582
Секрети «чорного золота»
— Енергетика
Посол України в США Валерій Чалий минулого тижня міг спостерігати, як у порту Балтимора завершується завантаження на судно, що прямує в український порт «Південний», маючи на борту 62 тисячі тонн антрацитного енергетичного вугілля. До середини вересня судно буде в Україні, впевнений посол.
Контракт на постачання палива, розповів Чалий інтернет-виданню ZN.ua, було укладено між американською компанією XCoal Energy and Resources та українською державною компанією «Центренерго» 14 липня. До кінця року, за словами посла, можна чекати постачання 700 тисяч тонн такого вугілля із США. Наступна партія має бути більшою, орієнтовно 120 тисяч тонн, і повинна прибути до України на початку жовтня. Як вважає посол, щомісячно із США до України приходитиме одне-два судна.
А СВОЇХ ДИСКРИМІНУЄМО?
Але ціна американського вугілля становитиме не менше $113 за тонну. Тим часом, за даними «Економічної правди», ціна в оборудці між «Центренерго» і «XCoal» значно перевищує ціну, за якою імпортують інші компанії. ДТЕК закуповує вугілля зі свого шахтоуправління «Обухівська» в Росії за ціною $95 доларів за тонну з урахуванням доставки на ТЕС України. Вартість імпортного вугілля з ПАР для того ж ДТЕК — $100 за тонну.
Виходить, що заокеанським шахтарям Україна платитиме значно більше, ніж своїм. Проблема певної дискримінації українських гірників не могла не обговорюватись на нараді в Міненерговугілля під керівництвом міністра Ігоря Насалика. І все-таки до американських цін українське вугілля підтягнути не вдалося. Міненерговугілля рекомендувало підвищити ціну реалізації вугілля державних шахт для енергогенеруючих компаній і ТЕЦ на 10% — з 2000 до 2200 гривень за тонну (без ПДВ і витрат на транспортування).
ЧИ СПРАЦЮЄ НЕОПУБЛІКОВАНА КОНЦЕПЦІЯ?
За розрахунками фахівців міністерства, ця нова гранична ціна дозволить вивести підприємства на беззбиткову роботу і, головне, забезпечити вугіллям електрогенерацію. У міністерстві розраховують, що підвищення індикативної ціни сприятиме заміщенню дефіцитного вугілля антрацитової групи вугіллям газових марок.
Але поки що це все більше на папері. Реальна ситуація дещо інша. На порядку денному залишається питання закриття нерентабельних вуглевидобувних підприємств. Поки що не опублікована концепція реформування вугільної галузі до 2020 року передбачає створення державного підприємства «Національна вугільна компанія», якому буде передано 33 державні шахти.
Як повідомив віце-прем’єр Володимир Кістіон на засіданні міжвідомчої робочої групи з питань врегулювання кризових ситуацій у вугільній промисловості, «в рамках однієї держкомпанії достатньо просто вирішувати адміністративні питання, менеджмент зможе набагато швидше і простіше передавати обладнання з безперспективних шахт на інші об’єкти. За попередніми оцінками, створення такої компанії дасть економію витрат на утримання збиткових шахт на суму 1,5 мільярда гривень на рік».
На думку віце-прем’єра, нова компанія повинна визначитися, які шахти безперспективні, а в які необхідно вкладати фінансовий ресурс для їх модернізації. Але прем’єр-міністр Володимир Гройсман поставив під сумнів доцільність створення такої держкомпанії, оскільки побоюється можливих корупційних проявів. «Важливо визначитися з цією державною компанією, щоб ми не створили «монстра» всередині вугільної промисловості, який буде осередком корупції», — сказав прем’єр.
ВИЩЕ ЗА ПОТОЧНІ КОТИРУВАННЯ
У будь-якому разі проблеми на ринку енергетичного вугілля поки що залишаються. Як зазначає директор економічних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський, із жовтня по березень Україні необхідно мати вугілля антрацитової групи приблизно 5 мільйонів тонн і близько 12 мільйонів тонн вугілля газової групи. Приблизно 2,5 мільйона тонн антрациту необхідно придбати «Центренерго» і стільки ж ДТЕК.
«Звісно, $113 за тонну — це набагато вище за поточні котирування», — говорить Землянський, але при цьому зазначає, що зрозуміти це можна, оскільки на Заході антрацит використовується переважно в металургії. За попередніми оцінками експерта, дефіцит антрацитового вугілля в Україні може становити приблизно мільйон тонн. Він вважає, що ці об’єми потрібно буде докуповувати упродовж опалювального сезону.
