Ірина Петренко: Кіпр як тиха гавань для програмування


Ірина Петренко: Кіпр як тиха гавань для програмування

В світі налічується понад 4 млрд інтернет-користувачів, кількість яких стрімко зростає. За останні два десятиріччя розвиток інформаційних технологій (ІТ) набрав неабияких обертів, а інформаційні послуги стали невід’ємною частиною нашого життя.

ІТ-сфера і для України набула особливого значення, оскільки на фоні теперішньої економіко-політичної кризи, вона своїм стрімким розвитком згладжує всі ці негативні явища.

Завдяки тому, що ІТ сфера забезпечує функціонування багатьох суміжних галузей, в Україні її визнано однією із пріоритетних галузей розвитку економіки (експорт в 2018 році близько 4,5 млрд дол). А до 2020 р. Україна взагалі має намір вийти в лідери в галузі IT-аутсорсингу.

В усьому світі ІТ вже давно спішно впровадилася у ключові сфери світової економіки. Попит на послуги ІТ зростає, і інформаційний продукт вже розглядається як необхідний товар для суспільства, який став наслідком змін способу життя, а його стрімкий розвиток вимагає забезпечення високого рівня комп’ютеризації всіх галузей.

За останнє десятиліття діяльність у сфері ІТ-технологій стала ключовою галуззю економіки світу, а державні кордони ніколи не були бар’єром в обміні інформацією. Глобалізаційні процеси стали одним із найактуальніших питань також і в сфері оподаткування суб’єктів ІТ. В багатьох країнах відбулися трансформації систем оподаткування та намагання привести їх у відповідність до єдиного податкового законодавства, згідно з міжнародними нормами та вимогами, які встановлює інформаційна економіка.

Фіскальні та федеральні органи всіма можливими способами намагаються заманити бізнесменів до своїх юрисдикцій, використовуючи комбінації пільг: податкове вирахування (зменшення податкової бази на величину витрат); податковий кредит (зменшення податку до сплати на величину інвестицій); пільгові ставки з податку на прибуток або звільнення від сплати ПДВ.

Наприклад, вже 10 років у США діє закон, згідно з яким усі суб’єкти програмної продукції, що створили нові робочі місця, отримують по 40 тис. доларів повернення кредитів та повернення сплаченого податку на прибуток на кожну людину.

Крім того, на федеральному рівні в США діють так звані податкові пільги для суб’єктів програмної продукції, що передбачають зниження суми податкових зобов’язань з податку на прибуток на 20% від суми коштів, що спрямовуються на розробки та дослідження.

Китай також надає значні податкові пільги: знижену ставку ПДВ (0% для певних послуг суб’єктів програмної продукції), пільгову ставку з податку на прибуток (15% суб’єктів індустрії програмної продукції за основною ставкою 25%) і звільнення від митних зборів при імпорті інноваційного обладнання. Також держава відшкодовує весь сплачений ПДВ з інноваційного обладнання, купленого всередині країни.
У постсоціалістичних країнах фіскальна політика теж спрямована на сприяння розвитку ІТ-технологій.

Так, у Чехії суб’єкти індустрії програмної продукції можуть звільнятися від податку на прибуток (поточна ставка — 19%) на 10 років.

Словаччина надає податковий кредит у розмірі до 35%. Окрім цього, Європейські країни у податковому регулюванні суб’єктів оподаткування послуг ІТ-технологій застосовують режим IP-Box — надання часткового звільнення від податку на прибуток. Такі пільгові податкові режими присутні, зокрема, в законодавстві Нідерландів, Люксембургу, Кіпру та Мальти.

Тобто, податкові пільги в зарубіжних країнах націлені на зниження ПДВ, податку на прибуток, податку на приріст капіталу і іноді — податку на доходи фізичних осіб. При цьому в різних країнах застосовують різні комбінації податкових преференцій. Для отримання податкових пільг та іншої державної підтримки всі країни висувають досить жорсткі вимоги до компаній претендентів, що, у свою чергу, стримує отримання таких стимулів.

Такими вимогами є:

  • надання послуг повністю або частково на своїй території;
  • обґрунтування та аргументація на право отримувати податкову пільгу;
  • реєстрація створених програмних продуктів та послуг на своїй території;
  • проходження відповідних етапів у державних органах тощо.

Україна також «не пасе задніх», і ще в 2013 році в ПКУ запровадила норму, яка до 01.01.2023 року звільняє від сплати ПДВ операції з постачання програмної продукції за умови: якщо виконавці послуг (резиденти чи нерезиденти) з розробки програмного продукту не набувають права власності на створене ПЗ в процесі його створення, а по завершенні робіт право власності на готову програмну продукцію (чи її компоненти) набуває замовник, пільга з ПДВ не діє, і податок сплачується в повному обсязі.

Але все ж таки найкращою юрисдикцією з точки зору оподаткування та адміністрування податків щодо діяльності з розробки програмного забезпечення я вважаю Кіпр.

Тому що Кіпр має один із найбільш привабливих податкових режимів, і наразі із повним дотриманням правил ЄС і міжнародних правил, податкова система Кіпру пояснює своє світове визнання широкою мережею договорів щодо запобігання подвійного оподаткування (понад 48 країн). Також Кіпр приєднався до ОЕСР, а це гарантія дотримання узгоджених на міжнародному рівні податкових стандартів.

