Андрій Камінський: українці не до кінця розуміють значущість своєї кредитної історії


На початку вересня в Києві пройшла міжнародна конференція «БАНКИРЪ – ПОДОРОЖ У ЦИФРОВІ ЗМІНИ», присвячена цифровим рішенням у сфері фінансових послуг. Одним з її доповідачів був Директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій, доктор економічних наук Андрій Камінський. Експерт, якого організатори нагородили почесним дипломом як «Лідера в сфері технологій ризик-менеджменту кредитування онлайн», розповів Finance.ua про тонкощі ринку онлайн-кредитування в наші дні.


Андрій Камінський, Директор з розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій

Андрій, в останні роки активно розвивається ринок мікрофінансових організацій (МФО). Люди беруть все більше кредитів онлайн. Ви, як експерт, чи можете сказати, що МФО перевершили банки за кількістю звернень по кредити?

- Більше запитів все ще йде з банків – зараз вони становлять 2/3. Але так, та частина, яка йде від МФО, дуже швидко зростає. Збільшується приблизно втричі з року в рік. Тому це зараз більш живий ринок.

Міжнародне бюро кредитних історій співпрацює як з банками, там і з МФО. Ви чітко можете сказати, чи є різниця в підходах до оцінки позичальника?

- В основі лежить одне і те ж – кредитна історія, яка характеризує позичальника. Але її банки і МФО інтерпретують по-різному. Банки більше дивляться на довгу кредитну історію. Для них якщо є прострочення хоча б за одним кредитом, то людина вже вважається не дуже надійним клієнтом. Плюс вони дивляться на те, скільки грошей генерує клієнт і яку частину свого доходу може віддавати на погашення.

У МФО логіка інша. Вони насамперед дивляться на короткий період – 1-2 роки. Плюс для них важливо те, як людина повертає саме короткі кредити. У неї, наприклад, можуть бути проблеми з автокредитом, за яким потрібно платити великі суми. При цьому вона вчасно повертає кредити до зарплати. Такий клієнт для них вважається благонадійним. Тобто у них інший фокус уваги.

Ще одна відмінність у тому, що банк детальніше вивчає клієнта. Видаючи, наприклад, автокредит або навіть кредитну картку, він надає про себе вичерпні дані: паспорт, ІПН, прописка, місце фактичного проживання тощо. А МФО більше звертають увагу на контактність людини, оскільки у них, по суті, тільки один канал зв’язку з клієнтом – телефон.

Кредити від МФО, так звані мікрокредити, чим вони відрізняються від банківських?

- Банківські кредити зазвичай видаються на більші, ніж в МФО, суми. Це 2-3 зарплати – 17-18 тисяч гривень. Плюс це, як правило, цільові кредити – на придбання техніки, меблів, – які видаються на триваліший термін. Зазвичай термін близько року.

Що до мікрокредитів, то це короткі кредити «до зарплати» на термін до 30 днів. Цілі тут для кредитора не важливі. Ну і, звісно, це більш ризикові і тому дорожчі кредити.

Чи є якісь обмеження щодо видачі мікрокредитів для однієї людини?

- Це поки досить молодий ринок, і у багатьох компаній ще немає чіткого розуміння про те, скільки грошей можна видавати клієнту. Вони зараз прагнуть отримати в свою базу якомога більше контактів, яким можна розсилати СМС з різними кредитними пропозиціями.

У випадку з МФО людина може одночасно подавати заявки відразу в кілька компаній. Відкрити на комп’ютері 5 вікон браузера і в кожному оформляти заявки на кредит в 5 компаній. Але взагалі, за нашою статистикою, якщо у людини більше трьох відкритих кредитів в МФО, то це часто свідчить про те, що у неї серйозні фінансові проблеми з усіма ризиками, що з цього випливають.

Можна одночасно подати заявки в п’ять МФО. А в п’ять банків можна?

- З банками складніше. Вони не кредитують онлайн. Вам доведеться прийти у відділення, показати документи і все про себе розповісти. Плюс вони набагато якісніше обмінюються інформацією про клієнтів. Банки працюють на ринку два десятиліття і розуміють, наскільки важливі для них ці дані. МФО до цього ще не дійшли. Вони з різних причин поки неохоче діляться інформацією про позичальників.

Наприклад, людина кілька разів звернулася до МФО і вчасно повернула кредити. Компанія думає: відмінно, це хороший клієнт і ми про нього нікому не розповімо. Або інша ситуація. На людині навпаки висить прострочення, і про це компанія теж не хоче розповідати, розраховуючи на те, що їхній клієнт візьме кредит у конкурентів і поверне їй. Тобто з одного боку МФО хочуть знати про клієнта все, але з іншого – самі розповідати про нього не хочуть. Багато з них поки «скупляться», і це негативно впливає на весь ринок.

А якщо дивитися на платіжну дисципліну українців – вона зростає чи падає?

- Тут теж варто розділяти банки і МФО. Для перших вона останні 2-3 роки стабільна – прострочення становить приблизно 6-10% від виданих кредитів. Ясна річ, воно відрізняється по банках і по продуктах. Наприклад, за кредитками воно завжди більше, тому що сам продукт більш ризиковий. За іншими менше. Але в середньому зараз близько 8% виданих банківських кредитів опиняються в простроченні.

А ось у МФО воно поступово починає зростати і за нашими даними вже становить понад 20%.

У чому причина зростання прострочення за онлайн-кредитами?

- Якщо раніше ринок зростав за рахунок нових клієнтів, то сьогодні ми бачимо певне його насичення. Група людей, які користуються цими кредитами, вже більш-менш сформувалася. Плюс маркетингова політика МФО така, що якщо людина кілька разів бере кредит в одній компанії і вчасно їх повертає, то їй підвищують ліміт на кожну наступну позику. Тобто вона спочатку брала 3000 грн, повернула. Потім взяла 6000 грн, повернула. Згодом взяла 9000 грн, може вже не повернути. Ось і виходить, що серед вже сформованого пулу клієнтів зростає прострочення.


Камінський: у нас поки що немає культури кредитування, такої як в США чи Європі

Ситуація в Україні з неповерненнями і взагалі з кредитуванням – вона чимось відрізняється від загальносвітових тенденцій чи повторюємо загальний тренд?

- Якщо брати короткі кредити, такі, як МФО, то вони завжди ризиковані, і тут у нас високий рівень прострочення, як і на інших ринках. Якщо говорити про банки, то тут ситуація інша. В Україні історично рівень прострочення набагато вищий, ніж в розвинених країнах – понад 50%. Основу цих «мертвих» кредитів становить іпотека, яку люди встигли набрати до 2008 року, і з якою багато банків досі не знають, як бути.

Ще варто сказати, що у нас поки що немає культури кредитування, такої як в США чи Європі. Адже там люди вже багатьма поколіннями, починаючи з XIX століття, користуються кредитами і розуміють, наскільки важливо їх повертати. У нас цей ринок з’явився в кінці 1990-х. Багато позичальників ще мислять інакше. Вони насамперед думають про те, де взяти кредит, а не про те, як його потім виплачувати.

Чому так?

- Сьогодні українці не до кінця розуміють значущість своєї кредитної історії. Для порівняння. У США близько половини запитів до кредитних бюро йде від самих людей. Вони регулярно цікавляться своєю кредитною історією, щоб оцінити свої фінансові можливості. У нас запити від людей становлять 1-1,5%. Ми тільки починаємо розуміти, що кредитна історія – це важливо.

Користуючись нагодою, хочу нагадати, що згідно із законодавством, кожна людина один раз на рік може безкоштовно отримати свою кредитну історію.

Безкоштовно дізнатися свій кредитний рейтинг за допомогою Finance.ua

Свою кредитну історію людина формує виключно сама чи на неї можуть вплинути, наприклад, близькі родичі?

- Кожен формує свою історію сам. І тут є один момент, і що робити з ним, ми поки не знаємо. Іноді буває, що хтось у родині зловживає кредитами. Причини різні: ігроманія, залежність від алкоголю, наркотиків або щось ще. І до нас приходять його мама з татом або інші родичі і слізно просять щось зробити з його історією, щоб йому більше не давали грошей в борг. Але ми нічого не можемо їм відповісти. Згідно із законом в кредитну історію можна записати до 100 слів коментарів, але зробити це може тільки сама людина.

Що люди зазвичай вказують в цих 100 словах?

- Зазвичай це або коментарі про проблеми, які виникали з ліквідованими банками, або опис якоїсь життєвої ситуації, через яку у людини виникло прострочення. Наприклад, боліла мама, всі гроші йшли на ліки, тому не було можливості платити за певним кредитом.
 
Чи багато хто МФО здатні комплексно оцінювати ризики? Адже повноцінний ризик-менеджмент – дороге задоволення.

- У великих МФО система ризик-менеджменту налагоджена досить добре. У тих, які є меншими, з цим справи можуть бути значно гірші.