Джерел для цього, на його думку, не так уже й багато. Квоти по ПАР уже практично вибрані. Наступне судно з цієї країни очікується, як повідомляв комерційний директор «ДТЕК Енерго» Віталій Бутенко, в середині вересня. Від південно-східної Азії, де можна було б купувати антрацитову групу, цінові пропозиції будуть зіставні з пропозиціями із США (десь $100 за тонну в порту відвантаження). Отже, економіка тут, як вважає Землянський, теж кульгає.
НЕ ДИВЕРСИФІКАЦІЯ, А ЗАМІЩЕННЯ
Альтернативним варіантом могли б бути закупівлі російського вугілля — це доцільно як із точки зору логістики, так і економіки, але, звісно, не державної політики, підкреслює експерт.
Нагадаємо, що ще місяць тому голова Міненерговугілля Ігор Насалик зазначав: «Російське вугілля — я б не сказав, що воно дешеве, але деякими приватними структурами воно купується на сьогодні. Той розрахунок, який проводимо ми, приблизний — тому що ми не можемо точно сказати, оскільки це приватні компанії — це в межах $78—80—82 (за тонну)».
За його словами, ситуація з постачанням вугілля з РФ схожа на ту, що була з постачанням з окупованих територій Донецької і Луганської областей: «У будь-який момент рішенням однієї людини ці постачання можуть бути зупинені». «Наше завдання — не диверсифікувати постачання антрациту, а здійснити його заміщення», — зазначав Насалик і наполягав на кращому використанні власної сировинної бази.
За його словами, амбітні цілі зі збільшення власного видобутку на 10 мільйонів тонн дозволять повністю відмовитися від імпорту і забезпечити теплову генерацію вітчизняним вугіллям. «Реальний сектор, який може забезпечити додатковий об’єм видобутку вугілля, — це державні шахти», — переконаний міністр. Він повідомив, що виділені цього року 300 мільйонів гривень дозволили запустити нові лави, сумарний видобуток у яких становить близько 5 тисяч тонн вугілля на добу.
ОДНИМ НАДПРИБУТКИ, ІНШИМ — БЕЗПІДСТАВНІ ВИТРАТИ
Оптимізм Насалика, звичайно, радує. Але сьогодні досить важко передбачити, чим обернеться для вугільних підприємств і електрогенерації розслідування, що проводиться НАБУ за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами енергетичного регулювальника (НКРЕКУ), які затвердили формулу «Роттердам+».
Нагадаємо, що НАБУ направило до Солом’янського суду столиці низку клопотань, якими просило допустити детективів до банківських документів «Центренрего» і «Дніпренерго» для перевірки обґрунтованості ствердження цієї формули. Суд клопотання НАБУ відхилив, але у своєму рішенні зафіксував: «Досудовим розслідуванням встановлено, що голова і члени НКРЕКУ, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби і діючи на користь генеруючих компаній, умисне, з метою створення умов отримання ДК ТЕС надприбутків, у січні—березні 2016 року під час розробки порядку формування оптової ринкової ціни забезпечили включення в нього свідомо необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовий ринок».
«Це дозволило генеруючим компаніям теплових електростанцій отримати надприбутки з виробництва і подальшого продажу електричної енергії на оптовий ринок електроенергії, а споживачі безпідставно зазнали витрат на її купівлю», — говориться у рішенні суду.
ПОДОРОЖЧАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НЕМИНУЧЕ
Політолог, директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Белашко вважає, що в ціні «$113 за американське вугілля закладена ще й корупційна складова, якісь відкати тим людям, які в Києві, на національних майданчиках управління ухвалюють відповідні рішення». Тим часом українська вугільна галузь, за його словами, руйнується, причому не лише на Донбасі, але і в Західній Україні, де готуються до закриття 17 шахт.
«Якщо ми беремо американське вугілля по $113 і навіть вугілля компанії ДТЕК по $100 у порту, то формула «Роттердам+» у жодний баланс не вміщається, — висловлює свою точку зору співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич. — І електрогенеруючі компанії зазнаватимуть збитків. Їхня економіка буде негативною, навіть незважаючи на те, що частка імпортного антрациту відносно невелика. Крім того, є ризики для своєчасної доставки цього вугілля в порти через можливу погану погоду». Експерт прогнозує, що у зв’язку із закупівлями дорогого імпортного вугілля «в другому півріччі ми отримаємо додатковий тиск перш за все на оптову ціну, а потім і неминуче подорожчання електроенергії для промислових споживачів».
Віталій Княжанський
За матеріалами: День
Поділитися новиною