Змоделюємо ситуацію (згідно завдання) і припустімо, що податковий резидент України таки зареєстрував компанію на Кіпрі. А компанії, які було створено на Кіпрі, навіть у формі дочірніх підприємств іноземних компаній, що займаються розробкою програмного забезпечення, нестимуть відповідальність за сплату податків на території Кіпру.

З точку зору податків, картина буде така. По-перше, резидентом Кіпру компанія може стати лише за умови, що ефективне управління та контроль над нею здійснюється на Кіпрі. Тобто, реєструючи компанію на Кіпрі, підприємство автоматично набуває статусу резидента.

Податкові резиденти Кіпру сплачують податок з доходу, отриманого як із джерел походження на Кіпрі, так і за його межами в т.ч. у відношенні прибутку від будь-якої комерційної діяльності. Ставка – 12,5%.

Крім того, компанії мають право зменшити оподатковуваний дохід, шляхом вирахування витрат, що були понесені компанією виключно з метою оподатковуваного доходу (щорічні внески в фонди, пожертвування, витрати на патенти, права інтелектуальної власності і т.д).

Також на Кіпрі діють спеціальні податкові ставки. Наприклад: ставка 10% на валовий дохід у вигляді роялті, премій, компенсацій чи інший аналогічний дохід, отриманий нерезидентом із джерелом походження на території Кіпру.

Крім того, у відповідності до кіпрського законодавства, податок, сплачений в іншій державі, може бути зараховано в рахунок податку на цей же дохід, який необхідно було б сплатити на Кіпрі, незалежно від того, чи існує між такими країнами угода про уникнення подвійного оподаткування.

Закон «Про прибутковий податок» встановлює особливий режим оподаткування доходів від використання об’єктів інтелектуальної власності, в т.ч. програмного забезпечення (“IP box”). Згідно з цим режимом, платники податків, які підпадають під дію цього режиму, мають право прийняти до вирахування перед оподаткуванням 80% прибутку від використання об’єктів інтелектуальної власності (за умови, що послуги надані не пов’язаними особами). Тобто, схема діє таким чином, що при оподатковуваному доході 1,9 млн. євро, компанія сплатить лише 46 тис. євро податку.

Що стосується соціального оподаткування, то залучаючи до завдання фізичних осіб, (тобто, наймаючи їх на роботу) кіпрській компанії доведеться сплатити як роботодавцю соціальний внесок у розмірі 7,8% та внесок в фонд розвитку персоналу – 0,5%. Також, згідно з чинним законодавством, всі роботодавці зобов’язані сплачувати внесок 2% в фонд соціальної взаємодопомоги.

Кіпрський ПДВ стягується при реалізації товарів та послуг на території Кіпру, у випадку якщо оподатковувані поставки здійснюються платниками ПДВ. Крім того, ПДВ виникає при придбанні юридичною особою товарів із інших країн ЄС та кіпрськими платниками ПДВ послуг у постачальників за межами Кіпру, а також у разі імпорту товарів із країн, не членів ЄС.

Ставка оподаткування для послуг із розробки програмного забезпечення, із місцем постачання на території Кіпру – 19% (оскільки дана операція не підпадає під перелік послуг, які оподатковуються за ставками 0%, 5% чи 9%).

Однак, надаючи послуги нерезидентам (здійснюючи експорт послуг), до операцій застосовується ставка 0%. Адже кіпрським законодавством передбачено, що об’єкт оподаткування ПДВ залежить від місця постачання (отримання послуг).

Реєстрація платником ПДВ на території Кіпру не обов’язкова. Та якщо компанія отримає оподатковувані операції за 12 місяців на суму більшу, ніж 15 600 євро, вона буде зобов’язана зареєструватися платником податку на додану вартість.

Також, якщо кіпрські платники ПДВ постачають товари та послуги компаніям, які сплачують ПДВ в інших країнах ЄС, вони також повинні зареєструватися платником податку для цілей VIES і щомісячно подавати звіти форми VIES. Терміни подачі всієї звітності з ПДВ – до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом.

Крім того, компанії – платники ПДВ, можуть прийняти до вирахування всю суму вхідного ПДВ, який виник стосовно оподатковуваних операцій.

Ще варто врахувати той факт, що у разі отримання компаніями-резидентами Кіпру дивідендів від компанії резидента Кіпру, підприємство також має сплатити внесок на потреби оборони у розмірі 17% від суми дивідендного доходу. При отриманні дивідендів від компанії нерезидента можуть бути звільнені від оподаткування, але з дотриманням певних умов.

Сьогодні ж в Україні діє лише програма щодо звільнення від ПДВ ІТ-послуг, ще й за дотримання умов. А для зростання ІТ-галузі потрібна стабільна фіскальна політика, відсутність регуляторних перепон, розвиток IT-освіти і підвищення кваліфікації кадрів, за рахунок розвитку ІТ-освіти, та активне просування ІТ- бренду України.

Ірина Петренко, податковий консультант, директор консалтингового агентства «Proud Consulting»

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Архiви:2019 2018 2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua
Опитування