У Нацбанку розповіли про схему пограбування сейфів українських банків


У Нацбанку розповіли про схему пограбування сейфів українських банків

Після кількох років пограбувань депозитних сейфів в українських банках цією проблемою нарешті перейнявся Національний банк – структура, яка видає фінустановам дозволи на цю діяльність і в теорії зобов’язана стежити за тим, щоб та велася без порушень. Після новорічних свят НБУ розіслав по банківській системі телеграму №50-0007 / 320, в якій описав найпопулярнішу у злочинців схему пограбування орендованих людьми комірок.

Вона досить проста: шахрай під виглядом клієнта з підробленим паспортом орендує в банку індивідуальний сейф. І як тільки потрапляє в сховище, де знаходяться всі комірки, починає підбирати (підганяти) до них ключі. Як тільки йому це вдається, виймає з них все цінне (найчастіше це гроші і дорогоцінні метали, рідше – секретні документи), і спокійнісінько залишає банківське відділення.

За цією схемою було пограбовано кілька банків в Києві близько року тому: Райффайзен Банк Аваль, Полікомбанк. Але найгучніший скандал вибухнув після розкриття кількох сейфів в Вектор Банку: постраждалі заявили про викрадення близько $350 тис. І навіть подали судовий позов з вимогою відшкодувати збиток до Вадима Березовика, який на момент грабежу очолював цю фінустанову. Адже його підлеглі порушили не одне, а навіть кілька правил надання послуги з оренди банківських сейфів. Факт порушень був підтверджений результатом перевірки Нацбанку.

Пізно отямилися

Чому Національний банк тоді не надіслав відповідного листа до всієї банківської спільноти – питання. Можливо, не хотів нести солідарну відповідальність з Вадимом Березовиком, адже в цивільному позові зазначалася дуже солідна сума збитку. А може регулятора в принципі не дуже стривожив той факт, що в Україні банківські структури, озброївшись ліцензіями НБУ, можуть допомагати безкарно відчайдушно грабувати населення – невідомо.

Свіжий лист центробанку прив’язаний не до київських історій, а до нових – до львівських.

«У Національний банк України звернувся слідчий відділ Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (вул. Романа Кучера, 5, м.Львів) з інформацією про здійснення досудового розслідування викрадення з орендованих індивідуальних сейфів грошових коштів і цінностей», – наголошується в телеграмі №50-0007/320.

Апофеозом цього документа, підписаного заступником директора департаменту грошового обігу Нацбанку Оксаною Галиць, стала рекомендація, надана чиновниками своїм підопічним банкірам – краще перевіряти документи клієнтів, які входять в банківські сховища з депозитними сейфами. Щоб люди не потрапляли туди за підробленими паспортами.

«З огляду на наведені факти, просимо посилити контроль за верифікацією клієнтів, які мають доступ до приміщень, де розташовані індивідуальні сейфи, і в разі виявлення аналогічних фактів повідомляти в правоохоронні органи», – буквально говориться в шедевральному документі НБУ.

Марні поради

Абсолютно незрозуміло, чому нацбанківці просто не вимагають виконання правил доступу в сховище. Якби виконувалося головне з них, то подібна схема була б просто неможливою (крім випадків змови з працівниками банку).

«Клієнт банку, який орендує індивідуальний сейф, не має права самостійно перебувати в сховищі. За правилами, він повинен прийти туди в супроводі банківського працівника, у нього на очах або разом з ним (коли комірка відкривається двома ключами) відімкнути свій сейф, і одразу піти з ним в спеціальну кімнату. Саме в цій кімнаті клієнт працює з вмістом комірки, а працівник банку стоїть за дверима. Може навіть закрити її на ключ зі зворотного боку, щоб людина не могла вийти в сховище до інших сейфів. Дотримуючись елементарного правила, можна виключити ситуації, коли злодій бігає по депозитарію і підбирає ключі до сейфів інших клієнтів», – зазначив у розмові з UBR.ua голова правління RwS bank Владислав Кравець.

Деякі банки, які дбають про збереження майна клієнтів, йдуть і на крайні заходи – встановлюють секретні камери в своїх сховищах, щоб стежити за клієнтами в них. І як тільки охоронець бачить на своєму моніторі, що клієнт-ведмежатник зазіхає на інші сейфи, підбираючи до них ключі, працівники служби безпеки одразу ж вриваються у сховище, блокують грабіжника і викликають поліцію. Але з цим методом є одна проблема, і серйозна – він незаконний.

“За чинним законодавством, банк не має права встановлювати камери спостереження в місцях розташування індивідуальних сейфів. Вони повинні бути тільки на вході в сховище, і ось це вже вимога Нацбанку”, – запевнив Кравець.

Те, що вимагає НБУ – краще перевіряти паспорти клієнтів, відсікаючи підроблені документи – давно не працює.

«Таких історій стає все менше. Злочинці давно порозумнішали і не користуються підробленими документами. Вони наймають малозабезпечених людей, які за матеріальну винагороду без зайвих питань просто відкривають банківські сейфи на свої імена. За справжніми документами, до яких не може бути питань. А далі просто підписують довіреність на користування коміркою, і за цією довіреністю ходить умілець підробляти ключі і розкривати комірки», – пояснив Кравець.

Нацбанківська порада про «посилення контролю за верифікацією клієнтів» безглуздо виглядає не тільки з практичної точки зору, але і з юридичної.

«В Україні досі не створена єдина база паспортів, в яку міг би увійти працівник служби безпеки будь-якого банку і одразу ж з’ясувати, справжній чи підроблений паспорт надав клієнт. Цього нема. Є уривчасті відомості у різних банків і є зв’язки в поліції. Найчастіше в банківських службах безпеки працюють вихідці з правоохоронних органів, і в разі виникнення підозр, вони можуть звернутися до колишніх товаришів по службі, і ті перевірять документ. Так завжди чинили більшість банків, і продовжують так робити досі. Хоча після недавнього ухвалення закону про персональні дані, цього робити вже не можна. Вони порушують закон. Все, що може собі дозволити банківський працівник за чинним законодавством, – це викликати поліцію, якщо виникнуть підозри на предмет достовірності паспорта клієнта. І тільки поліція може перевіряти його справжність», – підкреслив у бесіді керуючий партнер ЮФ «Можаєв і партнери» Михайло Можаєв.

Все це не змінює головного – головною постраждалою особою в подібних історіях залишається пограбована людина. Її права ніяк не захищені чинним законодавством. Адже вміст індивідуальних сейфів у банках досі не описується, і коли потерпілий заявляє про крадіжку, ніщо не може підтвердити суму збитку. Тому, коли люди зараз судяться з керівниками банків, їм залишається розраховувати лише на прихильність і співчуття судді.

І сподіватися на справедливість в майбутньому: що керівник банку, який допустив (через недбальство або змову) пограбування свого сховища, ніколи більше не буде призначений на високу посаду, а працівник Нацбанку, який не відкликав ліцензій після виявлення порушень за послугою оренди сейфів, буде відсторонений від своєї посади. Хоча, звичайно, за наявності корупційної складової ці сподівання здаються примарними.

Олена Лісенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кримінал
Дивись також
Весь ринок:Кримінал
Все, що ми знаємо про:НБУ
В Контексті Finance.ua