Податкові накладні: кого найсильніше зачеплять нові вимоги щодо блокування

З 23 березня в Україні знову запрацювала система блокування податкових накладних, зупинена з 31 грудня 2017 року. Податківці стверджують, що нова система оцінки ризиків скоротить кількість заблокованих податкових накладних та розрахунків коригування в десятки разів. Представники бізнесу кажуть, що на папері все виглядає і справді непогано.

Але на практиці все буде залежати від того, як в ДФС використовуватимуть ці критерії, тим більше що податківці тепер мають право щомісяця коригувати критерії ризику як самого платника, так і проведених ним операцій.

«Теоретично багато суб’єктів відповідатимуть критеріям позитивної податкової історії. Але в теорії і попередні критерії блокування здавалися досить здоровими. Мовляв, не будь ухильником, підтвердь свою прозорість і наявність запасів, активів – і все буде добре», – зазначила UBR.ua податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська.

Як розблокувати податкові накладні: три варіанти

За її словами, в минулому році масово блокувалися податкові накладні у тих платників, які зовсім не мали підпадати під блокування, наприклад, за критерієм обсягу сплачених до бюджету податків і зборів.

«Зараз найгірше доведеться новоствореним компаніям, у яких немає ніякої історії, в тому числі позитивної. Мені здається, збільшаться обсяги продажу готових компаній з оборотами в минулому і цією самою позитивною податковою історією. А не потрапляти під блокування – означає не працювати з великими замовленнями, не займатися виробництвом, будівництвом, експедируванням (щоб не було заміни коду УКТ ЗЕД)», – зауважила Томашевська.

Що змінилося

З 23 березня ДФС відновлює роботу системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР). Раніше Мінфін затвердив розроблені нею критерії для системи ризиків після обговорення їх з представниками бізнес-співтовариств.

За словами директора департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Миколи Чмерука, нові критерії дозволять у десятки разів зменшити цю кількість. Що, за його словами, підтверджується попередніми розрахунками і тестуванням роботи даної системи.

Нова система аналізу поданих ПН/РК складається з чотирьох етапів замість двох, які застосовувалися в минулому році. Нагадаємо, раніше перший етап контролю був «відсікаючим», коли ПН відповідала критеріям і реєструвалася. Якщо накладна не проходила цей етап, вона перевірялася на «пересорт» (проведення сумнівних операцій, за результатами яких може бути сформований фіктивний податковий кредит).

Тепер система працює так:

• Перевірка за «відсікаючими» ознаками;

• Контроль наявності ознак ризикованості платника податків;

• Моніторинг відповідності показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника;

• Перевірка ризикованості проведених операцій, тобто, знову контроль на наявність «пересорту».

Відсікаючі критерії, відповідність яким, як і раніше, позбавляє від подальшої перевірки, давно затверджені Кабміном (постанова КМУ №117 від 21.02.2018 р). До них, наприклад, відносяться випадки поставки товарів (послуг) кінцевому споживачу або неплатнику ПДВ. Або обсяги поставки менше 500 тис. нрн на місяць, або податкове навантаження підприємства більше 3% і немає різкого зростання поставок.

Зате інші три етапи перевірок проводяться за критеріями, які визначили ДФС. Спочатку оцінюється ризиковість самого платника.

«Критерії ризикового платника податків ми намагалися виписати так, щоб вони однозначно вказували на платника, який займається «пересортом »», – сказав Чмерук.

Ризикові підприємства

Перш за все, ризиковими визнаються платники, зареєстровані на викрадені, загублені або підроблені документи (за даними, які є у ДФС), а також підприємства, оформлені на підставних осіб або осіб, які не існують.

Наприклад, призначення директором померлої особи або ведення діяльності без відома і згоди власників/керівників підприємства, зазначених в реєстраційних документах. Або наявність обвинувального вироку за ст.205 КК (фіктивне підприємництво) стосовно однієї з посадових осіб підприємства.

Крім того, Комісії при обласних ДФС можуть додатково розглядати питання про визнання платника ризиковим, якщо:

платник зареєстрований на непідконтрольних Україні територіях (зона АТО і Крим);
як платник ПДВ підприємство існує всього три місяці;

юрособа не має інших банківських рахунків, крім відкритих у Держказначействі;

засновник або керівник компанії був причетний до керівництва (володіння) підприємством, яке збанкрутувало протягом останніх трьох років;

платник податку на прибуток не подав фінзвітність за останній звітний період;
у податковій є інформація, що платник здійснює ризикові операції.

Комісії вносять і викреслюють платників зі списку ризикових за результатами засідань.

«Тут головний критерій – наявність інформації, що платник здійснює ризикові операції. Тобто фіскали отримують ексклюзивне право блокувати податкові накладні, які «не сподобалися», що дає їм право «в ручному режимі» блокувати роботу будь-якого платника», – зазначив радник ТОВ «АКТІО» Валерій Бєлкін.

Позитивна історія

Показники, за якими визначається позитивна податкова історія, як відзначають представники ДФС, виписані досить широко, завдяки чому кількість податкових накладних, які не будуть блокуватися, значно зросте.

На позитивний висновок податкових органів буде впливати розрахунок низки показників і коефіцієнтів.

«Наприклад, не повинні будуть блокувати ПН у суб’єктів, які сукупно платять в бюджет ЄСВ та інших податків не менше 5 млн гривень на рік. Сума соцвнеску сплачувалася в 1,5 рази вище мінімального внеску, є в оренді або власності земля (більше 200 га) і основні засоби компанії перевищують 1 млн грн», – розповіла Олександра Томашевська.

Крім того, на «позитивність» компанії впливає, якщо:

обсяг поставки на адресу одного клієнта-платника ПДВ не перевищує 150 тис. грн;
більше 50% поставок на адресу неплатника ПДВ;
торгівля однаковими товарами становить більше 50% загальної суми поставок за останні 6 місяців;
поставка товарів або послуг за одним кодом, яка становить 20% загального обсягу.
На жаль, залишається неясним, чи потрібно для позитивного висновку виконання всіх критеріїв або тільки деяких з них.

«На ці питання може відповісти тільки ДФС, але з моменту дії (з 01.07.2017) системи автоматичного блокування податкових накладних фіскали ні разу не тільки не «озвучили» кількість, але і не обґрунтували, чому ними обрані саме зазначені показники. Зате показники постійно «вдосконалюються», тільки цікаво, для кого», – каже Валерій Бєлкін.

Як зазначає фінансовий аналітик Eterna Law Зоя Кравченко, цей список показників не зменшить кількість блокування податкових накладних. Позаяк ці критерії необхідно розглядати для кожного підприємства окремо.

Як компенсуватимуть прострочене відшкодування ПДВ

«Наприклад, є товари і послуги дорожче 150 тис. грн, наприклад, продаж авто. Є фірми, які не працюють з кінцевим споживачем, наприклад, продавці будівельної арматури, де покупцем буде будівельна компанія, платник ПДВ. Вартість основних засобів понад 1 млн грн більше характерна для виробників, ніж для невеликої компанії, що надає послуги», – сказала Зоя Кравченко.

Якщо історія платника позитивна і він не відноситься до категорії ризикових, то ПН реєструється. Тільки в разі невідповідності всім вищезазначеним критеріям (ризиковості платника і позитивності його історії) буде робитися перевірка ризикованості здійснення угоди. Це четвертий і заключний етап перевірки.

До ризикованих операцій належать, наприклад, випадки невідповідності обсягу проданих товарів залишку товару на складі, відсутності ліцензії на продаж підакцизних товарів, які вказані в реєстрованій податковій накладній, а також відсутність запису в Реєстрі платників акцизного податку для суб’єктів, які реалізують паливо.

До чого готуватися

Юристи побоюються, що і нові критерії не врятують платників від неприємностей. Як зазначає Валерій Бєлкін, коли платник без «позитивної історії» карається фіскалами на суму податкового кредиту від платника, якому заблокували ПН, він, незважаючи на реальність угоди, виявляється «позбавленим» можливості захищати свої права.

«Адже право доведення правомірності реєстрації ПН надано тільки реєстратору ПН і нікого це питання взагалі не цікавить, тобто відразу оголошується, що «покупець неправий», – говорить радник ТОВ «АКТІО ».

За словами юристів, при проведенні операцій з «проблемними» контрагентами, звичайно, треба знати критерії, показники та коефіцієнти, щоб бути готовим до фінансових, нехай і тимчасових ризиків.

Зоя Кравченко радить заздалегідь підготувати відповіді, що стосуються основних показників і критеріїв, щоб швидко представити свої пояснення. У тому числі переглянути зарплату співробітників з урахуванням рекомендованого розміру сплати ЄСВ в розмірі не менше 1200 грн. До речі, Зоя Крваченко вважає, що платник може мати позитивну історію навіть в разі відповідності тільки одному з її критеріїв.

Також юристи кажуть, що велика частина критеріїв потребуватиме часу для перевірки їх податківцями, і це може нашкодити підприємству в разі неможливості продовжувати його діяльність.

Також не виключено, що весь механізм блокування буде визнаний незаконним. Як повідомив директор інформагентства «Єдина служба правової допомоги» Денис Осмоловський, накази ДФС видані з очевидним перевищенням законодавчо визначених повноважень.

Пункт 201.16 Податкового кодексу визначає, що саме Кабмін мав самостійно встановити не тільки порядок, але і підстави для припинення реєстрації ПН, не перекладаючи цей обов’язок на інших суб’єктів владних повноважень.

«Обгрунтування Мінфіну, що існуюча процедура узгодження критеріїв блокування займає від 1 до 3 місяців, що дозволяє деяким недобросовісним платникам пристосуватися до нових вимог і користуватися фіктивним кредитом неправомірно», – зауважив Осмоловський.

Це, за його словами, може послужити приводом для визнання дій ДФС неправомірними в судовому порядку.

Костянтин Симоненко