0 800 307 555
0 800 307 555

Максим Ференц: українські інвестори та боротьба з брудними грошима в Польщі


Максим Ференц: українські інвестори та боротьба з брудними грошима в Польщі

Все частіше польські податкові органи застосовують блокади банківських рахунків та майна підприємців. Інструмент, який мав стати винятковою та найпотужнішою «ядерною зброєю» для боротьби з фінансовими шахраями, на жаль, досить швидко увійшов до конвенційного арсеналу державних органів.

Побоювання, що вбивчі для будь-якого бізнесу блокування рахунків будуть використовуватись чиновниками під будь-яким приводом, виявилися реальними також і для українських інвесторів у Польщі.

Суб’єкти, чиї рахунки були заблоковані, практично не мають шансів змінити такий стан речей, оскільки блокування банківського рахунку або замороження майна підприємця податковими органами практично не підлягає оперативному оскарженню.

Згідно даних міністерства фінансів Республіки Польща, лише у 2019 році кількість суб’єктів, щодо яких були застосовані інструменти у вигляді блокади банківських рахунків, зросла в десятки разів у порівнянні з попереднім періодом.

Так, у 2019 році державними органами було здійснено 526 блокад банківських рахунків суб’єктів підприємницької діяльності на загальну суму 66 594 424 злотих (понад 15 000 000 євро – ред.). Експерти передбачають стрімкий зріст застосування блокад банківських рахунків також у 2020 році, у зв’язку з їх високою ефективністю у боротьбі з відмиванням брудних грошей та фінансуванням тероризму.

Такий стан справ триває вже понад 2 роки – від моменту коли 13 липня 2018 року у Польщі набув чинності Закон про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, який імплементує положення IV Директиви у польську правову систему.

Метою AML, тобто Директиви (ЄС) 2015/849 Європейського парламенту та Ради від 20 травня 2015 року щодо запобігання використанню фінансової системи для відмивання коштів або фінансування тероризму мало бути підвищення ефективності систем запобігання фінансування тероризму та протидії відмиванню грошей.

Оскільки підприємці практично не мають оперативних інструментів для оскарження дій державних органів, покликаних боротися з відмиванням брудних грошей, а слідства та судові розгляди можуть тривати роками (що фактично означає смерть бізнесу), українським інвесторам, які працюють на польському (та й європейському – авт.) ринку, варто впроваджувати на своїх підприємствах превентивні заходи фінансової безпеки, передбачені польським законодавством.

Визначення відмивання грошей міститься у ст. 299 § 1 Кримінального кодексу Республіки Польща та означає вчинення забороненого діяння, яке полягає на прийманні, передачі чи переміщенні через кордон, допомозі в передачі у власність або здійснення іншої діяльності, яка може зірвати або значно перешкодити визначенню злочинного походження чи місця розміщення, а також виявленню, вилученню чи конфіскації платіжних засобів, фінансових інструментів, цінних паперів, валютних цінностей, майнових прав чи іншого рухомого і нерухомого майна. Вищевказані дії караються позбавленням волі від 6 місяців до 8 років.

Законодавство у сфері фінансової безпеки у Польщі передбачило нові обов’язки для підприємців. Відповідно до норм нового закону банки, кредитні спілки, клірингові агенції, підприємства, які працюють на регульованих ринках, компанії, які здійснюють обмін валют, страхові агентства, брокери з нерухомості, адвокати, юрисконсульти, нотаріуси, податкові консультанти, аудитори, поштові оператори, підприємці, які працюють у сфері лотерей та азартних ігор, кредитні інституції, підприємці, які пропонують послуги віртуального офісу, а також усі підприємці, які здійснюють операції з готівкою на суму не менше 10 000 євро, є т.зв. «зобов’язаними інституціями».

На практиці, ця норма закону поширюється на кожного підприємця, який здійснить транзакцію на суму, що перевищує згадані вище 10 000 євро. Лише одна така операція може призвести до того, що підприємець стане «зобов’язаною інституцією» і йому доведеться запровадити на своєму підприємстві передбачені законодавством заходи фінансової безпеки.

Отже, фактично, польське законодавство покладає на підприємців цілий комплекс заходів з фінансової безпеки.

