1976
Привіт популістам з Кабміну: чому НБУ різко підвищив облікову ставку
— Кредит&Депозит
Такого різкого підвищення ставки не спостерігалось вже декілька років. Чому НБУ пішов на такі кроки?
Причин декілька — уже очевидно, що інфляція буде вищою, ніж очікувалась, посилились валютні коливання, роздутий бюджет, а також існує невизначеність щодо співпраці України з МВФ. Зустріч президента Петра Порошенко з головою Фонду Крістін Лагард у Давосі не розвіяли існуючих побоювань.
Крім цього, частина банкірів та експертів натякають, що настільки різке підвищення облікової ставки є наслідком непублічного конфлікту між Кабінетом міністрів та НБУ.
Мовляв, регулятор надіслав уряду чіткий сигнал, що не готовий миритись з популізмом. Детальніше — далі.
Інфляція не таргетується
Правління Національного банку прийняло рішення підвищити облікову ставку до 16% річних. Облікова ставка підвищувалась два попередні місяці. До цього вона тільки знижувалась, починаючи з 2015 року.
Проте надмірний оптимізм НБУ в минулому році призвів до того, що інфляція вийшла за цільовий діапазон Нацбанку. Так, наприкінці 2017 року інфляція сягнула 13,7%, тоді як НБУ обіцяв, що вона не перевищить 9,1%.
Хоча в НБУ заявляють, що так сталося не через монетарні чинники, регулятор все ж таки почав підвищувати облікову ставку. Більше того, НБУ погіршив прогноз щодо інфляції на цей рік. Про раніше задекларовані центробанком 6% інфляції у 2018 році вже не йдеться.
“Протягом 2018-2020 років інфляція поступово знижуватиметься. Це, насамперед, буде результатом жорсткої монетарної політики на прогнозному горизонті. Однак Національний банк прогнозує, що у 2018 році інфляція залишатиметься високою: 8,9% — загальна і 8,2% — базова”, — йдеться у повідомленні регулятора.
На думку регулятора, інфляція буде високою через такі причини.
По-перше, це перенесення зростання цін сирих продуктів, що спостерігалося минулого року (насамперед, м’яса та молока), на ціни продуктів з високим ступенем обробки.
По-друге, це активне зростання попиту через збільшення доходів населення. НБУ зазначає, що доходи у 2018 будуть рости через підвищення урядом соціальних стандартів та за рахунок подальшого зростання зарплат в приватному секторі, тому що очікується високий попит на робочу силу.
По-третє, це зовнішня вразливість економіки України через затримку у продовженні співпраці з МВФ. Це ускладнює для країни залучення капіталу і, як наслідок, зумовлює тиск на обмінний курс гривні, вважає регулятор.
По-четверте, це високі інфляційні очікування населення та бізнесу, спричинені поточними темпами зростання споживчих цін та волатильністю на валютному ринку в останні місяці.
По-п’яте, це стрімке зростання світових цін на нафту, яке зумовлює подорожчання палива на внутрішньому ринку.
Логічна несподіванка
Більшість опитаних фінансистів не очікувала такого кроку від НБУ, проте логіка регулятора для багатьох зрозуміла.
“Я все ж сподівався, що НБУ не буде чіпати ставку до голосування за Якова Смолія (в.о. голови, головний кандидат на посаду голови НБУ, — Ред.) в Раді, щоб не дратувати коаліцію, або підніме на 0,5 п.п., показавши ринку напрямок дій. Але ми стали свідками досить сміливого, законного і логічно обґрунтованого рішення”, — каже член українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
На його думку, це свідчить про те, що між НБУ і урядом існує прихований конфлікт.
“Я з жалем весь грудень спостерігав за декларуванням планів уряду і їх втіленням щодо збільшення державних витрат. В результаті ми отримали інфляційний бюджет, де закладено зростання державних видатків, яке швидше за все не буде підкріплено економічним зростанням.
Наскільки мені відомо, ці плани ніяк з НБУ не узгоджувалися і писалися без оглядки на режим інфляційного таргетування і тих інфляційних цілей, які НБУ встановлював. Підвищення ставки одразу на 1,5 п.п. — це чергова “порція” реакції НБУ на накопичення в економіці ліквідної гривні з державного сектору”, — каже Шапран.
