1832
В’ячеслав Саприкін: лібералізація позик від нерезидентів – очікування та реальність
— Кредит&Депозит
В лютому 2020 року валютній лібералізації виповниться один рік. Окрім інших змін було скориговано порядок отримання позик резидентами від нерезидентів.
Спробуємо розібратись, чи послаблення від Національного банку дійсно дало свої позитивні результати? Невже позику від нерезидента взяти простіше, аніж до цього? Чи відпала потреба залучати сторонніх юридичних радників для аналізу та оцінки ризиків такої операції?
Що було та що змінилося?
Раніше, до прийняття нового валютного законодавства, усі договори позики, що надавались кредитором-нерезидентом резиденту, підлягали обов’язковій реєстрації в Національному банку.
Якщо договором було передбачено отримання кредиту з надходженням коштів на рахунок резидента-позичальника за межами України та/або погашення заборгованості за таким кредитом здійснювалося з рахунку резидента, відкритого за кордоном, резидент-позичальник повинен був одержувати індивідуальну ліцензію на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України.
Зараз обов’язок щодо реєстрації зовнішніх запозичень та отримання індивідуальних ліцензій скасовано. Також втратила чинність вимога про дотримання установленої Національним банком максимальної процентної ставки за договорами позики від нерезидентів.
Наразі банки лише зобов’язані надавати інформацію Національному банку про договори, вносячи необхідні дані до Автоматизованої системи НБУ «Кредитні договори з нерезидентами» в електронній формі. Відповідно до Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку № 6 від 02 січня 2019 року, інформація з повідомлень про договори, які надаються банками до Національного банку, вноситься до Інформаційної системи за заявницьким принципом без жодних зобов’язань будь-якого характеру з боку Національного банку.
При цьому перереєстровувати поточні кредити не потрібно – інформацію про них банки повинні переносити до нової бази самостійно.
Також було скасовано заборону, що діяла з березня 2014 року, на дострокове погашення зовнішніх запозичень. Зараз погашати їх можна у будь-який встановлений договором термін.
Також було скасовано заборону, що діяла з березня 2014 року, на дострокове погашення зовнішніх запозичень. Зараз погашати їх можна у будь-який встановлений договором термін.
Раніше Національний банк України міг перешкодити отриманню позики від нерезидента, відмовивши у реєстрації такого договору.
Зараз, за новими правилами, обслуговуючий банк перевіряє всі документи по транзакції та вносить інформацію про договір в автоматизовану інформаційну систему, що, власне, і дозволяє подальший переказ коштів.
Банки отримують від своїх клієнтів (в порядку повідомлення) інформацію про укладені з нерезидентами кредитні договори і про їхні умови (зокрема, про процентні ставки). Далі ця інформація передається до регулятора згідно з законодавчо визначеною процедурою. А що стосується розмірів процентних ставок, то вони повинні відповідати ринковим умовам.
Здавалося б, кожен суб’єкт господарювання міг би самостійно укладати кредитні договори чи договори про надання фінансової допомоги від нерезидента без сторонньої допомоги, передавати їх в банк і все. Всю іншу, на перший погляд, технічну роботу виконає банк резидента.
Проте, не все так просто
Положенням № 8 Національного банку від 02 січня 2019 року був встановлений обов’язок банків здійснювати додатковий аналіз, у тому числі, усіх документів та інформації по валютним операціям за кредитними договорами з нерезидентами з метою підтвердження або спростування належності валютної операції до сумнівної.
Якщо при здійсненні банком аналізу валютних операцій клієнта за кредитним договором з нерезидентом встановлено наявність індикатора за номером 24 (невідповідність вартості зовнішнього залучення за окремим договором кредитування ринкових умов), а також є підстави вважати, що будь-який інший учасник валютної операції за відповідним договором є пов’язаною з клієнтом особою, банк повинен здійснити поглиблений аналіз таких операцій. Оскільки наявність двох цих умов одночасно може свідчити про можливе залучення коштів і розрахунки, які пов’язані з реальною й господарською діяльністю клієнта, а так само підвищує ризики відтоку капіталу з України.
У листі № Р/25-0006/2831 регулятор попереджає, що з метою недопущення відпливу капіталу з України банки повинні й надалі належним чином виконувати функції агента валютного нагляду.
Національний банк також рекомендує інформувати своїх клієнтів про їх звернення в банк до початку розрахунків за кредитним договором з нерезидентом. Оскільки, в протилежному випадку, у банка можуть виникнути питання, сумніви, потреба витребувати у клієнта додаткові документи під час повернення коштів за цим договором.
Такі ситуації можуть призвести до непорозумінь з клієнтом, невиконання або несвоєчасного виконання договірних зобов’язань клієнта перед нерезидентом, ускладнення здійснення банком аналізу валютних операцій.
Саме тому необхідно детально проаналізувати договірні умови позики, привести їх у відповідність із ринковими і оцінити ризики такої операції, особливо в частині процентної ставки по кредиту від нерезидента, до розгляду договору в банку.
Незважаючи на валютну лібералізацію, остаточне рішення щодо прийнятності вашого кредитного договору залишається за Національним банком.
В’ячеслав Саприкін, адвокат, юрист Legal House
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
