859
Василь Голян: що змінить передача земельних активів в Україні?
— Аграрний ринок
Земельні ресурси виступають важливим чинником зміцнення фінансової самодостатності територіальних громад, особливо в умовах поглиблення децентралізації та реформи місцевого самоврядування.
Об’єднання територіальних громад створює сприятливі передумови для зростання доходів місцевих бюджетів шляхом удосконалення адміністрування земельних платежів, укрупнення комунальних земельних активів та їх раціонального використання шляхом надання в користування суб’єктам підприємницької діяльності.
Недавнє розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад значно розширює базу стягнення місцевих податків і збільшує можливості місцевого самоврядування в частині отримання доходів місцевих бюджетів від операцій з капіталом.
Фактично об’єднаним територіальним громадам повинні передати 760 тис. га земель державної власності за межами населених пунктів.
Початок процесу передачі земель державної власності за межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад фактично є першою ластівкою в частині розширення податкової бази наповнення місцевих бюджетів новостворених громад базового рівня.
Але в контексті євроінтеграційних прагнень України викликає занепокоєння така дискримінаційна норма, як передача земель за межами населених пунктів тільки об’єднаним територіальним громадам, адже в Україні є багато громад, представники яких виступають категорично проти об’єднання з іншими громадами, як правило, тими, які не відрізняються високим рівнем фіскальної самодостатності.
Навіть нинішній надзвичайно звужений інституціональний «люфт» користування і розпорядження земельними комунальними активами і користування землями в цілому в межах та за межами населених пунктів забезпечив в 2017 році 12% питому вагу плати за землю та надходжень коштів від продажу землі в структурі загальних доходів місцевих бюджетів без урахування міжбюджетних трансфертів.
Плата за землю (земельний податок та орендна плата за землю — ред.) виступала і виступає однією з основних складових податкових надходжень в місцеві бюджети.
У 2007 році питома вага плати за землю в структурі податкових надходжень до місцевих бюджетів склала 8,7%, в 2015 – 12,2%, а в 2017 – 13,1%.
Зростання питомої ваги плати за землю в податкових надходженнях до місцевих бюджетів у 2015 і 2017 роках пов’язане з тим, що у зв’язку з припиненням дії Закону України «Про плату за землю» та ліквідацією фіксованого сільськогосподарського податку значно розширилася база стягнення земельних платежів.
Свою позитивну роль відіграло віднесення плати за землю до категорії «місцеві податки», що певним чином вплинуло на результативність адміністрування земельного податку та орендної плати за землю.
Також однією з основних складових доходів місцевих бюджетів від операцій з капіталом є надходження коштів від продажу землі. У 2007 році питома вага надходжень коштів від продажу землі в доходах місцевих бюджетів від операцій з капіталом склала 61,9%, в 2015 – 55,6%, в 2017 – 70,5%.
Незважаючи на значне зменшення надходжень коштів від продажу землі в місцеві бюджети в останні роки, питома вага цих надходжень у структурі доходів місцевих бюджетів від операцій з капіталом навіть зросла.
Тобто зменшення обсягів надходжень коштів від продажу землі спричиняє і зменшення в цілому доходів від операцій з капіталом.
Якщо в динаміці надходжень земельного податку та орендної плати за землю в 2007-2017 рр.. в цілому спостерігається висхідна тенденція, то в динаміці надходжень коштів від продажу землі в місцеві бюджети простежується зворотна тенденція, як у номінальному вираженні, так і в порівнянних цінах.
Зокрема, у 2017 році надходження земельного податку до місцевих бюджетів у порівнянні з 2007 роком збільшилися в 5,6 разу, орендної плати за землю – в 7,6 разу (див. мал. 1).
Це пов’язано з тим, що за аналізований період неодноразово проводилася індексація нормативної грошової оцінки відповідних категорій земель, а також підвищувалася ставка орендної плати, що і призвело до номінального зростання надходжень земельного податку та орендної плати до місцевих бюджетів в рази.
Натомість в 2017 році порівняно з 2007 роком обсяг надходжень коштів від продажу землі в місцеві бюджети в номінальному вираженні зменшився в 2,2 разу, у порівнянних цінах – в 11,5 разу (див. мал. 2).
Динаміка надходжень коштів від продажу землі в місцеві бюджети в 2007-2017 роки свідчить, що найбільш ліквідні земельні активи були продані ще до 2009 року.
Зростання обсягів надходжень коштів від продажу землі в місцеві бюджети в 2017 році порівняно з 2016 роком пов’язане з позитивним впливом укрупнення територіальних громад на діловий клімат, що і спричинило активізацію процесів купівлі землі в населених пунктах.
Представники центрального органу виконавчої влади, відповідального за здійснення земельної реформи, обіцяють річну інвентаризацію цих земель, що може в результаті розтягнути процес передачі названих земельних активів об’єднаним територіальним громадам на невизначений термін. Тим більше, що така практика в Україні вже існує. Чого варта неодноразова пролонгація мораторію на вільний обіг земель сільськогосподарського призначення.
Якщо все ж таки анонсована Володимиром Гройсманом передача об’єднаним територіальним громадам земель державної власності за межами населених пунктів найближчим часом відбудеться, то ці громади отримають потенційну можливість збільшити надходження в свої бюджети.
Це станеться внаслідок зростання надходжень земельного податку та орендної плати за землю, а також за рахунок збільшення доходів від операцій з капіталом в частині продажу прав на земельні ділянки.
Зростання надходжень відбудеться за рахунок вдосконалення процесу ідентифікації бази стягнення плати за землю.
Передача земель за межами населених пунктів у власність об’єднаних територіальних громад ліквідує поширений синдром безгосподарності на окремі площі земель, а також буде сприяти більш ефективному використанню цих земель шляхом надання в оренду суб’єктам підприємницької діяльності.
Василь Голян, директор Європейського аналітичного центру
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
