1370
Нацбанк не боїться девальвації
— Кредит&Депозит
З 30 серпня банки можуть видавати кредити в гривні під заставу валюти на депозитних і поточних рахунках. НБУ скасував свою заборону, введену в розпал кризи 2014 року. Тоді позики в гривні під ВКВ стали активно використовувати для схемних операцій і заробітків на курсових коливаннях.
Рай для спекулянтів
Валюта завжди вважалася високоліквідним активом і банки охоче видавали кредити до 90% від наданої в забезпечення суми у валюті. Але в умовах стрімкої девальвації того часу спритні спекулянти вибудували на них нехитру схему. Гривневі кредити залучали за одним курсом, потім конвертували її в валюту і через пару місяців – коли гривня знецінювалася в 1,5-2 рази – гасили заборгованість перед банком. Цим грішили самі банки, експортери, і навіть фізики-спекулянти.
Долар зірвався з ланцюга
«Реально половину кредиту повертали за рахунок девальвації національної валюти. Це було супервигідно», – зазначив фінансовий експерт Олексій Кущ.
Схемні операції погіршували і без того складну ситуацію із золотовалютними резервами. Тому НБУ за допомогою адміністративних заходів не тільки обмежив попит спекулянтів, а й змусив тих, кому потрібні були гроші, витрачати свої валютні залишки. А не пускати в оборот кредитну гривню, посилюючи тиск на національну валюту. «Це було одне з перших обмежень, яке ввів НБУ в розпал кризи», – нагадав екс-заступник голови правління банку Вектор Олег Фесенко.
Сьогодні, коли фінансова система подає ознаки стабілізації, а курс гривні піддається прогнозуванню, потреба в забороні відпала. І хоча на осінь експерти прогнозують шторм на валютному ринку, великих коливань не чекають. Максимальні коливання і девальвацію нацвалюти передбачають на рівні не більше 10%. Тобто плюс 2,5 грн до нинішнього курсу.
«Схема заробітку на девальвації ефективна, коли можливі стриби в 1,5 рази. А коливання в 10% можуть покрити лише відсотки за позикою – 25-27% річних на сьогоднішній день. Для власника валюти така операція безглузда», – пояснив Олексій Кущ.
І додав, що скасування Нацбанком заборони на гривневе кредитування під валютні вклади і залишки на рахунках говорить про його впевненість у стабільності національної валюти. Нещодавно заступник голови НБУ Олег Чурій навіть зазначав, що НБУ очікує перевищення надходжень валютної виручки за підсумками року на $1 млрд. Більше від запланованого раніше обсягу.
«Спекулянтам цікаво працювати на коротких ресурсах і заробляти швидко. Можливо, якась частка спекулятивних операцій «биків», які очікують зростання курсу до 30, і буде. Але це малоймовірний сценарій. А вкладатися в кредити навіть на півроку, чекаючи більшого падіння гривні, вони не стануть. Це не ефективно», – додав Фесенко.
На що сподівається Нацбанк
Нацбанк розраховує, що скасування його обмежень дозволить пожвавити кредитування. Адже заборони зняті як щодо юросіб, так і простих громадян. Банки з НБУ згодні, але їхні оцінки куди скромніші. Швидше, кажуть вони, скасування заборони може призвести до точкових коротких сплесків. Адже за своєю суттю такого роду кредити – лише зручний додатковий інструмент для управління ліквідністю клієнта.
«Такі кредити, наприклад, дозволять подовжити терміновість депозитів. Адже клієнт зможе оформляти вклад на тривалий термін, розуміючи, що протягом всього періоду зможе кредитуватися під нього в гривні», – зазначив заступник голови правління Банку Кредит Дніпро з роздрібного бізнесу Андрій Мойсеєнко.
Також нововведення буде зручним для клієнтів, які мають тимчасову потребу в грошах, але розірвати строковий депозит не вигідно або неможливо за умовами договору.
«Під депозит в $10 тис. банк може дати кредит на суму до 85% валютного вкладу в еквіваленті. Наприклад, для покриття прострочення і відсотків за кілька місяців», – додав Андрій Мойсеєнко.
Великого попиту на подібне кредитування банкіри не очікують через дорожнечу гривневого ресурсу. У його ціну закладають ціну валютного депозиту, заробіток самого банку, а також ціну позиченої гривні (або депозитної, або отриманої за своп-операціями від банків-колег).
«Банк покриватиме ризики за рахунок ставки. Припустімо, долар у населення беремо під 2%, додаємо маржу в 20% по своп-операції між банками (коли один банк віддає іншому долар під 3%, отримуючи натомість гривню під 23%), плюс 3-5% заробіток банку. Отримуємо ставку для позичальника в 27%. Цікаво це клієнту? Не думаю», – засумнівався Олег Фесенко.
Юридичним особам такий механізм як довгострокове кредитування також не підійде. По-перше, вони і так сильно закредитовані. По-друге, на їхніх рахунках немає зайвої валюти через вимогу обов’язкового продажу валютної виручки.
«Юрособи виручку продають, підприємцям схема також не актуальна. Можливо, скористаються фізичні особи, які ментально схильні не витрачати валютні заначки до останнього. Це може бути цікаво власникам $20-50 тис., особливо, якщо у когось є зв’язки в банку для отримання кредиту під хорошу ставку», – зазначив Олексій Кущ.
Фінансисти не відкидають, що якась частина власників валютних заощаджень, вилучених раніше з банків, навіть може повернути кошти на депозит для отримання доступу до нового інструменту. Але частка таких клієнтів, за його оцінкою, буде мізерна. У найкращому випадку скасування антикризового заходу НБУ зможе повернути в банки 3-10% вилучених раніше коштів.
«До кризи в банках було до $20 млрд на депозитах фізосіб. Зараз близько $7 млрд. Якщо хоча б частина вкладів повернеться в систему, нехай з наміром прокредитуватися в гривні, наприклад, для ремонту або купівлі квартири, це буде плюс», – підкреслив Олексій Кущ.
Віта Філонич
Нагадуємо, що на порталі Finance.UA працює спеціальна програма Бонус до депозиту. З її допомогою можна вагомо збільшити процентну ставку за вкладом!
Як це зробити? Всього три кроки:
1. Заходьте на сторінку Бонус до депозиту від Finance.UA.
2. Вибирайте зручну для Вас програму від банків у гривні, доларі або євро.
3. Оформляйте заявку на сайті!
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
