У НАЗК назвали ризики від безоплатної приватизацїї земель

Положення Земельного кодексу про безоплатну приватизацію земель державної та комунальної власності дає можливість реалізувати з десяток корупційних схем.

Про це повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило найбільш розповсюджені корупційні схеми у земельній сфері. Досліджували механізми та законодавчі прогалини, через які наразі реалізовують корупційні схеми задля особистого незаконного збагачення.

Читайте також: Експерт оцінив оборот українського ринку землі в $5 мільярдів

Також у дослідженні НАЗК запропонувало заходи, які мінімізують або повністю припинять поширення таких корупційних практик.

Найбільш розповсюджені джерела корупційних ризиків:

• недосконалість нормативного регулювання;
• відсутність ефективних механізмів реагування;
• дискреційні повноваження органів влади;
• суперечність законодавчих норм;
• відсутність належного обліку земель.

Найважливіші заходи для зменшення корупції у земельній сфері:

• трансформувати процедуру безоплатної приватизації в інші форми державної підтримки незахищенних верств населення;
• передати контрольні функції у сфері землеустрою від Держгеокадастру до органів місцевого самоврядування;
• перевести проведення земельних торгів у електронну торгову систему, яка виключить контакти між учасниками та організаторами під час аукціону, та замінить суб’єктивні рішення людини на автоматичні дії електронного майданчика;
• запровадити електронну процедуру реєстрації земельних ділянок;
• створити єдиний відкритий реєстр орендованого комунального майна, у якому буде вся інформація у відкритому доступі про умови та терміни оренди земельних ділянок державної та комунальної власності;
• встановити ставки орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на базі їх ринкової вартості, припинивши практику «індивідуального» визначення для кожного окремого землекористувача;
• запровадити економічну процедуру зміни цільового призначення із встановленням обов’язкової компенсації до бюджету різниці вартості, яку має сплатити власник або користувач земельної ділянки під час зміни цільового призначення;
• конкретизувати підстави для позбавлення інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката;
• впровадити обов’язкове страхування відповідальності розробників документації із землеустрою;
• заборонити укладати договори про сумісну діяльність на землях державних та комунальних закладів і підприємств, яким надали землі за правом постійного користування;
• повноцінно запустити інтернет-ресурс для моніторингу обігу земель, на якому підлягатимуть відкритому оприлюдненню всі геопросторові дані, що є в розпорядженні органів державної влади та місцевого самоврядування.