Ще однією причиною такого різкого підвищення ставки фінансисти називають сезонні курсові коливання. Тобто, підвищуючи ставку, регулятор сподівається, що депозити у гривні стануть більш привабливими, і це відведе зайву ліквідність з валютного ринку.
“Тиск на гривню посилився не тільки з боку уряду, який роздає обіцянки і пільги перед виборами та одночасно підвищує регульовані ціни, але і з боку попиту на іноземну валюту. Вважаю, що таке суттєве підвищення ставки — це в тому числі і спроба реакції на падіння гривні”, — каже фінансовий аналітик Іван Угляниця.
Проблеми з бюджетом і валютою до того ж відбуваються на фоні жорстких меседжів з боку міжнародних партнерів України, які розуміють, що без їх підтримки напередодні виборів втримати макроекономічну стабілізацію буде непросто.
Ставки вгору
Для населення нинішнє підвищення облікової ставки, насамперед, означатиме зростання вартості кредитів — на той же самий рівень, на який зросла облікова ставка. Так само ставки за депозитами повинні зрости.
“Процентні ставки за депозитами в гривні, як мінімум не будуть знижуватися, а з врахуванням нестабільності курсу і перепливу частини вільної гривні у валюту можуть зрости на 1-2%” ,— зазначає казначей одного з українських банків.
Більш складна архітектура змін буде на рівні державних фінансів. Схоже, що державні банки в найближчому майбутньому перестануть залучати рефінансування НБУ в мільярдних обсягах, як робили це в останні місяці, фактично створюючи приховану емісію.
“Ухвалене рішення однаково позитивно може вплинути на інфляцію та може урезонити апетити валютних трейдерів, оскільки скоротить обсяг ліквідності, який мав би опинитись на валютному ринку. З іншого боку 16% — це вже практично стеля процентних ставок за депозитами фізичних осіб.
За моїми даними, на 25 січня менше 10 банків по системі залучали депозити у населення за ставкою вище 16%. Це означає, що схема вкидання в ринок порівняно дешевого рефінансування закрита. Вартість залучення рефінансування від НБУ для банків зросте до 18%, що навіть дорожче депозитів, які можна залучити у населення”, — зазначає Шапран.
Другий важливий момент, на думку аналітика, підвищення ставки також означає автоматичне зростання витрат державних банків на ресурсну базу (депозити, поточні рахунки підприємств, місцевих органів влади, — ред.), що призведе до зростання вартості їх кредитів.
Тому виходить, що дешевий кредитний ресурс переважно залишився у банків з іноземним капіталом, які не будуть поспішати з кредитними рішеннями.
Разом з тим, деякі аналітики вважають, що рішення НБУ навряд чи зможе кардинально змінити ситуацію з інфляцією і девальвацією.
Хоча не всі аналітики вважають, що рішення НБУ зможе суттєво прискорити інфляцію, або значною мірою допоможе захистити гривню від девальвації.
“Це рішення важливе, якщо говорити про разову подію, але не думаю, що цей рівень достатній для стримування інфляційних або девальваційних тисків. Інфляція лежить поза полем НБУ.
У нас останніми роками багато в чому вона провокується спіраллю зростання регульованих цін (наприклад, тарифи на ЖКГ, транспорт та інше, — ред.) , а також подальших спроб компенсувати її підвищенням так званих “соціальних стандартів” — пенсій, мінімальних зарплат і так далі, що продовжує цей рух по спіралі”, — наголошує Угляниця.
До того ж, додає аналітик, судячи з оцінок населення, інфляція в реальному житті все одно знаходиться далеко від тих показників, які показує Держстат.
“Немає очікувань щодо її зниження з причин, вказаних вище. Аналогічні очікування, судячи з усього, і у бізнесу. Думаю, що поки що немає причин для очікування істотного уповільнення інфляції.
Бізнес і населення не чекатимуть з гривнею на рахунках, а будуть і далі витрачати або купувати валюту. З цієї ж причини рівень гривневої депозитної ставки особливо не впливає і на зниження девальваційних настроїв”, — констатує Угляниця.
Олександр Мойсеєнко
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
