Туз в рукаві


Туз в рукаві

Українській владі рано чи пізно доведеться визначитися і навести лад з гральним бізнесом, який продовжує залишатися під забороною з 2009 року. Адже гральний бізнес нікуди не подівся, а просто пішов з легального поля, продовжуючи працювати нелегально, маскуючись під виглядом інтернет-клубів та лотерейних точок.

Заборонивши гральний бізнес і виштовхнувши його із легального поля, держава фактично усунулася від контролю над цілою галуззю, а бюджет за останні вісім років недоотримав мільярдні суми надходжень.

Наявність великої кількості інтернет-центрів та лотерейних точок, як вже відкритих, так і тих, що відкриваються, показала, що заборона грального бізнесу позитивного результату не дала. Гральний бізнес як працював, так і продовжує працювати, активно розширюючи свою присутність.

Якщо ще кілька років тому ігрові центри були не так помітні, з 2015 року кількість залів ігрових автоматів під виглядом інтернет клубів зросла. Почали працювати кілька нових букмекерських компаній.

Всупереч забороні, ринок ігрових послуг живе і розвивається як натяк державі, що давно час навести лад, встановивши чіткі і прозорі правила для легального ведення ігрового бізнесу.

Втрачені гроші

Поки ігровий ринок перебуває в тіні, прибуток осідає у нелегальних компаній і операторів з Росії та інших країн. Іноземні оператори якщо і платять податки від доходів, отриманих в Україні, то роблять це у своїй країні.

В результаті велика частина доходів грального бізнесу йде з України в офшори, Росію та інші країни, замість того, щоб, залишаючись у нас, розвивати інфраструктуру грального ринку і створювати додаткові робочі місця в нашій країні. Загнавши гральний бізнес в тінь, наша країна також не може розраховувати на бюджетні надходження від цієї сфери.

До введення заборони на території України діяло понад 13 тисяч гральних закладів, прибуток від діяльності яких становив близько 17 мільярдів гривень щорічно.

За оцінками МВС, якщо легалізувати гральний бізнес, надходження до бюджету можуть скласти 300 млн доларів.

Згідно зі статистикою світового букмекерського онлайн-трафіку, Україна з показником 2,5% займає 17 місце у світі за рівнем активності гравців.

На думку експертів, одна з головних причин – заборона легально грати і робити ставки в Україні. При цьому ніяких обмежень для гри в онлайн у наших громадян немає.

Разом з тим, поки що Україна зволікає зі встановленням цивілізованих правил, гральний бізнес у світі продовжує зростати.

За даними компанії Global Betting and Gaming Consultancy, доходи від азартних ігор в світі до 2016 р. склали 450 млрд дол. За прогнозами, в поточному році світовий гральний ринок зросте до 470 млрд, а до 2020 року цей показник може перевищити 500 млрд доларів.

Дохід від азартних ігор тільки США, Великобританії, Китаю, Японії і Макао (КНР) в 2016 році становив 220 млрд доларів, або 49% від сукупного доходу в світі.

Лотерейний бізнес в США зріс з 59 млрд в 2009 році до 81 млрд дол. в 2016 році, або на 37%. Тільки від лотерейного бізнесу в бюджет США в минулому році надійшло 23 млрд доларів.

Досвід сусідів

Досвід заборони грального бізнесу і створення спеціальних гральних зон, за яким пішли кілька країн, включаючи Росію, Казахстан і Україну, виявився не зовсім вдалим.

У Росії з дати ухвалення закону про гральні зони минуло понад 10 років, а результати виявилися більш ніж скромні. На території гральних зон відкрито лише по одному або кілька казино. Частина казино почали працювати тільки з 2014 року, або через 8 років після появи нових правил розміщення гральних закладів.

Віддаленість від великих міст і відсутність розвинутої інфраструктури і надалі буде перешкоджати розвитку грального бізнесу на цих територіях. Очікувалося, що інвестори і власники казино візьмуть активну участь у розвитку гральних зон, паралельно розвиваючи інфраструктуру віддалених поселень. Але цього не відбулося, і навряд чи таке можливо в майбутньому.

В Макао, де функціонує найбільша гральна зона в Азії, інвестори вкладали гроші безпосередньо у гральні заклади. Вся навколишня інфраструктура, включаючи аеропорти, дороги, причали, будувалася за рахунок коштів держави, що інвестувала десятки мільярдів доларів з державного бюджету.

З аналогічною проблемою, що вимагає розвитку інфраструктури на територіях, відведених для грального бізнесу, зіткнулися і в Казахстані. Очікування залучити гравців з Китаю поки що не виправдалися через відсутність інфраструктури для розміщення і відпочинку іноземних туристів.

Більш вдалий досвід розвитку грального ринку демонструє Грузія. Створення сприятливого інвестиційного середовища сприяло залученню до Аджарії не тільки великих компаній – що керують готелями, але і мало сприятливий вплив на розвиток грального бізнесу в регіоні. Цьому сприяла низька вартість ліцензій на відкриття казино, виділення землі за символічну плату і низьке податкове навантаження. А також вдало вибране місце для розвитку ігрової зони, яка розташована поблизу кордону з Туреччиною, в якій азартні ігри заборонені. Це дозволило залучати туристів цілий рік, і завантажити готелі Аджарії поза туристичним сезоном.

В результаті в Батумі вже працює 10 великих казино, і ще 4 знаходяться в процесі будівництва. Третя частина інвестицій в Аджарії припадає на сектор туризму. А основний потік відвідувачів казино в Батумі, як і планувалося, припадає на туристів з Туреччини.

Білорусія змогла з вигодою для себе використовувати заборону грального бізнесу в Росії, в результаті якої були закриті всі московські казино.

На відміну від Росії, білоруська влада не тільки не заборонила у себе гральний бізнес, але й приступили до створення сприятливих умов для його розвитку. Після закриття гральних закладів у Росії, багато власників ігрових автоматів та казино стали відкривати їх в Білорусі.

В результаті за 10 років кількість казино в Білорусі зросла до 35, залів ігрових автоматів – до 400. За період з 2006 року кількість обладнання в гральних закладах зросла в 6 разів, а податкові надходження від азартних ігор збільшилися в 15 разів.

Заборони на допомогу?

Заборона на ведення бізнесу, не тільки грального, але і будь-якого іншого, завжди приносить гірші результати, ніж встановлення прозорих правил для легальної діяльності з чітким контролем з боку держави. У той час як в Росії та Казахстані гральний бізнес перебуває під тиском, а в Україні заборонений, ситуацією обов’язково скористаються треті країни, перетягуючи на себе грошові потоки та гравців.

Тим більше, що в світі вже накопичено досвід, як ефективно контролювати операторів азартних ігор. Крім того, в більшості країн світу вже працює система аудиту діяльності гральних операторів, яка включає в себе не тільки перевірку фінансово-економічного блоку, але і аудит обладнання та програмного забезпечення.

У багатьох країнах оператори щороку зобов’язані проходити таку перевірку і отримувати підтвердження, що їх обладнання і програмний комплекс працюють відповідно до вимог законодавства.

За час заборони, питань, пов’язаних з ігорним бізнесом, стало тільки більше. Фактично заборона азартних ігор залишилася тільки на папері, а гральні заклади змогли пристосуватися, пішовши в тінь, або змінивши вивіску на інтернет-кафе і лотерейні зали.

При цьому держава повністю втратила контроль за процесами, які відбуваються в гральному бізнесі, і позбулася стабільного джерела бюджетних надходжень.

Незважаючи на те, що більша частина політиків за легалізацію грального бізнесу, далі розмов справа не йде.

Можливо, зобов’язання перед МВФ до кінця 2018 року врегулювати діяльність гральних закладів, які український уряд взяв на себе, допоможуть нарешті створити цивілізовані правила для цієї галузі і вивести її з тіні.

Сергій Савенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua