Новий закон про валюту: що змінюється для населення і бізнесу


Новий закон про валюту: що змінюється для населення і бізнесу

Незабаром набуде чинності закон, який змінює валютне регулювання. ЕП нагадує, які обмеження будуть скасовані.

7 лютого стане визначним днем для українського фінансового ринку. В цей день набуде чинності новий закон “Про валюту та валютні операції”.

Він замінить собою декрет “Про систему валютного регулювання і контролю” ще 1993 року, в якому прописувався тотальний валютний контроль та безліч інших підзаконних актів.

Замість всіх документів буде діяти лише новий закон та сім нормативно-правових актів Нацбанку, які деталізують правила роботи для банків.

Всі нововведення можна умовно розділити на дві групи: для бізнесу і для населення.

Для населення

Суттєвих змін тут, насправді, лише дві — підвищення ліміту інвестицій за кордон з 50 тис доларів до 50 тис євро і можливість онлайн-купівлі валюти.

“Онлайн-купівля — це те, чого ми чекали більше десяти років. Це не тільки просто для клієнтів, це й зручно: один клік — і ти купив валюту, тобі не потрібно виходити з дому, шукати по відділеннях валюту.

Ти знімаєш операційний ризик: не несеш цю валюту в руках у відділення. У той же час це дуже зручно для банку: в нього знижуються витрати на інкасацію відділень і знижуються ризики”, — пояснює начальник управління казначейства Банку Форвард Наталя Шишацька.

Для бізнесу

По-перше. Життя компаній, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, значно спроститься.

Наприклад, строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами збільшується з 180 до 365 днів. Тобто, якщо зараз компанія, укладаючи контракт купівлі товару за кордоном за попередньою оплатою повинна оплатити, отримати та розмитнити товар протягом 180 днів, то з 7 лютого в неї на це буде удвічі більше часу.

“365 днів — це те, чого чекали клієнти — юридичні особи. Наприклад, у клієнтів, які працюють з Китаєм, практично немає шансів вкластися в 180 днів при укладанні прямого контракту і здійснення попередньої оплати”, — пояснює начальник управління валютного контролю ПУМБ Тетяна Левандовська.

Крім цього, скасовано такі санкції за порушення цього строку, як штраф у розмірі 100% від суми операції і заборона на проведення зовнішньоекономічної діяльності.

Однак новим законом все ж передбачено нарахування пені за кожний день прострочення в разі порушення строків розрахунків — 0,3% суми неодержаних коштів.

По-друге. Скасування індивідуальної ліцензії на валютні операції для юридичних осіб та їх заміна е-лімітами.

Раніше на проведення валютної операції за кордоном компанії були зобов’язані отримувати індивідуальні ліцензії: вони видавалися на конкретну суму, тобто під конкретну операцію.

Так, компанія, яка хотіла її здійснити, вимушена була збирати весь пакет підтверджуючих документів та надавати їх в банк. Тепер компанія матиме право інвестувати за кордон 2 млн євро на рік без необхідності отримувати індивідуальні дозволи.

Всю інформацію про здійсненні операції буде отримувати НБУ, і як тільки компанія досягне граничної суми, вільно проводити нові операції вона не зможе.

Крім цього, більш зручними стануть операції на невеликі суми — до 150 тис грн в еквіваленті: вони не підпадатимуть під валютний контроль.

“Це виглядає більш ніж адекватним рішенням, так як при поточному знеціненні гривні така сума є еквівалентом 5400 доларів і навряд чи такі операції несуть в собі потенційні ризик”, — зазначає менеджер відділу податкового та юридичного консультування KPMG в Україні Олександр Руденко.

Також, зазначає Руденко, істотно скоротить бюрократичну тяганину при оформленні експортних операцій скасування подвійного контролю за операціями з експорту продукції. Відтепер валютний нагляд здійснюватиме тільки той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію.

По-третє. Зроблені певні кроки, які спростять притік капіталу в Україну. Один з них — скасування Нацбанком реєстрації зовнішніх запозичень.

Йдеться про те, що відтепер компанія, яка отримає кошти з-за кордону, не буде звітувати про них.

“Процедура реєстрації та отримання дозволу за іноземними позиками була досить громіздкою і багато в чому дуже складною, тоді як її відсутність загрожувала позичальнику накладенням значного штрафу”, — пояснює Руденко.

По-четверте. Українські компанії зможуть заздалегідь купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями.

Компанії, які співпрацюють з іноземними контрагентами, отримають нові можливості захисту від валютних коливань — вони зможуть використовувати інструмент NDF (безпоставочний форвард). Проте в Україні поки що немає культури захисту від валютних ризиків.

Директор департаменту казначейства і фінансових установ ОТП Банку Антон Коваленко вважає, що одна з причин — відсутність необхідних знань і кваліфікації.

“Фінансові менеджери бояться брати на себе відповідальність. Адже якщо ти вгадав тренд і отримав прибуток, ти молодець, а якщо не вгадав, то іноді все може закінчитися звільненням”, — пояснює банкір.

Він зазначив, що зараз активно хеджують свої ризики імпортери, які працюють в роздробі.

“Вони закладають вартість такого страхування у вартість продукції і це дозволяє їм фіксувати ціну на певний період часу. Експортери найчастіше поводяться як валютні спекулянти і заробляють додаткові 18% річних. Це питання внутрішньої культури”, — вважає Коваленко.

Проте, певні обмеження для бізнесу залишаються. Наприклад, компанії, які здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, не зможуть вільно купувати валюту на міжбанку для розрахунку з іноземними контрагентами в режимі онлайн.

Як і раніше, вони повинні спочатку подати заявку, а на наступний день банк купить валюту.

Також зберігається вимога обов’язкового продажу валютних надходжень на користь юридичних осіб в розмірі 50%.

Частина обмежень залишиться

Повна валютна свобода 7 лютого не настане: банки й надалі контролюватимуть клієнтські операції, а клієнти-фізособи зможуть і надалі інвестувати за кордон лише в рамках окреслених лімітів.

Більше того, далеко не всі банки запустять нову послугу онлайн-обміну валют вже за два тижні, оскільки для цього потрібен час, щоб доопрацювати програмне забезпечення.

Дехто з учасників ринку взагалі поки не планує інвестувати в нові розробки: з часом будуть аналізувати попит зі сторони населення та робити висновки.

Також з 7 лютого банкіри не перестануть вимагати від клієнтів документи, які підтверджують валютні операції, хоча нове законодавство начебто цього і не вимагає.

Банкіри пояснюють таку, здавалося б, повільність тим, що нова система валютного регулювання передбачає перехід від тотального контролю за клієнтськими операціями до ризик-орієнтованого нагляду.

Тобто раніше банки були зобов’язані перевіряти всі валютні операції, а зараз під ретельний контроль підпадатимуть лише ті операції, які фінансисти вважатимуть ризиковими. Чітких ознак “ризикових” операції не існує, банки визначатимуть їх самостійно.

Наприклад, компанія А тривалий час працювала з контрагентом з Польщі, а сума річних контрактів не перевищувала 1 млн євро. І тут компанія планує здійснити разовий платіж на 1 млн євро на користь чеської компанії. Оскільки така операція є нехарактерною для компанії А (як за сумою, так і за країною), банк запросить весь пакет документів для здійснення валютної операції.

Проте це дуже “явна” ситуація, яких в банківському бізнесі буває не так багато. Тим більше компанії, які планують вивести кошти за кордон, постійно вигадують нові схеми, тому банкам дуже нелегко виявити ці самі ризикові операції.

“Клієнти готові працювати без надання документів, але протягом певного часу банки будуть насторожено до них ставитися, тому що є випадки дроблення, є схемні операції для сірого бізнесу”, — каже начальник управління валютного контролю ПУМБ Тетяна Левандовська.

Крім того, а що робити у випадку, якщо банк вважає певну операцію безризиковою, а точка зору працівників НБУ буде іншою? Логічно, що на банк будуть накладені штрафні санкції.

З одного боку, нова філософія дає банкам більше свободи, але з іншого — банки звикли працювати в жорстких рамках, тому вони боятимуться брати на себе відповідальність.

“Принцип “дозволено те, що не заборонено”, новий для ринку. Я розмовляв з нашими підрозділами: над ними тяжіє сьогодення, вони дотримуються принципу “не можна, тому що може бути ось так”. Мають відбутися певні ментальні зміни. Я вважаю, вони відбудуться, коли кілька банків пройдуть комплексну оцінку за новим законодавством”, — вважає голова правління Альтбанку Ігор Волох.

7 лютого не з’явиться і безліч нових фінансових інструментів.

“Вибуху не відбудеться. Потрібно провести оцінку інструментів, проаналізувати їх вплив на нормативи. Наприклад, в рамках нового валютного законодавства банки зможуть купувати єврооблігації інвестиційного рейтингу. Але вже завтра ми їх не купимо: у нас просто з’явиться ще одна можливість”, — навела приклад директор блоку “Ринки капіталу” Альфа-Банку Тетяна Попович.

Більше того, самі банки поки не до кінця розуміють, як вони будуть працювати з інструментами хеджування. “Інструмент з’явився, але, наскільки ми розуміємо нове законодавства, він впливає на позицію банку, тому обсяги обмежені”, — каже Волох.

Але з часом банкіри будуть в повній мірі використовувати нові можливості. Більше того, в Нацбанку обіцяють, що будуть і надалі поступово знімати існуючі обмеження.

“Та карта лібералізації, яка є на сьогоднішній день, нікуди не зникає. Якщо ми будемо бачити, що у нас дійсно ситуація поліпшується, валютні операції не призводять до відтоку капіталу, то дійсно ми будемо і надалі піднімати ліміти.

Можливо, це буде не дуже позитивно сприйняте фізособами, але для нас лібералізація — це в першу чергу поліпшення бізнес-клімату для українського бізнесу та іноземних і українських інвесторів”, — наголошує заступник голови НБУ Олег Чурій.

Він зазначив, що подальша лібералізація залежатиме від макроекономічних умов і фінансової стабільності в країні. Проте в рік подвійних виборів розраховувати на новий прорив марно.

В кращому випадку, банки зможуть в повній мірі використовувати нові можливості, які в них з’являться 7 лютого.

Вікторія Руденко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

В Контексті Finance.ua
Опитування