1530
В Україні перепишуть будівельні правила: що це дасть новоселам
— Нерухомість
Експерти пропонують страхувати відповідальність будівельників і архітекторів і залучати громадськість до проектування об’єктів
В Кабміні хочуть комплексно переписати українське будівельне законодавство і зібрати його в одному документі — в Містобудівному кодексі. З цього приводу у Мінрегіоні ведуться попередні консультації з експертами, громадськими діячами і представниками будіндустрії — як це краще зробити.
«Сьогодні будівельну діяльність регулює 7 основних законів та окремі положення близько 50 законодавчих актів. Ми хочемо вийти на єдиний комплексний формат цього важливого документа», — пояснив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Лев Парцхаладзе.
Поки процес знаходиться на стадії подачі пропозицій про вдосконалення нормативної бази. Але серед того, що подано, є кілька важливих новацій. Наприклад, пропонується ввести страхування відповідальності архітекторів і будівельних підрядників. А також посилити роль громадськості ще на етапі проектування об’єктів.
Новації для громадян
Є надія, що в результаті можуть бути внесені в законодавство такі зміни, які введуть обов’язкове страхування не тільки самих об’єктів, але і відповідальності будівельників перед громадянами, наприклад, за неякісно збудоване житло.
«За кордоном архітектор обов’язково страхує свою відповідальність. Разом з атестатом або сертифікатом, що підтверджує кваліфікацію архітектора, замовник проекту обов’язково вимагає страховку, сума якої відповідає можливим втратам при спорудженні або експлуатації об’єкта», — розповів президент Національного союзу архітекторів України Володимир Гусаков.
За його словами, це відразу змінить багато процесів у сфері будівництва. Наприклад, у Франції страхові компанії уважно вивчають об’єкти вже на стадії проектування, бо вкрай зацікавлені у високій якості проекту (щоб знизити свої ризики виплат за страховкою). Вони наймають спеціальних експертів і проводять реальний аналіз проектів, а не підходять формально, як це прийнято в Україні.
Підрядник також повинен проходити процедуру індивідуального страхування керівника будівництва. Страхують як самі об’єкти, так і людей, які на них працюють.
«Зараз цього немає. Ми стали саморегульованою організацією і тепер видаємо атестат, під час отримання якого фахівці сплачують страховий внесок. Це тільки початок, поки що добровільно страхуються тільки проектувальники (архітектори, інженери-проектувальники та інженери технологічного нагляду)», — зазначив Гусаков.
Крім того, пропонується посилити роль громадськості при проектуванні нових будівництв. Оскільки протести жителів і громадських активістів проти будівництва АЗС, висоток в історичному центрі столиці, забудови зелених зон та інших набули масовогой характеру.
«Житлові будинки будуються без урахування детальних планів забудови територій, ведеться хаотична забудова, що свідчить про неспроможність багатьох законів», — розповів голова комітету Будівельної палати України Анатоль Кармінський.
Тому треба переглянути ситуацію і зробити громадськість повноцінним учасником процесу планування та розробки документації на будівництво.
Наприклад, представники «Союзу порятунку Голосієва» вимагають повернути громадські слухання при спорудженні конкретних будинків, а не тільки для проектів детальних планів забудови територій, як це відбувається зараз.
Окремого врегулювання потребує діяльність нових гравців на ринку — самоврядних організацій, які мають певні повноваження, як, наприклад, Союз архітекторів. Це, на думку Володимира Гусакова, може суттєво вплинути на характер взаємовідносин між учасниками будівельного ринку і зробити сторони більш відповідальними за свої дії.
Новації для ринку
Крім названих ідей, були визначено шляхи реформування законодавства для професійних учасників ринку. Володимир Гусаков вважає, що обов’язкового врегулювання потребують різні сфери. Відчуження землі для спорудження об’єктів, наприклад, транспортної інфраструктури та соціальної сфери, бо на сьогоднішній день немає працюючого механізму.
Необхідно також регулювання забудови територій, так званий зонінг. Особливо на місцевому рівні, бо зараз «існує прірва» між тим, що пишеться в містобудівній документації, і тим, що будується в реальності. Потрібні також правила виведення з експлуатації застарілого житлового фонду та інших об’єктів.
Не менш важливою є реформа системи контролю і нагляду.
«У ДАБК надмірні повноваження, які доходять до абсурду. Наприклад, інспектор може своїм рішенням скасувати деякі обмеження, встановлені будівельним законодавством», — сказав Гусаков.
Буде це єдиний закон чи збірка нормативів під однією обкладинкою на кшталт КЗпП — поки що вирішується. Як повідомив Лев Парцхаладзе, Україна заручилася технічною, інтелектуальною та фінансовою підтримкою німецьких колег, а саме Федерального міністерства навколишнього середовища, охорони природи, будівництва та безпеки ядерних реакторів Німеччини.
Він нагадав, що це не перша спроба об’єднати містобудівне законодавство в єдиний комплексний документ.
«Востаннє проект Містобудівного кодексу планувалося ухвалити ще в 2010 році, але замість цього в лютому 2011 року був прийнятий рамковий Закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Вважаю, зараз саме час повернутися до розробки Містобудівного кодексу», — розповів Парцхаладзе.
Перші пропозиції щодо майбутньої структури і змісту цього важливого документа — так сказати, будівельні блоки — озвучив Анатоль Кармінський.
По-перше, території у нас тільки забудовуються, тому треба ввести термін «планування розвитку територій» і детально виписати планування організації територій. Друга частина законодавства повинна стосуватися архітектурно-будівельного планування.
Нарешті, третя частина — власне будівництво об’єктів. Тут потрібно ввести термін, що визначає об’єкти в процесі будівництва.
Четвертий блок — експлуатація об’єктів нерухомості, які після завершення будівництва перетворюються на об’єкти будівництва.
П’ята частина — реконструкція, капітальний ремонт та інші види будівельних робіт.
А всі ці блоки повинні бути об’єднані науково-проектною документацією. Планування організації територій закінчується відведенням ділянок під певні потреби (типи об’єктів, які можна будувати на цій землі).
Науково-проектна документація повинна складатися з:
- завдання на проектування;
- архітектурного проекту;
- будівельного проекту.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