Ризик-менеджмент в МФО відрізняється від банківського. По-перше, віддалена ідентифікація клієнта не така надійна, як його особиста присутність. Коли запит приходить онлайн, є технології, що дозволяють обійти систему безпеки і взяти кредит на іншу особу.

Найпримітивніший приклад. Дядько зловживає алкоголем. Племінник бере його картку, мобільний телефон і оформляє запит на кредит. Вранці дядько мало що пам’ятає, але вже винен компанії кілька тисяч гривень. Можна обійти і фотобіометрію, коли МФО просять клієнта сфотографуватися з паспортом.

По-друге, негативно на ризики впливає можливість одночасного кредитування в кількох компаніях і їхнє небажання ділитися один з одним цією інформацією, про що я говорив. Дану проблему могла б вирішити система, яка в реальному часі відображала б, в скількох МФО людина намагається взяти гроші. І ми таку систему вже тестуємо. Але, щоб вона запрацювала, дані до неї мають оперативно передавати самі компанії. Тобто вони самі мусять спершу прийти до того, що для них це важливо і необхідно.

Ми, до речі, впровадили таку послугу, як аудит ризик-менеджменту для МФО. І попит на неї зростає. Ми повсякчас скануємо ринковий потік і можемо порівняти його з вхідним потоком клієнтів конкретної компанії, оцінити, він більш чи, навпаки, менш ризиковий. Ще одна зі складових цієї послуги – так званий reject service. Це оцінка ризик-менеджменту на предмет зайвої жорсткості. Ми можемо верифікувати, чи не відсіває він хороших клієнтів серед тих, які на початку можуть здаватися ризиковими, але по факту виявляються сумлінними.

Ми з’ясували, що далеко не у всіх МФО все добре з ризик-менеджментом, а компаній з’являється все більше. Чи не може це спровокувати хвилю неплатежів за мікрокредитами?

- Так, компаній все більше. До нас щомісяця підключається нові МФО. Тих, хто інвестує в цей бізнес, в першу чергу приваблює його прибутковість – 1-1,5% на день.

Але поганий ризик-менеджмент призводить до проблеми неповернення, яка з’їдає цей дохід. Однак чекати валу неплатежів, за нашими оцінками, не варто. Цей ринок вже близький до насичення. Пул клієнтів, яким цікаві такі кредити, вже сформований. Інформація про неплатників так чи інакше стає доступною. Тому компанії будуть з ними обережні.

МФО менш недовірливі й видають гроші тим, кому відмовляють банки. Чи не псує сам факт звернення клієнта до МФО його кредитну історію в очах банкірів? Чи не будуть вони урізати таким людям кредитні ліміти на картках, відмовляти в дешевих цільових кредитах?

- Сам факт звернення до МФО історію не псує. Її псують в основному прострочення. Є люди, які іноді звертаються по мікропозики хоча б тому, що їх брати зручніше. Як не крути, але у МФО цей процес організований значно простіше. Не потрібно нікуди їхати, вистоювати черги, відповідати на питання про те, навіщо вам потрібні гроші. Просто заповнюєш заявку і через кілька хвилин гроші на картці.

Ну і ще банки дивляться на поточне фінансове навантаження. Якщо клієнт винен МФО пристойну суму, то йому навряд чи схвалять новий кредит, навіть якщо у нього ще немає прострочень.

Як людині виправити свою кредитну історію, якщо її було зіпсовано з якихось об’єктивних причин, але вона хоче знову стати в очах кредиторів благонадійним клієнтом?

- Перше, що потрібно зробити – закрити поточне прострочення, оскільки воно відображене в кредитній історії. І поки в ній буде прострочення шлях до нових кредитів для особи закритий (або обмежений).

Впоравшись із цим, можна поступово пробувати брати нові кредити. Банки, МФО бачитимуть проблеми, які були раніше, але той факт, що людина з ними впоралася, стане для них позитивним сигналом. Поступово будуть схвалювати нові позики. Спочатку на невеликі суми. Потім більші, якщо клієнт буде дотримуватися платіжної дисципліни. Тобто виправити стару історію можна тільки новою.

Ну а щоб не допускати прострочень, варто стежити за піковістю виплат, щоб усі великі витрати, в тому числі й виплати за кредитами, не випадали на один час. Також корисно розібратися в видах кредитів, щоб розуміти, який з них буде найбільш вигідним в тій чи іншій життєвій ситуації. Наприклад, якщо потрібно кілька тисяч до зарплати, щоб ходити по магазинах і купувати продукти, то кредитна картка буде набагато дешевша, ніж кредит у МФО.

Бесіду вів Андрій Жуматій

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua