Артем Ковбель: союз меча і орала, або Як українські політики намагаються запустити ринок землі


Артем Ковбель: союз меча і орала, або Як українські політики намагаються запустити ринок землі

В питаннях зняття мораторію на продаж землі наш уряд нагадує громадянина Кислярського з «12 стільців», який «…не заперечував, але при голосуванні про всяк випадок утримався».

Політики теж не заперечують. Визнають, що ринок землі потрібен, але коли доходить до справи, Рада чомусь ухвалює тільки одне рішення: продовжити мораторій. Водночас сценаріїв запуску ринку землі сьогодні створено досить багато. Серед них є кілька ключових.

Сюрприз від Гройсмана

Кабінет Міністрів взявся за розробку проекту земельної реформи на початку минулого року. Десь до літа про неї постійно говорили, у ЗМІ періодично «викидалися» деякі тези.

У квітні прем’єр-міністр Володимир Гройсман навіть пообіцяв українцям «справжній сюрприз». Чим саме він хотів здивувати населення неясно, оскільки проект Кабміну, по-перше, не назвеш революційним: він грунтується на документі, розробленому ще в 2015 році. По-друге, далі усних обговорень справа все одно не пішла.

Менш із тим, документ все ж таки є. Основні його аспекти:

• запустити процес купівлі-продажу поетапно. Спочатку – розпродаж державної землі. Потім передбачається відкрити ринок для приватних осіб. Юридичні особи, а також іноземні громадяни будуть позбавлені можливості купувати землю;

• ввести обмеження – не більше ніж 200 гектарів в одні руки. Загальна площа проданих державних земель не повинна перевищувати 1 млн га;

• при повторному продажу ділянки передбачені високі мита. Це, на думку авторів проекту, має знизити ризик спекуляції з землею;

• здійснювати продаж через спеціальні державні онлайн-аукціони.

Таким чином, фермери отримають можливість розпоряджатися своїми наділами. Агрохолдинги залишаються з нульовим балансом, бо кошти, які вони зараз недоплачують, користуючись дешевими земельними ресурсами, будуть переорієнтовані на викуп частини земельного банку. Держава, на думку розробників документа, виручить від нового ринку 7-8 млрд доларів.

З іншого боку, запропонована схема містить ризики.

По-перше, дрібні фермерські господарства не зможуть придбати землі – вони відносяться до категорії юридичних осіб. Але ж саме захист дрібних власників, за словами Гройсмана, знаходиться в пріоритеті.

По-друге, заборона бізнесу скуповувати аграрні землі по суті призведе до того, що селяни і далі будуть здавати свої паї в оренду, оскільки продавати більше особливо нема кому. Тобто, глобально такий проект земельної реформи нічого не змінює.

Бачення Мінагропроду

Міністерство агрополітики минулої весни запропонувало інший варіант. Розроблений ним законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» передбачає відкрити земельний ринок у форматі запуску продажу права оренди.

Обіг прав оренди таким чином стає активом і може використовуватися як банківська застава.

Пайовики зможуть продавати свої права оренди кому завгодно, у тому числі юридичним особам та іноземцям. Якщо продані права повторно перепродані іншому власнику, то пайовик буде отримувати певні відсотки. Це повинно підвищити матеріальне становище фермерів, вважають у Мінагропроді. За умови, щоправда, що угоди будуть здійснюватися по-чесному.

Крім того, для ефективної роботи запропонованої Мінагропродом моделі необхідна детальна розробка фінансово-кредитних механізмів.

Справа в тому, що банки досить насторожено ставляться до такого активу, як право оренди на землю, адже в Україні немає розумної практики їх використання і судового регулювання у разі виникнення конфліктних ситуацій. А щоб вона була, потрібно відповідне законодавство.

На його запуск і відпрацювання, за словами Максима Мартинюка, першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України, буде потрібно мінімум три роки. Добре, якщо до того моменту всю землю не встигнуть скупити нелегальним способом.

Втім, як заявив той самий Мартинюк, опрацюванням фінансових механізмів купівлі-продажу паїв займалися дуже серйозно у співпраці з представниками Європейського банку реконструкції та розвитку.

На даний момент законопроект повністю готовий, проте на розгляд парламенту не відданий.

І зрозуміло чому: Рада явно не налаштована вирішувати земельні проблеми, оскільки вже винесла рішення знову продовжити дію мораторію. А значить, і законопроект Мінагропроду навряд чи хто-небудь підтримає.

Мораторій 19-22

Необхідність збереження заборони продажу землі також серйозно підтримується багатьма представниками української політичної еліти. Минулої весни на розгляд Верховній Раді подали відразу три відповідні законопроекти: №4727 (авторства Радикальної партії), №5123 (від лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко) і №5123-1 (від голів п’яти фракцій і депутатських груп).

Найбільш активну позицію в цьому питанні займають Юлія Тимошенко і Олег Ляшко.

Практично весь 2017-й вони лобіювали свої законопроекти. Блокування трибуни, агітаційні плакати в Раді – в хід йшло все. Олег Ляшко навіть землю цілував.

Як ми знаємо, їхні зусилля не були марними. Рада справді продовжила мораторій до 1 січня 2019 року. Хоча звучали заклики зберігати мораторій до 2022 року. А Тимошенко раніше взагалі пропонувала заборонити продаж землі на 10 років.

Головною причиною цього вище названі персонажі називають необхідність вберегти українську землю від «роздербанювання» і іноземців.

Юлія Тимошенко вважає, що перш ніж відкрити земельний ринок, потрібно зміцнити українське фермерство і весь вітчизняний АПК в цілому. Думка, звичайно, слушна, проблема тільки в тому, що реально в цьому напрямку зроблено мало.

З 2013 року, за даними Держстату, кількість фермерських господарств скорочується. Зараз їх налічується близько 44 тисяч, тоді як 5 років тому було 49 тисяч. Падає рівень виробництва м’яса, молочних продуктів, овочів.

Зате тіньовий обіг землі збільшується. За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), в 2017 році кількість тіньових схем продажу землі склала близько 40 тисяч, проти 14 тисяч в 2016-му. І це при діючому мораторії.

Виходить, що сам по собі мораторій реально українську землю від роздербанювання не рятує. Її дербанять і так, просто по-тихому.

Ще варіанти

Галас спричинив і законопроект №5535, запропонований групою депутатів з Блоку Петра Порошенка. Він передбачає три етапи запуску ринку землі, які прописані до 2030 року.

Спочатку скасовується заборона на продаж землі комунальним господарствам, органам місцевого самоврядування та Держгеокадастру. Купувати ділянки на даному етапі зможуть тільки фізичні особи. В руки – не більше ніж 500 га. Потім продавати землю зможуть пайовики, пізніше за всіх до процесу підключиться бізнес і іноземці.

На жаль, цей документ також містить неприємні моменти. Так, в ньому занадто велика роль відводиться державі. Наприклад, законопроект зобов’язує Держгеокадастр змушувати банки та інші фінустанови, в заставу яким віддали землі, продавати їх. За це йому ще і потрібно заплатити 10% від суми проданої ділянки. Подібна ініціатива створює корупційні ризики.

Або, наприклад, електронні земельні торги передбачається регулювати Постановою Кабміну, незважаючи на Рішення Конституційного Суду України від 11 листопада 2008 року № 25-рп / 2008, яким було визначено, що земельні торги повинні регулюватися виключно Законом України. Таких не состиковок ще багато, що змушує сумніватися в законопроекті №5535.

Підбиваючи підсумки

Зазначимо, що запуск земельного ринку – процес дуже складний і глобальний. Тому й до його здійснення потрібно підходити глобально.

Потрібно не просто розробити правила купівлі та продажу землі, потрібно передбачити всі корупційні ризики, опрацювати фінансово-кредитні механізми, розробити програми дешевого кредитування для дрібних фермерів, відрегулювати судове законодавство для ефективного вирішення можливих конфліктів і багато іншого.

Все це вимагає змін не тільки в тій частині законодавства, яка присвячена земельним питанням, але і фінансовим, судовим, навіть конституційним.

Більшість запропонованих законопроектів мають обмежений характер. У них прописані тільки основні моменти, але часто відсутні важливі деталі. Тому навіть якщо зараз раптом якийсь закон ухвалять, він не вирішить проблеми українського ринку землі.

Артем Ковбель, партнер Kreston GCG

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Аграрний ринок
Архiви:2018 2017 2016 2015
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua