клієнт у 2008 році оформив валютний кредит у розмірі 115 тис. дол. США на придбання та ремонт квартири для своєї родини. Вимоги банку-кредитора були забезпечені іпотекою, власне – квартирою, яку клієнт і купив.

Протягом тривалого часу, попри економічно-фінансові кризи 2008 та 2014 років, попри систематичну зміну фінустановою умов погашення позики, чоловік своєчасно розраховувався з кредитором. Проте у 2016 році фінансові можливості мого клієнта були вичерпані.

Єдиним виходом він вбачав пошук компромісу з банком у питаннях реструктуризації боргу.

Аргументація, на мій погляд, справедлива: адже коли клієнт оформлював кредит, курс долара становив 5 грн/дол. США, а у 2016 році нацвалюта девальвувала до 25 грн/дол. США. Пропозиція фінустанови змінити валюту кредиту та погашати заборгованість за ставкою 21% була неприйнятною для клієнта.

В результаті фінустанова ініціювала судову процедуру стягнення заборгованості за кредитними договорами. У 2018 році суд задовольнив позовні вимоги банку на 99 тис. дол. США. Внаслідок цього постало питання звернення стягнення на предмет іпотеки (тобто його єдиного житла) після закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті.

У жовтні 2019 року в Україні був введений у дію Кодекс з процедур банкрутства, який надав практичний механізм врегулювання неплатоспроможності фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На початку 2020 року Асоціація правників України за підтримки проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору» запровадила програму безоплатних юридичних консультацій для «фізиків»-боржників. Наша юридична фірма долучилася до цієї програми. Власне, так і розпочалася наша кооперація з клієнтом, про якого йде мова.

Чоловік вирішив не випробовувати долю та «не гадати на кавовій гущі» – чи буде продовжений мораторій, адже ситуація в нього дійсно критична. Єдине житло, де він проживає з родиною, може бути в нього відібрано.

Як дійти згоди з банком, коли він не йде на компроміс

Якщо фінустанова не йде на позасудову реструктуризацію, що зекономило б час та кошти усім сторонам процесу, то єдиний вихід боржника – звертатися до суду. Саме так і вирішив вчинити наш клієнт.

Тут одразу хочу наголосити, що процедура відновлення платоспроможності фізичної особи з одного боку – можливість легально розпрощатися зі своїми боргами на вигідних для себе умовах та зберегти репутацію. Але є й інший бік: це час та кошти.

Рахуємо вартість процедури для фізособи

Боржнику потрібно буде оплатити послуги арбітражного керівника (близько 30 тис. грн), послуги юриста (правда, в цьому випадку це був Pro Bono проєкт), який допоможе з усіма судовими нюансами, наприклад, зі збиранням документів, оформленням відповідної заяви до суду та складанням плану реструктуризації.

Разом з тим, не можу обійти увагою той факт, що на відміну від процедури банкрутства юридичних осіб, судовий збір у процедурі відновлення платоспроможності «фізиків» не сплачується.

Пакет документів для суду

Перед тим, як звернутися до суду, боржник має підготувати пакет документів. Зокрема, це:

• заява до суду;
• план реструктуризації;
• документи ідентифікації особи (копія паспорта, ІНН);
• копія кредитного договору, договорів іпотеки та поруки;
• перелік кредиторів;
• перелік боржників заявника;
• опис майна, що належить на праві власності;
• копія договору купівлі-продажу квартири;
• інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна боржника;
• перелік майна, що перебуває в заставі;
• витяг з ЄДРЮОФОП відносно роботодавця боржника;
• копія трудової книжки;
• декларації про майновий стан (за три роки, що передували поданню заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність);
• витяг з Єдиного державного реєстру про наявність/відсутність статусу фізичної особи-підприємця;
• довідка щодо рахунків;
• довідка про відсутність судимості;
• інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Як все відбувається

Склавши заяву до суду, зібравши усі необхідні документи, нами була ініційована справа про неплатоспроможність клієнта. Через декілька місяців Господарський суд Київської області своєю ухвалою відкрив провадження у справі про неплатоспроможність боржника та ввів процедуру реструктуризації боргів строком на 120 днів.

Питання досить тривалого відкриття провадження у справі про неплатоспроможність клієнта залежало від надання Суду додаткових документів, а саме: копій документів, що підтверджують право власності боржника на рухоме майно станом на день звернення заявника до суду та документів, які підтверджують наявність того чи іншого обтяження на рухоме майно визначені, зокрема, у Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830.

В рамках справи про неплатоспроможність судом були визнані кредиторські вимоги банку в загальному розмірі 3 083 621,75 грн, як такі що забезпечені заставою нерухомого майна боржника (тобто його єдиним житлом).

У кооперації – керівником реструктуризації за участі банку-кредитора та нашої юрфірми – було розроблено відповідний план реструктуризації.

Що містить план реструктуризації

До розробленого нами плану реструктуризації входили положення про зміну способу та порядку виконання зобов’язань клієнта, у тому числі розміру та термінів погашення боргу. В нашому випадку до реструктуризації підлягала вже не сума розмірі 3 083 621,75 грн, а «лише» 885 788,97 грн.

Відсоткова ставка на реструктуризоване зобов’язання була встановлена у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеному на 3 процентні пункти (на той час це вийшло 11,29%).

Так, орієнтовна сума середніх місячних платежів для погашення моїм клієнтом вимог банку-кредитора – 15 805,00 грн. Строк виконання плану реструктуризації – 10 років.

А ве після того, як мій клієнт виконає план реструктуризації, вимоги банку у розмірі 2 202 036,78 грн до боржника будуть прощені (відповідно до плану реструктуризації). Вважаю це нашою основною перемогою.

Happy end?

Для клієнта – це безумовна «історія успіху», адже він отримав абсолютно нормальні умови – і за сумою, і за терміном погашення боргу. Принаймні сума, яку він щомісяця має сплачувати банку не перевищує суму оренди, наприклад, якщо він винаймав би житло для своєї родини з дітьми.

Також тепер він може не хвилюватися, що одного дня до нього прийде виконавець із судовим рішенням про стягнення на предмет іпотеки. Справою про неплатоспроможність ми змогли повністю нівелювати ці ризики.

Чи є мінуси у цій історії? Вважаю, що найбільший – це тривалість процедури. З моменту відкриття судом провадження у справі до фінішу – моменту ухвалення плану реструктуризації, – минуло аж 9 місяців.

Такий тривалий період зумовлений тим, що банк-кредитор оскаржував в апеляційному порядку ухвалу Суду про відмову у визнанні кредиторських вимог в частині нарахованих процентів за користування боржником кредиту. Апеляційний розгляд тривав близько двох місяців.

Висновки

Ще на початку я сказав, що «гра варта свічок». Адже, на мій погляд, переваги у такому способі позбутися боргового тягаря домінують над недоліками процедури.

Окрім цього, поступово напрацьовується судова практика та досвід арбітражних керівників і юрринку у розв’язанні проблеми неплатоспроможності фізичних осіб, а тому тривалість процесу скорочується і такий тренд однозначно буде продовжуватися.

Виграє від цього й банківська система країни, яка нарешті отримала реальні механізми розв’язання багаторічної проблеми непрацюючих валютних кредитів.

Микола Соколов, адвокат, старший юрист Ario Law Firm