761
Олексій Авраменко: протистояння банків і рітейлерів за міжбанківську комісію
— Фінтех і Картки
Вже багато років між українськими банками і рітейлерами йде суперечка про зменшення розміру міжбанківської комісії (interchange fee) за безготівкову оплату товарів і послуг. Рітейлери давно і безуспішно намагалися знизити комісію, і, схоже, в 2021 році їх сподівання можуть справдитися.
У жовтні 2020 було зареєстровано два законопроєкти — № 4178 і № 4178−1, які покликані в рази знизити розмір банківської комісії за безготівкові платежі – з 2−3% до 0,3% (законопроєкт № 4178) або до 0,9% (законопроєкт № 4178−1).
Міжбанківська комісія стягується банками з рітейлерів під час кожної безготівкової транзакції. При цьому торгова точка не має права переносити цю комісію на кінцевого покупця.
Розмір interchange в Україні становить 2−2,5% від суми транзакції. У країнах ЄС ця комісія законодавчо обмежена і не може перевищувати 0,2−0,3%.
Бажання рітейлерів (супермаркети, е-commerce, мережі АЗС, ресторани, кафе, магазини біля дому і т.д.) знизити розмір комісії зрозуміле. Згідно з офіційними даними НБУ, за 9 місяців 2020 року сума безготівкових операцій склала 1550,1 млрд грн.
Відповідно — комісія, яку банки отримали за перші дев’ять місяців минулого року, склала кілька мільярдів гривень. Зі зростанням безготівкових платежів (особливо з урахуванням пандемії і активного впровадження cashless-економіки) ця сума буде тільки збільшуватися.
Ще один важливий момент — в середньому у покупця з карткою середній чек вищий на 25%, ніж у покупця з готівкою.
Очевидне і прагнення банків зберегти комісію. На сьогодні це одне з основних джерел заробітку банку в роздробі.
Цей дохід банк реінвестує в купівлю терміналів, їх обслуговування, формування програм лояльності, кешбеки і т. д.
За словами деяких представників банків, різке зниження комісії може призвести до того, що банки можуть зняти у бізнесу свої термінали, згорнути програми лояльності і навіть стати причиною згортання cashless-економіки.
Так, є певні ризики — зниження interchange може призвести до подорожчання банківських послуг для користувача і «прикручування гайок» для клієнтів, образно кажучи.
Наприклад, банки через «пересихання струмка» комісії можуть скасувати кешбеки або ввести абонентську плату за картку, зробити платним поповнення картки для клієнтів.
Питання в іншому — що будуть робити рітейлери з бюджетом в кілька мільярдів? Можливо, «роздадуть» споживачам, створивши власні кешбек-програми, або інвестують в програми лояльності, а можливо — покладуть собі в кишеню? Питання риторичне.
Особисто я впевнений, що зниження комісії не призведе до зниження темпів впровадження cashless-економіки. Причин цього кілька.
- По-перше, зниження interchange передбачається проводити поступово. Автори законопроєкту № 4178 пропонують таку схему: з 1 січня 2021 року — 1% від суми транзакції, з 1 липня 2021-го — 0.65%, з 1 січня 2022-го — 0,3%.
Творці законопроєкту № 4178−1 налаштовані менш рішуче і пропонують знизити комісію з 2021 року на рівні 1,2% від суми транзакції, з 2022-го — 1%, з 2023-го — 0,9%.
- По-друге, обслуговування готівки (інкасація і т.д.) з кожним роком стає все дорожчим. Так, з вересня 2020 року НБУ підвищив тариф за видачу банкнот у національній валюті України банкам для підкріплення їхньої каси в межах зданих ними сум невідсортованих банкнот з 0,3% до 0,5% від суми виданих банкнот.
Також вперше встановлено тариф за здачу надлишків готівки, придатних до обігу банкнот (монет) у розмірі 0,25% від суми зданої готівки. Раніше ця послуга була безкоштовною.
Упевнений, що в найближчі кілька років тариф зросте ще більше. Це, в свою чергу, побічно може сприяти розширенню безготівкових форм розрахунків.
- По-третє, потреба в POS-терміналах найближчим часом тільки посилиться через законодавчі ініціативи, пов’язані з тотальною фіскалізацією і мінімізацією схем з ухилення від сплати податків. При встановленні РРО повинні бути встановлені і POS-термінали або їх аналоги.
- І найголовніше — українці вже звикли платити безготівково. Так, ще в 2019 Україна увійшла в ТОП -10 європейських країн за популярністю платежів за допомогою натільних пристроїв.
Пандемія коронавірусу тільки посилила тренд cashless-платежів. Наприклад, під час карантину сервіс поповнення карток готівкою в терміналах EasyPay зріс на 80% і зберіг позитивну динаміку і після виходу з жорсткого локдауну.
Яскравим прикладом декешизації стала оплата в громадському транспорті. Так, наприклад, за даними Львівелектротранс, кількість квитків, проданих через додаток EasyWallet, становить 27−30% від загальної кількості електронних квитків. Як показує наш досвід — буквально п’ять безготівкових платежів в громадському транспорті допомагають виробити звичку не використовувати готівку.
Звичку платити карткою вже не змінити. Тому я впевнений, що і рітейлерам, і банкам доведеться шукати компроміс у питанні interchange.
Олексій Авраменко, СЕО EasyPay
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