Всі «зобов’язані інституції» мають обов’язок проводити моніторинг ризику відмивання грошей та фінансування тероризму та оцінювати ризик подібних явищ, враховуючи тип транзакції, вид товару, час тривання та мету ділових відносин, а також обсяг коштів, які є у контрагента.

Відповідно до ст. 34 Закону про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму заходи фінансової безпеки включають:

1). Ідентифікацію клієнта та перевірку його особи.

2). Визначення реального бенефіціара та вжиття адекватних заходів для:
а). Підтвердження особи бенефіціара.
б). Встановлення структури власності — у випадку клієнта, який є юридичною особою або організаційним підрозділом без створення юридичної особи.

3). Оцінку ділових відносин та, за необхідності, отримання інформації про їх мету та характер;

4). Постійний моніторинг ділових відносин з клієнтом, включно з:
а). Аналізом транзакцій з клієнтом, з метою забезпечення їх відповідності до отриманої «зобов’язаною інституцією» інформації про клієнта, вид та сферу його діяльності і їх відповідності критеріям відмивання грошей та фінансування тероризму.
б). Перевіркою походження майнових цінностей, які є у розпорядженні клієнта — у випадках, виправданих обставинами.
c). Забезпеченням оновлення документації, даних чи інформації, які стосуються ділових відносин.

Кожна «зобов’язана інституція», яка застосовує заходи фінансової безпеки, повинна також ідентифікувати особу, уповноважену діяти від імені клієнта, а також підтвердити її повноваження представляти клієнта.

Що вищевказані норми означають для підприємців на практиці?

Найважливіші обов’язки, які випливають у зв’язку із заходами фінансової безпеки — це:

  • призначення на підприємстві осіб, відповідальних за заходи фінансової безпеки, передбачені законом (це може бути працівник, який обіймає керівну посаду, а у випадку з компаніями — додаткова особа — член правління або член іншого керівного органу компанії – наглядової ради і т.п.);
  • впровадження внутрішніх процедур, регламентів та правил, які впроваджують описані вище заходи фінансової безпеки;
  • звітування Генеральному інспектору фінансової інформації (включаючи дані про транзакції, вартість яких перевищує 15 000 євро).

Для підприємців обов’язок запровадження внутрішніх механізмів, які відповідають положенням закону, т. зв. “внутрішня процедура зобов’язаної інституції”, має ключове значення.

Внутрішня процедура повинна визначати:
- конкретні кроки, які здійснює підприємець, з метою зменшення ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму;
- умови та правила застосування заходів фінансової безпеки;
- принципи визначення та оцінки ризиків;
- конкретні процедури, які вживаються у випадку реалізації постійних або випадкових транзакцій;
- правила ведення обліку фінансової та іншої документації;
- правила подання звітності Генеральному інспектору фінансової інформації;
- правила внутрішнього контролю та нагляду за дотриманням норм закону про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму на підприємстві.

Щобільше, «зобов’язані інституції» повинні розробити внутрішні процедури, які дозволять працівникам анонімно повідомляти про порушення норм законодавства щодо протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму.

Відповідно до закону Генеральний інспектор фінансової інформації має право перевіряти зобов’язані установи, також у формі т.зв. спеціальних перевірок, не передбачених у річному плані. Він може також застосувати щодо певної категорії суб’єктів заходи підвищеної безпеки у вигляді, наприклад, заморожування майнових цінностей, в тому числі банківських рахунків.

За невиконання або неналежне виконання підприємцями обов’язків, пов’язаних із заходами фінансової безпеки, закон передбачає два види відповідальності:

- адміністративна відповідальність, яка полягає на застосуванні адміністративних стягнень (публікація інформації про порушення в роботі «зобов’язаної інституції», наказ про припинення конкретної діяльності, анулювання ліцензії чи дозволу, заборона виконувати обов’язки на керівній посаді, штраф до 1 000 000 євро);

- кримінальна відповідальність, у вигляді штрафу або позбавлення волі на строк від 3 місяців до 5 років.

Максим Ференц, засновник юридичної компанії Maksym Ferents Consulting у Варшаві

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Архiви:2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015
Опитування
В Контексті Finance.ua